Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №949/187/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/187/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Пінчук О.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника -адвоката Клюйка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дубровицька міська рада Рівненської області про встановлення фактів родинних відносин та належності правовстановлюючих документів особі,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Клюйка А.О. (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1210697 від 06 лютого 2026 року) звернулася в суд із заявою та просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім цього просить встановити факти належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №016194, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,44 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №86, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №016136, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,14 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №85, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №057054, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,20 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №042521, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,10 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №264, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 ».

Заявлені вимоги представник заявника мотивує тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за життя заповіла все своє майно ОСОБА_1 , про що було складено заповіт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Після смерті матері, заявниця маючи право на спадкування за заповітом та з метою прийняття спадщини, звернулася до приватного нотаріуса, яким було встановлено, що у свідоцтві про народження заявниці у графі "мати" її матір записана як " ОСОБА_3 ", хоча у свідоцтві про смерть та інших правовстановлюючих документах її прізвище, ім`я та по батькові зазначено " ОСОБА_3 ".

Така розбіжність у документах призводить до того, що заявниця не може оформити спадкових прав, оскільки документами не підтверджено родинні відносини між нею та померлою матір`ю.

Крім цього, нотаріусом було виявлено, що у Державних актах на право власності на земельні ділянки серії РВ №016194, №016136, №057054 та №042521, виданих на підставі розпорядження голови Дубровицької РДА №386 від 01.10.2003 року на ім`я матері вказано " ОСОБА_3 ".

Отримати нові Державні акти з виправленим іменем неможливо, оскільки відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права та їх обтяження на земельні ділянки реєструються у Державному реєстрі прав. Підтвердженням права власності на земельну ділянку буде витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, іншого порядку реєстрації права власності на земельну ділянку (в тому числі видачу державних актів) чинне законодавство не передбачає.

Окремо, заявниця зверталася до Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з метою усунення вищевказаних розбіжностей. Проте, з отриманої відповіді органу ДРАЦС, усунення недоліків не було здійснено у зв`язку з відсутністю законних підстав та документів, які підтверджують родинні зв`язки між відповідними особами.

Представник заявник зазначає, що помилка у написанні по батькові ОСОБА_3 у свідоцтві про народження заявниці, а також у Державних актах на право власності на земельні ділянки, виникла не з вини заявниці та пов`язана з неуважністю відповідальних посадових осіб, які здійснювали оформлення та внесення відомостей до відповідних документів. Зазначена розбіжність має технічний характер і не відображає реальних персональних даних матері заявниці.

Таким чином, метою встановлення вказаних фактів для ОСОБА_1 є реалізація її права на спадкове майно за заповітом, а можливості документально підтвердити родинні зв`язки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як матір`ю та донькою, а також підтвердити факт належності Державних актів на право власності на земельні ОСОБА_4 , заявниця не має.

Отже, дані факти породжують юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення таких фактів, а також встановлення вищевказаних фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Клюйко А.О. заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили задоволити з підтав, зазначених у заяві.

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Також у заяві зазначила про відсутність у неї заперечень щодо заявлених вимог, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суд невідомі, хоча про день, час та місце розгляду справи заінтересована особа була повідомлена своєчасно та належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності заінтересованих осіб і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши заявницю та її представника, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявниця ОСОБА_1 (дівоче прізвище Велика), що вбачається з копії її свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11) та копії паспорта НОМЕР_2 , виданого 14 грудня 1999 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області (а.с.9)

Згідно вказаного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11) матір`ю заявниці є ОСОБА_3 , а батьком - ОСОБА_5 .

При цьому, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 12 червня 2025 року (а.с.13) ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №236.

Крім того, у свідоцтві про право спадщини за законом НОМЕР_4 від 27 вересня 2016 року (а.с.20), свідоцтві про право власності НОМЕР_5 від 27 вересня 2016 року (а.с.21), Інформаційній довідці з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно №69485343, сформованої 01 жовтня 2016 року (а.с.22-23), паспорту громадянина СССР серії НОМЕР_6 , виданого 03 жовтня 1978 року (а.с.25), посвідченні потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_7 (а.с.26), довідці про місце реєстрації від 26 січня 2026 року №22 (а.с.27) та виписці з господарської книги від 27 січня 2026 року №24 (а.с.28) матір заявниці також значиться як " ОСОБА_3 ".

Також, у Державних актах на право власності на земельну ділянку серії РВ №016194, серії РВ №016136, серії РВ №057054, серії РВ №042521, виданих на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, зазначено, що вони видані ОСОБА_3 , яка проживає в с. Лютинськ Дубровицького району та яка є власником земельних ділянок площею 0,44 га, 0,14 га, 0,20 га, 0,10 га, що розташована на території Лютинської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства (а.с.15-18).

Як вбачається з довідки №55, виданої 05 лютого 2026 року старостою Селецького старостинського округу Дубровицької міської ради В.Кузіним (а.с.30) на території с. Лютинськ проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання якої було: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 зареєстрованих серед жителів села не було.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Гайдук В.О. зареєстровано спадкову справу 74651596 про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82690660, виданого 26 вересня 2025 року (а.с.14).

Однак, як зазначає заявниця, оформити свої спадкові права вона не змогла, в зв`язку із розбіжностями у свідоцтві про її народження, де її матір записана як " ОСОБА_6 " та свідоцтві про смерть матері і інших правовстановлюючих документах, де її матір значиться як " ОСОБА_3 ".

Так, для вирішення питання про видачу повторно свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 , заявник звернулася до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

З отриманої відповіді Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.01.2026 року №52/23-24.12-03-07 (а.с.34-35) вбачається, що відповідно до абз. 4 п. 4 Розділу ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2012 року №52/5, свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та піклування У разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Під час пошуку за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено актовий запис про народження заявниці №53, складений 21.07.1966 року Лютинською сільською радою Дубровицького району на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якої вказана - ОСОБА_3 .

Звернено увагу на те, що в архіві відділу зберігається актовий запис про смерть №236 від 12.06.2025, складений Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_3 .

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку з розбіжностями, документами не підтверджено родинні відносини заявника та померлої, відповідно отримати, повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 немає підстав.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вказані вище невідповідності написання по батькові померлої ОСОБА_3 в свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_1 та написанні по батькові померлої у Державних актах на право власності на земельну ділянку, виникли через неуважність осіб, що вчинили вказані записи, які виправити на даний час неможливо оскільки ОСОБА_3 померла.

До того ж, у судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з достовірністю підтвердили, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є матір`ю заявниці ОСОБА_1 .

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 7 даної постанови зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснено в п. 12 вказаної постанови, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду.

Так, зі змісту п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року №43, яка діяла на момент видачі вищевказаного Державного акту та на даний час втратила чинність, вбачається, що заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою здійснюється державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Відповідно до пункту 4.1. Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України від 22 червня 2009 року №325, яка втратила чинність на підставі Наказу Мінагрополітики України від 09 вересня 2013 року № 537, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається .

Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Тож, судом під час судового засідання були встановлені факти та відповідні їм правовідносини, і в суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником в своїй заяві, крім того, вказані факти ніким не заперечуються і визнаються заінтересованою особою.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення вищевказаних фактів, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дубровицька міська рада Рівненської області про встановлення фактів родинних відносин та належності правовстановлюючих документів особі задоволити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факти належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №016194, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,44 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №86, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №016136, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,14 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №85, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №057054, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,20 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 »;

- державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №042521, виданого на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №386 від 01.10.2003, площею 0,10 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №264, в якому вона вказана як « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 20 березня 2026 року.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.