Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №484/1689/25 — Миколаївський апеляційний суд

16.03.26

22-ц/812/486/26

Провадження № 22-ц/812/486/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 березня 2026 року м. Миколаїв

справа № 484/1689/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем - Повертайленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану її представником –

адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною,

на рішення Первомйського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 02 грудня 2025 року суддею Шикерею І.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом.

Зазначала, що з 02.08.2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні стосунки з відповідачем припинено, на теперішній час шлюб між нею та відповідачем є формальним, на примирення вона не згодна. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - ОСОБА_4 .

Узагальнені доводи інших учасників

Відповідач ОСОБА_2 участі у розгляді справи не приймав, своєї думки стосовно позову не висловлював.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 грудня 2025 року позов задоволено, шлюб зареєстрований 02.08.2023 року у Первомайському відділі ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області, актовий запис № 165, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище ОСОБА_4 . Розподілено судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. У наданий судом строк для примирення сторони не примирились, після сплину наданого судом строку на примирення позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Чобану В.В., подала до суду заяву в якій наполягала на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що наданий судом строк для примирення результатів не дав. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Бабкову О.С., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким у розірванні шлюбу відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що після звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу подружжя примирилося, однак не встигло довести це до відома суду. Відтак позивачка не погоджується з судовим рішенням, має намір зберегти сім`ю та разом з чоловіком виховувати малолітнього сина.

Наразі позивачка має намір відмовитися від позову з метою закриття провадження у справі.

Також апеляційна скарга містить посилання на право сторін укласти мирову угоду за правилами статті 373 ЦПК України, про право позивачки відмовитись від позову за статтею 206 ЦПК України, та на статтю 255 ЦПК України за правилами якої суд може закрити провадження у справі у разі відмови позивача від позову.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу відмовити.

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які приймали участь у слуханні справи в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 02.08.2023 року Первомайським відділом ДРАЦС Миколаївської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, актовий запис № 165.

Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбні стосунки між сторонами припинено, теперішній час шлюб між позивачкою та відповідачем є формальним.

Позиція апеляційного суду

При розгляді справи апеляційним судом встановлено, що ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 травня 2025 року сторонам надано строк для примирення тривалістю шість місяців.

23 червня 2025 року представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Чобану В.В. подала до суду клопотання про скасування призначеного строк для примирення та відновлення провадження у справі.

18 листопада 2025 року адвокат Чобану В.В. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачки ОСОБА_1 , просила задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що протягом наданого судом строку примирення між сторонами не відбулося.

21 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. На підтвердження цієї обставини надав медичний висновок про тимчасову непрацездатність у період з 19 листопада 2025 рок по 24 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року поновлено провадження у справі, справа призначена до розгляду на 11 годину 02 грудня 2025 року.

Після відновлення провадження у справі жодних заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 грудня 2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Отже, на час ухвалення рішення суд першої інстанції не мав достатніх підстав для відмови у задоволенні позовних вимог чи закритті провадження у справі, оскільки будь-яких заяв від сторін щодо позову не надходило.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 зазначає, що у наданий судом строк на примирення, подружжя примирилося, однак не встигло довести цю інформацію до відома суду. Просила рішення скасувати, посилаючись на те, що має намір зберегти сім`ю та разом з чоловіком виховувати малолітнього сина. Має намір відмовитися від позову з метою закриття провадження у справі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Бабкова О.С. заявила про відмову ОСОБА_1 від позову та просила закрити провадження у справі, посилаючись на примирення сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Зарицька О.В. підтримала клопотання про закриття провадження у справі з огляду на примирення сторін.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши клопотання представника позивача про відмову від позовних вимог та про закриття провадження у справі, а також врахувавши пояснення представника відповідача, дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши це у заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову та відмова прийнята судом.

Оскільки представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Бабкова О.С. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції уточнила вимоги апеляційної скарги, зазначила, що ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог про розірвання шлюбу, просила закрити провадження у справі з огляду на примирення сторін, і клопотання підтримано представником відповідача – адвокатом Зарицькою О.В., колегія суддів вважає, що хоч при розгляді справи і не встановлено порушень, допущених судом першої інстанції при ухваленні судового рішення, однак прийняття відмови від позову на стадії апеляційного розгляду та закриття провадження у справі буде відповідати інтересам сім`ї та малолітньої дитини подружжя - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Головуючою роз`яснено сторонам наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України.

Оскільки відмова позивачки від позову не суперечить закону, її волевиявлення є вільним, не порушує її прав та охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, прийняття відмови від позову, процесуальними наслідками чого є визнання рішення суду першої інстанції нечинним, та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 367, 368, 373, 374, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною, задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Визнати нечинним рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 грудня 2025 року та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2026 року