Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №749/1911/25 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1911/25

Номер провадження 1-кп/749/9/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року місто Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Сновськ в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025270370000212 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Білозірки Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, який має на утриманні та здійснює догляд за дружиною з 1 групою інвалідності, народним депутатом або депутатом органів місцевого самоврядування не є, статусу особи з інвалідністю не має, військовозобов`язаного, засудженого вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2025 року за частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачений, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 07.10.2024 р. у справі № 749/1108/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він о 11 год 10 хв 29.07.2024 р. по АДРЕСА_3 повторно протягом року керував автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом, а також об 11 год 52 хв 16.09.2024 р. по вул. Залізничній, 1 в м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області повторно протягом року керував автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 48800, 00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років. Вищевказана постанова набрала законної сили 12.11.2024 р.

Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 07.04.2025 р. ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 гривень. Вирок набрав законної сили 08.05.2025 р.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 07.10.2024 р., яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

Зокрема, об 11 год 58 хв 15.12.2025 р. водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Daewoo Sens» з реєстраційним номером СВ8816EI по 2-му провулку Шевченка в м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, де поряд із будинком № 7 був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII, а саме у зв`язку з наявною інформацією, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення.

Вказане діяння ОСОБА_4 свідчить про ухилення останнього від виконання постанови суду від 07.10.2024 р., що є однією з форм невиконання судового рішення.

В судовому засіданні 12.03.2026 р. ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що у грудні 2025 року (точної дати не пам`ятає) сів за кермо, так як у дружини закінчились ліки (Бісепрол, Фармадол) і він поїхав до аптеки за 25 км, по дорозі також планував заїхати до родичів, щоб забрати речі, і був зупинений працівниками поліції. Раніше, за показаннями обвинуваченого, він користувався послугами попутного транспорту, але в той день був дощ та сльота. Крім того, обвинувачений мав змогу викликати таксі, однак цього не зробив. Про заборону керувати транспортним засобом був обізнаний достеменно. В знак щироко розкаяння повідомив суд, що на сьогодні транспортних засобів у власності не має, так як всі продав.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На виконання положень вказаної норми суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім частини письмових процесуальних доказів та характеризуючих даних особи обвинуваченого, що узгоджено стороною захисту та обвинувачення, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно розуміють зміст обставин у провадженні та суд переконався у добровільності їх позиції. Судом роз`яснено неможливість оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

Керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, і обвинувачений своїми умисними діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 382 КК України.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття.

При призначенні покарання суд враховує досудову доповідь органу пробації, що надійшла до суду 13.03.2026 р. за вх. № 1360, згідно якої орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення орган пробації оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб – як середній.

Також при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений здійснює догляд за дружиною з першою групою інвалідності; до адміністративної відповідальності притягувався протягом року неодноразово.

З матеріалів справи вбачається, що обвинуваченим за попереднім вироком штраф сплачено 29.04.2025 р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами.

При вирішенні питання про можливість застосування положень ст. 75 КК України у даному кримінальному провадженні суд враховує, крім вищезазначених обставин, також ту обставину, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 демонструє законослухняну поведінку.

Відтак суд вважає такими, що заслуговують на увагу, висновки органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Надання можливості обвинуваченому виправитись у період іспитового строку відповідатиме меті покарання та сприятиме налаштуванню останнього на законослухняну поведінку.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання, з огляду на що на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.

Витрати процесуального характеру відсутні. Запобіжний захід не обирався та обранню не підлягає.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Призначене ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, виконувати самостійно.

Речові докази: DVD-R диск, 4.7GB, Data, 16x, 120 min Video типу MP4, на якому містяться відеозаписи отримані з службової нагрудної камери СВ-00052:

- 20251215120747X300000_000000,

- 20251215120857X300000_000000,

- 20251215121858X300000_000000,

- 20251215122858X300000_000000,

- 20251215123859X300000_000000,

- 20251215124617X300000_000000,

- 20251215124920X300000_000000 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1