Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №530/1124/25 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1124/25

2/530/102/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

17.03.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Бедюх Н.І. розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

06.06.2025 року до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом звернувся орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

В позові зазначено, що 29.05.2025 року комісією у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_4 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . При обстеженні було виявлено, що діти ОСОБА_4 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дуже хворі, у ОСОБА_2 висока температура. Мати не лікує дітей ,до лікувального закладу не зверталася. Діти до 16 години 29.05.2025 року нічого не їли. В будинку взагалі відсутня їжа, брудно. Мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Діти брудні, дуже худі. ОСОБА_10 зовсім не піклується про дітей, не надає їм необхідного догляду та допомоги. 29.05.2025 року близько 16 год 0 хв. було викликано швидку медичну допомогу та діти були направлені в КНП "Зіньківська МЦЛ" для лікування та обстеження. 30.05.2025 року Служба у справа дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області письмовим клопотанням № 44 повідомила орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області про те, що сталося 29.05.2025 при обстеженні умов проживання сім`ї ОСОБА_4 . Остання неодноразово попереджалася про можливе відібрання дітей ,але висновків не зробила. Діти не соціалізовані, розвиток дітей не відповідає віку, мати не цікавиться ними, Подальше перебування дітей на утриманні матері несе пряму загрозу їх життю та здоров`ю. Батько дітей ОСОБА_5 зовсім не приймає участі у вихованні дітей, проживає у Харківській області. Неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. 30.05.2025 року на підставі акту комісії рівень безпеки дітей у сім`ї матері визначено як дуже небезпечний - а він передбачає негайне відібрання дитини у батьків. 30.05.2025 року виконавчим комітетом Опішнянської селищної ради було прийнято рішення № 73 "Про негайне відібрання малолітніх дітей " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав. Враховуючи вищевикладене представник позивача звернулася з позовом до суду та просила відібрати неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 без позбавлення їх батьківських прав та стягнути аліменти.

Ухвалою судді від 22.10.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 07.01.2026 року ( а.с.45).

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

В судове засідання учасники справи не з`явилися ,представник позивача органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області за довіреністю Коваль Л.Ф. , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі ,позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити, надала до суду акт обстеження умов проживання ОСОБА_11 .. Відповідач ОСОБА_4 , не з`явилася , надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги не визнала просила відмовити в їх задоволенні ,надала до суду позитивну характеристику з місця проживання та висновок психолога.

Відповідач ОСОБА_5 не з`явився, належним чином повідомлений , заперечень проти позову не надав, третя особа представник служби у справах дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області не з`явився ,заперечень проти позову не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( а.с.3). ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 і її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( а.с.4). ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( а..с5). Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: с. Батьки вулиця єдності,35 Полтавської області від 29.05.2025 року вбачається ,що за цією адресою проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 . Мати разом із співмешканцем вживають спиртні напої, живуть за рахунок виплат на дітей ( а.с.7-8). Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 06.06.2025 року визначено рівень, як дуже небезпечний ( а.с.9-17,18-22,23-27). 30.05.2025 року Служба у справа дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області письмовим клопотанням № 44 повідомила орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області про негайне відібрання дітей (а.с.28). Відповідно до рішення від 30.05.2025 року виконавчим комітетом Опішнянської селищної ради було прийнято рішення № 73 "Про негайне відібрання малолітніх дітей" ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав ( а.с.29-30). 30.05.2025 року на підставі акту комісії рівень безпеки дітей у сім`ї матері визначено як дуже небезпечний - а він передбачає негайне відібрання дитини у батьків.

Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 24.09.2008 р. № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам- за їх бажанням, або Органу опіки та піклування.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

При винесенні рішення суд враховує положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Під час розгляду справи встановлено, що представником позивача надано акт обстеження умов проживання за адресою відповідача ОСОБА_4 згідно якого умови проживання у будинку задовільні ,в будинку чисто ,є місце для відпочинку та навчання дітей , ОСОБА_4 пройшла лікування від алкогольної залежності ,влаштувалася на роботу ,де характеризується позитивно. Крім цього як вбачається з довідки характеристики старости Батьківського старостинського округу від 13.03.2026 року ОСОБА_4 проживає без реєстрації як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 ,на даний час перебуває на обліку в центрі зайнятості ,який направив її на роботу працівником з благоустрою, до роботи відноситься добросовісно, алкогольних напоїв не вживає. Практичний психолог ОСОБА_13 провела з ОСОБА_4 індивідуальні психологічні консультації ,виконала рекомендації психолога, була зацікавлена у покращенні свого психологічного стану та батьківських компетенцій.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до положеньст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Так, із системного аналізу діючого сімейного законодавства України та практики Європейський суд з прав людини вбачається, що позбавлення батьківських прав, як і відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (за відсутності безпосередньої загрози для життя або здоров`я дитини) можливе виключно на підставі рішення суду. Відповідно до положень ч.1ст.164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (пункти 2-5).

Отже суд враховує, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є радикальним заходом впливу на осіб, які належно не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Разом із тим, зважаючи на те, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав можливе у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, слід відмовити в задоволенні позову про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд дійшов висновку про відсутність достатньої кількості належних, допустимих та достовірних доказів, оцінка яких - кожного окремо та у їх сукупності - вказувала б на наявність беззаперечних підстав для відібрання дітей від їх матері ОСОБА_4 без позбавлення останньої батьківських прав та підстав того, що подальше перебування дітей разом з матір`ю дійсно суперечить інтересам дітей, та враховуючи позитивну характеристику з місця проживання , роботи та задовільні умови проживання на час розгляду справи та беручи до уваги бажання самої ОСОБА_4 .

Згідно положень ч.3 ст.12та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд з огляду на обставини справи вважає за доцільне відмовити у задоволенні позову про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, з подальшою передачею дітей матері ОСОБА_4 .

Так само, не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідачів аліментів, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої вимоги про відібрання малолітніх дітей, без позбавлення батьківських прав, підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави, відповідно до п.14ст.3 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. 141,150,164,165,166,180,181,182,183 Сімейного кодексу України, ст.3,12, 18,76 -77,81, 141, 210-246, 260-261, 268, 280-289, 354-355,430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Полтавської області який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Опішнянської селищної ради Полтавської області про відібрання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 та батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , без позбавлення батьківських прав - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ситник