Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №538/2226/25 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 538/2226/25

Номер провадження 2/573/274/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря судового засідання Півньової О.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2026 з Лохвицького районного суду Полтавської області за підсудністю надійшов зазначений вище позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Стислий виклад позиції позивача.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 19 вересня 2020 року, на даний час спільно не проживають, шлюбні відносини між ними фактично розірвані. Основою розпаду сім`ї стали різні погляди на життя. Спільне життя та збереження шлюбу не можливе, так як суперечить інтересам позивачки, тому просить суд розірвати шлюб та поврнути дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 20).

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. ).

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з`явився, останній повідомлявся про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 22). Відповідно до ч. 8, 11 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 вересня 2020 року зареєстрували шлюб у Білопільському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складено відповідний актовий запис за №35. Після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище чоловіка ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 5).

Як убачається із позовної заяви, основою розпаду сім`ї стали непорозуміння та та суперечки, великі розбіжності в інтересах різні погляди на сімейні цінності. На даний час подружжя спільно не проживають, не пов`язані спільним побутом.

Відповідач своєї позиції з приводу причин розпаду сім`ї суду не висловив.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.

Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Висновки суду.

Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяв сторін, вони не мають наміру зберегти шлюб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У зв`язку з наявністю заяви позивача, суд вважає за необхідне відновити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141-142, 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зареєстрований 19 вересня 2020 року Білопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис за №35, розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя –