Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №127/19374/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/19374/25

Провадження № 22-ц/801/537/2026

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 рокуСправа № 127/19374/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Оніщука В.В.,Рибчинського В.П.,

позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області, постановлене під головуванням судді Жмудь О.О. від 10.12.2025 року у справі за ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося з позовом до суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Зазначало, що 04.12.2020 року між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3835765, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6300 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день. Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 9nLiBj02MC, що був надісланий йому на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідачу. Натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує у зв`язку з чим станом на 05.06.2025 утворилась заборгованість, що становить 20065,50 грн., з яких: 6300,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 13765,50 грн. - сума заборгованості по процентам. ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги за вищезазначеним кредитним договором на підставі договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що дає йому право звертатися до суду із позовом.

Рішенням Вінницького районного суду від 10.12.2025 року в задоволенні позову ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуально права ,а у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 задовольнити. Зазначив , що суд належним чином не дослідив надані докази перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи, внаслідок чого виніс передчасне рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів ,перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення , а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №383565, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 9nLiBj02MC. Даним договором сторони погодили суму позики - 6300,00 грн, строк позики - 30 днів, процентну ставку - 1,99% на день. Дата надання позики - 04.12.2020, дата повернення позики - 03.01.2021, знижена процентна ставка - 0,69%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70%/ день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 251,85%, орієнтовна загальна вартість позики - 7604,10 грн. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 3) (а.с. 11).

Позичальнику визначено одноразовий ідентифікатор 9nLiBj02MC.(а.с.21)

Відповідно до копії листі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №8/05/25-26 від 08.05.2025 на підтвердження факту видачі на банківську картку клієнта онлайн-позики, де за порядковим номером 3 вказаний ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір позики №3835765, №платежу - 96c23fea-48d4-4f17-845e-8ec42890a6c8 (а.с. 22).

Згідно копії довідки ТОВ ФК «Фінекспрес» №КД-000025344/ТНПП від 02.05.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою ІЗ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної операції: дата - 04.12.2020; номер платежу - 96c23fea-48d4-4f17-845e-8ec42890a6c8; сума - 6300,00 грн.; отримувач - Ваколюк Олександр - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

Копія платіжної інструкції 96c23fea-48d4-4f17-845e-8ec42890a6c8, що сформована ТОВ «ФК «Фінекпрес» та відповідно до якої відправник - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», отримувач - платіжний інструмент НОМЕР_2 , дата та час прийняття до виконання - 04.12.2020, дата та час здійснення операції - 04.12.2020, номер замовлення - 11263220, ідентифікатор еквайра - f66f512a-049b-4bd6-930b-bae077eb1069, ідентифікатор платіжного пристрою - f66f512a-049b-4bd6-930b-bae077eb1069.(а.с.23)

21.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2106, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованостей. (а.с. 24-30).

21.06.2021 сторони договору факторингу №2106 від 21.06.2021 підписали акт прийому-передачі реєстру заборгованостей, відповідно до якого клієнт (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») передало, а фактор (ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняв оригінал реєстру заборгованостей від 21.06.2021, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. (а.с. 30-зворот).

Копія реєстру прав вимог №1 від 21.06.2021, відповідно до якого під порядковим номером 7411 вказаний боржник ОСОБА_1 (а.с. 31-зворот), договір 3835765.(а.с.31-32)

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) уклали договір факторингу №0304223-ФК, відповідно до умов якого, фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованостей. (а.с. 34-40).

03.04.2023 сторони договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 підписали акт прийому-передачі реєстру заборгованостей, відповідно до якого клієнт (ТОВ «Фінансова компанія управління активами») передало, а фактор (ТОВ «Фінпром Маркет») прийняв оригінал реєстру заборгованостей від 03.04.2023, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр заборгованостей передано факторові в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру фактор не має (а.с. 41).

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 - реєстру заборгованостей, відповідно до якого під порядковим номером 18077 вказаний боржник ОСОБА_1 (а.с. 43), договір 3835765, загальна сума заборгованості 20115,90 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6300,00 грн., заборгованість за простроченими процентами - 13815,90 грн..(а.с.42-43)

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором позики №3835765 від 04.12.2020, загальна сума заборгованості становить 2065,50 грн., з яких: 6300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13765,50 грн. - заборгованість за процентами.(а.с.4-6)

Постановляючи рішення суд виходив з того, що обов`язок доказування (чого доказування? не пропускай слова ) покладається на позивача, однак ТОВ «Фінпром Маркет» не надало належних і допустимих доказів фактичного перерахування відповідачу грошових коштів за договором позики, зокрема ,не підтверджено, що платіжна картка належить саме ОСОБА_1 , а також не подано первинних бухгалтерських документів (виписок по рахунку чи інших документів), які б підтверджували наявність та розмір заборгованості, тоді як поданий розрахунок не є первинним доказом у розумінні закону.

Колегія суддів, вважає ,що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, вірно визначив спірні правовідносини та застосував норми права ,внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову .

Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо доведеності перерахування коштів первинними документами банківського обліку ,колегія суддів виходить із того,що Верховний суд у постановах від 22.04.2024 у справі №559/1622/19 , від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказав, що « доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 62-63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року№75, Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання;3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

У постановах від 12 червня 2020 року у справі №169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 Верховний Суд дійшов висновку , що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.

Таким чином, банківська виписка по особовому клієнтському рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів саме відповідачем, їх суми та розміру сплачених коштів відповідачем на погашення заборгованості.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги щодо доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування(ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства, суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи ,надані позивачем документи не підтверджують факт зарахування ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів саме на банківську картку ОСОБА_1 . Зокрема, копія листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» та копія платіжної інструкції лише свідчать про ініціювання платіжної операції на певний платіжний інструмент, однак не містять належного підтвердження фактичного зарахування грошових коштів саме на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 . Зазначені документи не є банківськими виписками з особового рахунку клієнта та не дають можливості однозначно ідентифікувати отримувача коштів як ОСОБА_1 , оскільки не містять відомостей про нього як власника рахунку або картки.

Суд в мотивувальній частині рішення суд детально проаналізував надані позивачем докази ,а тому доводи апеляційної скарги про неналежне дослідження судом доказів перерахування коштів на банківський ОСОБА_2 , є безпідставними.

Згідно ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити обов`язкові реквізити та підтверджувати зміст господарської операції.

Натомість, надані позивачем документи не підтверджують завершення господарської операції саме шляхом зарахування коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 , а отже не можуть вважатися належними первинними документами, які безспірно підтверджують факт видачі кредитних коштів відповідачу.

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не надано виписки з банківського рахунку або іншого первинного документа банківської установи, що підтверджував би зарахування коштів саме на рахунок ОСОБА_1 , що відповідно до правових висновків Верховного Суду є належним доказом факту отримання кредитних коштів.

Враховуючи викладене , колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу , висновки суду про недоведеність позивачем факту перерахування кредитних коштів саме на банківську картку ОСОБА_1 і відповідно , недоведеність позовних вимог ,є обґрунтованими.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права ,а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення ,а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.12.2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: В.П. Рибчинський

В.В. Оніщук