Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №370/689/26 — Макарівський районний суд Київської області

"16" березня 2026 р. Справа № 370/689/26

Провадження № 3/370/228/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 рік с-ще Макарів

Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: не відомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу, 02 березня 2026 року о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив відносно матері ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим могло бути завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 11.03.2026 та 16.03.2026 року до суду не з`явився, був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. А тому є підстави здійснювати розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 року серія ВАД №969771, в якому зазначено дату, час, місце та обставини вчинення адмінправопорушення;

- заявою потерпілої про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від02.03.2026 року.

Відповідно до п. 3, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

На підставі досліджених доказів вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, так як він, вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адмінвідповідальності за ст. 173-2 КУпАП, рівень небезпеки його дій для оточуючих є середнім, вважаю, що підстав направляти ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", немає.

Оскільки адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адмінстягнення в межах санкції ч. 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З цих підстав із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 33-35,40-1,173-2 ч.1, 283,284,294,307,308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., які стягнути у дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп.

Роз`яснити, що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга може бути подана до Київськог апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Суддя: Н.О. Бізяєва