Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №592/334/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/334/26

Провадження №2/592/973/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 березня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

08.01.2026 року позивач через свого представника - адвоката Кузнєцова А.С. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 91251,73 грн, з яких: 12551,60 грн - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 38700,13 грн - в рахунок втрати товарної вартості; 40000 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 13.11.2024 року о 18:50 год у м. Суми по вул. Івана Виговського, біля буд. 4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai Santa Fe з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП власнику транспортного засобу Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 була завдана матеріальна шкода. Відповідач за фактом вищезазначеної пригоди визнаний винним постановою Ковпаківського районного суду м. Суми 27 листопада 2024 року у справі №592/19136/24. Ремонт транспортного засобу Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 позивачу обійшовся 170051,60 грн., а страхове відшкодування складає 157500 грн, то з відповідача підлягає стягненню 170051,60-157500= 12551,60 грн різниця за ремонт автомобіля. Згідно Висновку експерта №32/2024 від 17 грудня 2024 року втрата товарної вартості транспортного засобу Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 складає 38700,13 грн. Крім того, протиправні дії відповідача, які призвели до пошкодження автомобіля позивача та необхідності нести незаплановані фінансові витрати, стали безпосередньою причиною її моральних страждань. Пережитий стрес від самої ДТП, почуття фінансової незахищеності та несправедливості через відсутність відшкодування завдали значної шкоди її психоемоційному стану, порушили звичний ритм життя та призвели до втрати душевної рівноваги. Ці негативні переживання є прямим наслідком дій відповідача і підлягають грошовій компенсації. Враховуючи ступінь та обсяг душевних страждань, розмір моральної шкоди, завданої позивачу, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вона оцінює у 40000 грн.

Ухвалою судді від 08.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 13.11.2024 року о 18:50 год у м. Суми по вул. Івана Виговського, біля буд. 4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai Santa Fe з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 27.11.2024 року у справі 592/19136/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 10.12.2024 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно Полісу ОСЦПВ №219795987.

Згідно із Висновком експерта №32/2024 від 17 грудня 2024 року, вартість відновлювального ремонту складає 177032,37 грн, вартість матеріального збитку складає 215732,50 грн, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, втрата товарної вартості складає 38700,13 грн. Експертом зазначено, що після підтвердження сплати рахунку на відновлення досліджуваного КТЗ, вартість робіт буде перерахована.

Так, транспортний засіб Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 було відремонтовано і на ремонт витрачено 163652,60 грн (вартість запасних частин - 95464,60+26298 грн. та вартість відновлювального ремонту - 41890 грн.), крім цього додатково було витрачено на розвал- сходження авто 1200 грн, розбирання авто на СТО під час огляду пошкоджень 1200 грн., та доставка запасних частин до місця ремонту з м. Києва за 3999 грн.

Таким чином, загальна сума завданих ОСОБА_1 збитків склала: 163652,60 + 1200 + 1200+ 3999 =170051,60 грн.

Ліміт відповідальності за Полісом ОСЦПВ №219795987 складає 160000 грн., франшиза склала 2500 грн.

Загальна сума страхового відшкодування складає 157500 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями статей 979, 990 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

У статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

За правилами статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, оскільки, це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню відшкодування саме вартості відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.

З урахування того, що виплачене ПАТ «HACK «Оранта» (страховик винуватця ДТП) страхове відшкодування, не покриває реальної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 , то з ОСОБА_2 належить стягнути 12551,60 грн (170051,60-157500) - різницю за ремонт автомобіля.

Крім того, згідно з Висновком експерта №32/2024 від 17 грудня 2024 року втрата товарної вартості транспортного засобу Hyundai Tucson з д.н.з. НОМЕР_2 складає 38700,13 грн.

Таким чином, з ОСОБА_2 також необхідно стягнути 38700,13 грн - втрати товарної вартості.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12 та ст.81 ЦПК України.

Позивач в обґрунтування моральної шкоди в позовній заяві зазначила, що пережитий стрес від самої ДТП, почуття фінансової незахищеності та несправедливості через відсутність відшкодування завдали значної шкоди її психоемоційному стану, порушили звичний ритм життя та призвели до втрати душевної рівноваги. Вкладення власних заощаджень, які могли бути спрямовані на інші потреби, викликало почуття фінансової скрути та несправедливості. Відсутність відшкодування з боку винної особи посилювало відчуття образи та розчарування. Потреба витрачати час та зусилля на організацію ремонтних робіт, спілкування зі страховою компанією, майстрами, пошуком відповідних сервісних центрів, закупівлею необхідних запчастин також додала значного психологічного дискомфорту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовну вимогу належить задовольнити, а саме з відповідача необхідно стягнути 40000 грн моральної шкоди на користь позивача.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України).

У зв`язку із задоволенням вимог позивача, до стягнення з відповідача належать також документально підтвердженні витрати за послуги з оцінки розміру матеріального збитку - 4993,68 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивача належить 1331,20 грн судового збору

Іншими витратами є також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії договору про надання правничої допомоги, акту виконаних робіт від 07.01.2026 року на загальну суму 18000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263-265, 282-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 91 251 грн 73 коп., з яких: 12551,60 грн - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 38700,13 грн - в рахунок втрати товарної вартості; 40000 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 грн 20 коп. судового збору, 4993 грн 68 коп. витрат за послуги з оцінки розміру матеріального збитку та 18 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), рнокпп НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА