Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №712/16467/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/16467/25

Провадження № 3/712/138/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., за участю адвоката Чечот А.А., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 982824 від 26.11.2026, ОСОБА_1 24.11.2025 близько 18 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс удари в область обличчя та голови, чим завдав шкоди її фізичному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що між його колишньою дружиною та ним існує довготривалий конфлікт. Вона постійно провокує сварки та чіпляється до нього та його матері, погрожує його матері. 24.11.2025 він приїхав на прохання матері, між ним та його жінкою знову відбувся конфлікт, вона висловлювалась нецензурною лайкою, замахувалась на нього, він захищався і насильство не вчиняв, а лише намагався її заспокоїти.

Захисник в судовому засіданні просила провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та вказала, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила той факт, що між нею та невісткою відбуваються постійні конфлікти. 24.11.2025 її син приїхав в будинок. Між невісткою та сином відбувся конфлікт, але фізичну силу він не застосовував. Тілесні ушкодження ОСОБА_2 в той день не отримувала.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що конфлікт відбувся 23.11.2025 і під час сварки їй було нанесено тілесні ушкодження її чоловіком ОСОБА_4 . Вона після конфлікту пішла до лікарні та звернулася до невролога, а пізніше до спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи.

Заслухавши учасників процесу, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.

Відповідно до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає адміністративна відповідальність у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» членами сім`ї є особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Пунктами 4,7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидії домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Важливо розрізняти поняття "сварка", "конфлікт", "насильство".

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), є прямий умисел. Особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає шкідливі наслідки для фізичного чи психічного здоров`я потерпілого і бажає їх настання.

Ключові аспекти суб`єктивної сторони: правопорушник діє свідомо, бажаючи вчинити фізичне, психологічне або економічне насильство; його мета: заподіяння шкоди здоров`ю (фізичному або психічному).

Суб`єктивна сторона також характеризується систематичністю (три і більше разів), якщо розглядається у контексті тотожних діянь.

Домашнє насильство характеризується умислом, систематичністю та метою принизити, залякати чи контролювати, тоді як побутовий конфлікт це ситуативне зіткнення інтересів.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Конфліктна ситуація та нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Разом з тим, свідок не підтвердила нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Фактично об`єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.

Отже, зазначені дії ОСОБА_4 аж ніяк не підпадають під визначення проступку «вчинення домашнього насильства», яке передбачене диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, а підпадають під ознаки складу кримінального правопорушення.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Крім того, суддя зазначає, що у відповідності до вимог КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як встановлено під час судового розгляду виходячи із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, подія відбулась 23.11.2025, в протоколі зазначено, що 24.11.2025, не зважаючи на це, всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення був складений лише 26.11.2025, тобто із порушенням вимог закону.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Враховуючи те, що складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Черкаському апеляційному суду через Соснівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси О.І.Кончина