Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №489/8760/25 — Миколаївський апеляційний суд

23.03.26

33/812/117/26

Справа №489/8760/25

Провадження № 33/812/117/26

Категорія: ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 березня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання Колосовою О.М.,

за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Трофименка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Трофименка Андрія Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яку ухвалив суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Губницький Д.Г. у приміщенні цього суду 14 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 3 та 5 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу,

у с т а н о в и в :

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 3 та 5 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

28 лютого 2026 р. захисник ОСОБА_1 – адвокат Трофименко А.О. подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку, скаржник зазначає, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав поштою лише 18 лютого 2026 р.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката Трофименка А.О., який клопотання підтримав, просив строк для подання апеляційної скарги поновити, вивчивши матеріали справи в межах доводів клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи, які містить клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписи КУпАП про процесуальні строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків.

Зокрема, відповідно до положень цього кодексу строки встановлюються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.

Сам строк звернення до апеляційного суду - це проміжок часу з дня винесення судом першої інстанції постанови у справі про адміністративні правопорушення, протягом якого особа має право звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Аналіз правил, визначених статтею 294 КУпАП, дає підстави для висновку, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови починається саме з дня винесення судом першої інстанції постанови.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства про адміністративні правопорушення та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій. Інститут строків в процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх прав та обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду в порядку апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, постанова набирає чинності та пред`являється державою в особі її компетентних органів до виконання. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи та матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що оскаржувана постанова оголошена судом 14 січня 2026 р. у відсутність ОСОБА_1 . Копія вказаної постанови була направлена ОСОБА_1 судом 20 січня 2026 р. (а.с.29).

Відповідно зворотного поштового повідомленні датою отримання судового відправлення з копією постанови є 17 лютого 2026 р., що підтверджено його підписом на (а.с.32) натомість згідно роздруківки з офіційного сайту Укрпошти за трекінгом відправлення, воно було вручено одержувачу 19 лютого 2026 року. Як пояснив адвокат Трофименко А.О., ОСОБА_1 особисто відправлення не отримував, його було передано поштарем через сусідів. Крім того, місце проживання ОСОБА_1 – село Новокиївка Миколаївського району є віддаленим як від міста Миколаєва, так і від міста Снігурівка, що ускладнило звернення останнього за правовим захистом. До того, для підготовки апеляційної скарги потрібен був час для збирання та вивчення документів, зокрема, постанов судів.

Статтею 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Враховуючи конкретні обставини справи, незначне зволікання ОСОБА_1 зі зверненням з апеляційною скаргою з урахуванням необхідності отримання правничої допомоги та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Трофименка Андрія Олександровича, про поновлення строку на подання апеляційної скарги задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 3 та 5 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М.Базовкіна