Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №370/2192/25 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2026 р. Справа № 370/2192/25

Провадження № 3/370/897/25

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює майстром Аварійно-диспетчерської служби ТОВ «Газорозподільні мережі України Макарівської дільниці Вишгородського УЕГГ, за частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення

у с т а н о в и л а:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396637 від 19 липня 2025 року, що 19.07.2025 об 19 год 49 хв в с. Березівка, АД МО6 Київ-Чоп 37 км 972 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen LI 46» реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 FRLM 0395, що підтверджується тестом 919 від 19.07.2025, результат огляду 2,90 проміле, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що визначена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа № 370/2192/25).

Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396657

від 19 липня 2025 року, що 19.07.2025 об 19 год 49 хв в с. Березівка, АД МО6 Київ-Чоп 37 км 972 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen LI 46» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Yaris Cross», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що визначена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа № 370/2193/25).

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначені матеріали передані судді Макарівського районного суду Київської області Сініциній О.С.

Частиною другою статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (п5осадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, зазначені справи слід об`єднати в одне провадження з присвоєнням

№ 370/2192/25).

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Живага О.В. просили закрити адміністративні провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень за частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та повідомив, що того дня, це була субота, біля відділення Нової пошти № 2 у селищі Макарові він підійшов до водія автомобіля «Нової пошти» та попросив підвезти його до с. Бузова, у той момент він був у стані алкогольного сп`яніння. По дорозі сталася дорожньо-транспортна пригода, після якої, водій автомобіля вийшов із автомобіля та зник з його поля зору. Коли приїхали поліцейські для оформлення дорожньо-транспортної пригоди, він дзвонив водієві та просив, щоб він повернувся на місце ДТП, але той не повертався та казав зачекати. Про те що він не водій, а пасажир неодноразово зауважував поліцейським, але вони не реагували на це та склали протоколи про адміністративні правопорушення.

Крім того, у судовому засіданні, суд допитав у якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначив, що мешкає у селищі Макарові, офіційної роботи немає. На початку травня 2025 року взяв у платне користування автомобіль «Volkswagen LI 46» реєстраційний номер НОМЕР_1 для здійснення послуг перевізника доставки із Макарівським відділенням № 2 «Нова пошта».

Того дня, 19 липня 2025 року автомобіль завантажили пакунками і він повинен був їхати до ОСОБА_4 , коли до нього підійшов наглядно знайомий працівник Макарівської газової служби на ім`я ОСОБА_5 і попросив підвези його до ОСОБА_6 , на що він погодився.

На відповідній ділянці дорозі, він відволікся та здійснив зіткнення з іншим легковим автомобілем, після чого зупинився та пішов до приміщення старого магазину, за яким заховався, щоб зателефонувати власнику автомобіля та працівникам «Нової пошти». Від місця ДТП він відійшов спеціально, бо у нього проблеми із військовим обліком, а тому був впевнений, що після оформлення ДТП, поліцейські його доставлять до Макарівського ТЦК. Тож він вирішив взагалі не підходити до місця події, поки всі не роз`їдуться. Згодом приїхав власник автомобіля на іншому автомобілі, щоб відбуксирувати вантажний автомобіль, оскільки потік радіатор.

Власник автомобіля, яким він у той день керував, відшкодував збитки, заподіяні водію пошкодженого автомобіля. Після чого, він зі свого боку розрахувався із власником.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, визначених частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд керується таким.

Згідно із статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Як вбачається з, долученої до матеріалів справи характеристики ТОВ «Газорозподільні мережі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працює на посаді майстра Аварійно-диспетчерської служби ТОВ Газороподільні мережі України» Макарівської дільниці Вишгородського УЕГГ з 01червня 2021 року. За час роботи трудову дисципліну не порушував, зарекомендував себе ініціативним, відданим справі, у спілкування з колегами доброзичливий і привітний. За характером витриманий, самокритичний, мужній, сторониться конфліктних ситуацій.

Так, з досліджених у судовому засіданні відеодисків, вбачається, що на узбіччі розташовані два автомобілі вантажний автомобіль та легковий. Біля вантажного автомобіля «Volkswagen LI 46» реєстраційний номер НОМЕР_1 стоїть ОСОБА_1 . Під лобовим склом вантажного автомобіля розташована табличка із логотипом «Нова пошта». До ОСОБА_1 підійшов поліцейських та звернувся до нього «пане водій», на що ОСОБА_1 відповів, що він пасажир, а водій повинен зараз підійти, однак, поліцейський не взяв таку інформацію до уваги, продовжував називати його «пане водій». Побачивши, що ОСОБА_1 має очевидні ознаки алкогольного сп`яніння, попросив дихнути у його сторону, після чого повідомив, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння й попросив пройти до поліцейської машини для оформлення протоколу.

ОСОБА_1 продовжував повторювати, що він не водій, але поліцейські його не слухали.

Варто зазначити, що на відео видно, що ОСОБА_1 одягнений у спецодяг із написом «Газмережі» темно-синього кольору з яскравими жовтими та світловідбивальними елементами, але у поліцейського не виникло жодних питань чи сумнівів з приводу цього, оскільки поліцейський встановив, що вантажним автомобілем здійснювали послуги з доставки «Нова пошта», а цинічно запитав у ОСОБА_1 «це у вас нова пошта?».

Крім того, суд вважає сумнівним той факт, що на місці дорожньо-транспортної пригоди, окрім поліцейських, потерпілого водія, її дітей та її чоловіка, були присутні двоє осіб, які допомагали здійснювати виміри для складання схеми ДТП. На відео зафіксовано, що один з цих чоловіків безперешкодно мав доступ до салона вантажного автомобіля «Volkswagen LI 46» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на місці водія щось шукав, повідомляв номер машини для зазначення у поясненнях, а після закінчення оформлення ДТП, поліцейські повернули йому страховий поліс.

Також, потерпіла водій ОСОБА_2 зверталась за допомогою до поліцейських щодо зазначення інформації про водія вантажного автомобіля, які фактично підказували, щоб вона написала, що саме той водій був за кермом, відносно якого вони склали протокол.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Варто уваги, що протокол про адміністративного правопорушення, хоча і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що існують обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень та матеріали справи не містять беззаперечних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій за частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення закривається, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 36, 124, 130, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

у х в а л и л а:

Об`єднати в одне провадження справи № 370/2192/25 (провадження

№ 3/370/897/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, № 370/2193/25 (провадження № 3/370/898/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Присвоїти об`єднаній справі Єдиний унікальний номер судової справи:

№ 370/2192/25 (провадження № 3/370/897/24).

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина