Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №766/923/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №766/923/26

Суддя: Ус О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/923/26

Пров. №2/766/7634/26

23 березня 2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 26.01.2026 року звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з жовтня 2025 до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказала, що перебуває у зареєстрованому 27.07.2019 року шлюбі, мають спільну дитину, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява про розірвання шлюбу подана в 2025 році та справа розглядається в судовому порядку. Відповідач з жовтня 2025 року не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Від позивачки 06.02.2026 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

23.02.2026 від представника відповідача адвоката Фик А.Я. надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти часу, з якого повинні бути стягнуті аліменти та вказує, що такою датою є день пред`явлення позову. Інших заперечень не надано. Просив розглянути справу у відсутність відповідача та його представника.

Учасники справи в судове засідання не прибули.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому 27.07.2019 року шлюбі, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 27.07.2019 року. Відомості щодо розірвання шлюбу матеріали справи не містять.

Позивачка та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено повторною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.10.2019 року та в частині зміни прізвища матері свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 27.07.2019 року

Відповідач є працездатною людиною, відомостей про тяжкий стан здоров`я, перебування на обліку, наявність хронічних захворювань суду не надано.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання дитини, то кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд.

За змістом статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тобто, СК України визначає можливість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі лише за заявою одержувача аліментів та не пов`язує це з заявою платника аліментів та мінливості його доходу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

А ні позивачкою, а ні відповідачем не подано жодних доказів про матеріальне становище дітей та платника аліментів (наявність у нього нерухомого майна, земельних ділянок, цінного рухомого майна, зокрема транспортних засобів тощо), а також доказів про працевлаштування або іншу зайнятість та наявність щомісячного доходу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, відсутність заперечень відповідача щодо розміру аліментів, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання дитини 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Сторони не позбавлені можливості в подальшому звернутися до суду з вимогами про зменшення або збільшення розміру аліментів на утримання дитини в порядку ст. 192 СК України.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені за ч.2 ст. 191 СК України, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Таких доказів позивачкою суду не надано.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду за ч.1 ст. 191 СК України від дня пред`явлення позову

У відповідності зі ст. 191 СК України аліменти підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 26 січня 2026 р.

За приписами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн (з врахуванням понижуючого коефіцієнта через подання позивачкою позову через Електронний Суд – 1311,2 х 0,8), з огляду на звільнення позивачки від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 23.03.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України

в и р і ш и в:

Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.01.2026 р. і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус

Оригінал: reyestr.court.gov.ua