Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №381/3378/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/561/26

381/3378/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу,

установив:

У червні 2025 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, 3% річних, інфляційних втрат у розмірі 6279,33 грн, а також судових витрат у розмірі 3028,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу у ТОВ «Газорозподільні мережі України» на території Київської області відповідач як споживач здійснюється фактичне споживання природного газу, що підтверджується показниками лічильника.

Позивач зазначає, що відповідач не зверталася до нього із заявою про припинення розподілу природного газу, а фактично користувалася послугами із розподілу природного газу.

На порушення умов договору та нормативних актів боржник не провів оплату за послугу з розподілу природного газу, внаслідок чого за період з 01.09.2023 по 31.03.2025 утворилась заборгованість у розмірі 5274,19 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснювала сплату за користування послугами, не погасила заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 02 липня 2025 року відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу ухвала судді від 02 липня 2025 року надіслана на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем її проживання та отримана адресатом, про що свідчать відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подала.

Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи доставлена до його електронного кабінету. Від позивача будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 30 липня 2025 року зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі № 381/1915/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 09 лютого 2026 року поновив провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Оскільки суд призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду судове засідання не проводиться.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Фастівського бюро технічної інвентаризації, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 8-10).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Газорозподільні мережі України» № 4450-25 від 11.03.2025 повідомлено, що станом на 10.03.2025 по особовому рахунку НОМЕР_1 обліковується заборгованість в сумі 5274,19 грн (а.с.13).

Згідно з довідкою ТОВ «Газорозподільні мережі України» № 8589-25 від 29.04.2025, після початку провадження господарської діяльності на території Київської області Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснюється фактичне документально підтверджене споживання природнього газу, що підтверджується різницею показників вузла обліку GALLUS 2000 типорозміру G4, зав. № 03155152 у бік збільшення. Станом на 30.09.2023 показники склали 24645,64 м3, а станом на 04.04.2025 року – 28677,36 м3 (а.с.11).

Нормативно-правове обґрунтування.

Правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих правил, що має підтверджуватися документально.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

Правовідносини, що склались між сторонами цієї справи, ґрунтуються на вимозі позивача про виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення із рухом справи, забезпечивши дотримання принципів гласності та відкритості судового процесу, а також надав сторонам строк для подачі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Після відкриття провадження у цій справі представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що відповідач не визнає наявність такого боргу перед позивачем, а тому вона звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про захист прав позивача з вимогою встановити відсутність заборгованості відповідача перед Товариством з обмежено відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за послугу з розподілу природного газу.

Суд зупиняв провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі № 381/1915/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів.

11.12.2025 Фастівський міськрайонний суд Київської області постановив рішення у справі № 381/1915/25, яким задовольнив позов ОСОБА_1 . Визнав договір розподілу природного газу між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» неукладеним. Визнав відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Газорозподільні мережі України» за послугу з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язав ТОВ «Газорозподільні мережі України» скасувати нарахування та облік заборгованості ОСОБА_1 за послугу з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 .

Вказане рішення суду перебуває у вільному доступі державної інформаційної системи ЄДРСР, набрало законної сили та набуло статусу остаточного.

Зі змісту рішення суду вбачається, що відповідач брав участь у розгляді цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені рішенням суду у справі № 381/1915/25, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду справи, що розглядається.

Суд враховує, що судовим рішенням, що набрало законної сили, визнаний неукладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» договір про розподіл природного газу, визнана відсутньою у ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.09.2023 по 31.03.2025 у розмірі 5274,19 грн та зобов`язано відповідача скасувати нарахування та облік цієї заборгованості.

З огляду на це суд дійшов висновку, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, у відповідачки відсутнє зобов`язання та борг перед відповідачем, про які позивач зазначає у цьому позові.

Отже, вимоги позову є безпідставними.

Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства ? суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги, а на відповідача – обов`язок їх спростування у разі незгоди з ними.

Оскільки позовні вимоги спростовуються обставинами, встановленими рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі № 381/1915/25, яке набрало законної сили та набуло статусу остаточного, тому суд дійшов висновку про те, що вимоги позову є необґрунтованими та відсутні підстави для його задоволення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення цієї справи, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмежено відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» ЄДРПОУ - 44907200, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 23.03.2026.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК