Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №363/489/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Cправа № 363/489/26

Провадження № 3/359/829/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції), захисника Гребнєв Є.Д., прокурора Бориспільської окружної прокуратури Пономаренко В.В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Київського обласного управління Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який по 10 січня 2025 року працював на посаді старшого інспектора сектору кримінального аналізу відділу кримінальної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні скоєного правопорушення визнав. Він запевнив суд, що наміру вчиняти дане правопорушення у нього не було. Захисника Гребнєв Є.Д. у судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя.

Прокурор в суді просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника та прокурора, суд дійшов до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними пояснень, які він надав в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 6/2026 від 12.01.2026 року, даними листа ДВБ НПУ з додатками від 16.10.2025 року, даними декларації ОСОБА_1 , а також даними положення про ДВБ НП України.

Так, будучи старшим інспектором сектору кримінального аналізу відділу кримінальної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до 172-6 КУпАП, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно 22.02.2025 року без поважних причин, подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за 2025 рік за період (з 01.01.2025 по 10.01.2025).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2024 року № 48 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора сектору кримінального аналізу відділу кримінальної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію України» поліцейський є громадянин України, який склав присягу поліцейського проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєне спеціальне звання поліції.

ОСОБА_1 був письмово ознайомлений із вимогами та обмеженнями, передбаченими Законом № 1700-VII.

Згідно з пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону .

Отже, ОСОБА_1 , будучи старшим інспектором сектору кримінального аналізу відділу кримінальної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора сектору кримінального аналізу відділу кримінальної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області за власним бажанням.

Крім того, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов`язкові до виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 року № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 року за № 987/36609, щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію після звільнення за 2025 рік, упродовж часу з 00 год. 00 хв. 08.02.2025 року.

22.02.2025 року в 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 Закону № 1700-VII.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільненні ОСОБА_1 подав лише 22.02.2025 року о 12 год. 26 хв. відповідно, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.

Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.

Датою вчинення правопорушення слід вважати дату несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, що не був охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», шляхом заповнення та надсилання електронної форми через офіційний веб-сайт Національного агентства з використанням особистого електронного кабінету, а саме 22.02.2025 року.

Місцем вчинення зазначеного правопорушення у даному випадку слід вважати місце подання ОСОБА_1 декларації при звільненні відповідно до зафіксованої послідовності ІР (46.211.69142), а саме — місто Вишгород Київської області.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначними.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Суд вважає, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявна подія та склад адміністративного правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1, ст. 172-6, ст.283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київській області; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку: UА398999980313010106000010103; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова суду набрала законної сили ___________________

Суддя Д.В. Ткаченко