Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №630/1630/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1630/25

Провадження № 2-о/630/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

з участю секретаря Дубрової А.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Дем`яненко І.І,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Дем`яненко О.О. звернулася до суду із даною заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 в період з 07.08.1992 по 29.10.1997 працював в Торговому об`єднанні «НІКА». Встановлення даного факту необхідне заявнику для підтвердження трудового стажу для отримання пенсії за віком.

На обгрунтування заяви вказано, що після виповнення ОСОБА_1 60 років, він звернувся до відділення ПФУ з приводу призначення йому пенсії за віком. Така пенсія йому була призначена з 11.06.2025. Після отримання розрахунку страхового стажу, ОСОБА_1 виявив, що йому не було зараховано у загальний стаж періоди роботи з 07.08.1992 по 29.10.1997 у Торговому об`єднанні «Ніка». На усне звернення він отримав відповідь про те, що записи у трудовій книжці за вказаний період завірені печаткою підприємства, що має нечіткий відбиток, через що неможливо зарахувати цей період до трудового стажу для нарахування пенсії.

Ухвалою від 06 січня 2026 року було відкрито провадження у справі.

Представник заінтересованої особи у судові засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд заяви у його відсутності, а також заперечення на заяву, де просив залишити її без розгляду у зв`язку із наявністю спору.

Ухвалою від 05 лютого 2026 року у задоволенні клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду було відмовлено.

Представник заявника та заявник у судовому засіданні 22.01.2026 заяву підтримали у повному обсязі.

У подальшому, 18.03.2026 представник заявника, з врахуванням отриманих під час розгляду справи відомостей про перейменування у 1995 році ТО «Ніка» на ТОВ «Ніка», уточнила вимоги та просила встановити факт, що ОСОБА_1 в період з 07 серпня 1992 року по 29 жовтня 1997 року працював в Торговому об`єднанні «НІКА», яке після реорганізації перейменовано на ТОВ «НІКА». Зазначила, що окрім рішення міськради про затвердження статуту ТОВ «Ніка» у 1995 році не збереглося інших відомостей про зміну назви роботодавця, у якого працював ОСОБА_1 з 1992 по 1997 роки. Також вказала, що директором і в ТО «Ніка» і в ТОВ «Ніка» був ОСОБА_2 , який робив записи у трудових книжках заявника та свідків.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що вона є однакове прізвище з заявником та не є його родичкою. З заявником ОСОБА_1 вона працювала у магазині ТО «Ніка» в ОСОБА_4 та була старшим продавцем. Вони майже кожен день були разом на роботі. Директором у них був ОСОБА_2 . У 1993 році вона пішла у декрет і інколи заходила у магазин, де бачила ОСОБА_1 . До якого року він там працював, вона не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_5 вказала, що працювала з ОСОБА_1 у ОСОБА_4 в торгівлі і у 1992 році була реорганізація їх роботодавця та як наслідок, створено ТО «Ніка», де вона з ОСОБА_1 продовжила працювати. У магазині ТО «Ніка» працював заявник ОСОБА_1 , вона його постійно бачила, нараховувала зарплатню. Також з ними працювала і ОСОБА_3 . Директором у них був ОСОБА_2 . Коли вона переводилася на іншу роботу у 1995 році, ОСОБА_1 ще працював у магазині.

Суд, вислухавши заявника, його представника та свідків,з`ясувавши всі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В пункті 12 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК (в редакції 1963 року), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК (в редакції 1963 року) суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом досліджено докази, на підставі яких вбачається наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено довічно пенсію за віком. Дата видачі пенсійного посвідчення: 16.07.2025.

Згідно довідки ГУ ПФУ в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.06.2025 призначено пенсію за віком. Страховий стаж розраховано у 37 років 3 місяці 21 день. Як вбачається з таблиці періодів трудової діяльності у цій довідці, для розрахунку страхового стажу узятий загальний період з 01.09.1982 по 30.06.2025 і у цей проміжок часу не було включено періоди з 08.08.1992 по 12.11.1997 роки.

Згідно до відповіді Трудового архіву Виконавчого комітету ЛМР Харківської області від 31.07.2025 на адвокатський запит, до Трудового архіву Виконавчого комітету ЛМР документи ТО «Ніка» («Ника») на зберігання не надходили, місцезнаходження їх архіву невідомо, а тому надати копії наказів директора ТО «Ніка» щодо проходження роботи ОСОБА_1 немає можливості.

Згідно відповіді Мського архівного відділу Виконавчого комітету ЛМР Харківської області від 22.01.2026 на адвокатський запит, виявлено та надано рішення Виконавчого комітету ЛМР народних депутатів №1844 від 14.11.1995 про реєстрацію статуту ТОВ «Ніка».

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , (запис №14) з 04.10.1990 року він працював приймальником посуду у «маг ІІ» і з 07.08.1992 звільнений у порядку переводу у Торгове об`єднання «Ніка». Даний запис завірений штампом «зам.директора по кадрам Люботинського Горторга» та печаткою.

Наступний запис №15: з 07 серпня 1992 року – прийнятий у порядку переводу з Люботинського горторгу приймальником посуду у Торгове об`єднання «Ніка».

Наступні записи №16 та №17 стосуються переводів на інші посади на вказаному підприємстві.

Запис №18 від 29 жовтня 1997 року: звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, завірений директором ТО «Ніка» Антошиним та печаткою, яка дійсно є розмитою.

Далі слідкує запис №19 про прийом на роботу з 13.11.1997.

З трудової книжки свідка ОСОБА_5 вбачається, що 10.09.1992 вона була звільнена за власним бажанням з Люботинського Міськторгу, та 10.09.1992 прийнята головним бухгалтером у ТО «Ніка», звідки 01.08.1995 звільнена у порядку переводу. Даний запис завірено печаткою ТО «Ніка», яка має чіткий відбиток.

З трудової книжки свідка ОСОБА_3 вбачається, що 03.08.1992 року вона прийнята на роботу у ТО «Ніка» продавцем. Далі йде примітка, що ТО «Ніка» перейменовано у ТОВ «Ніка». З 30.12.1999 звільнена за власним бажанням, та даний запис посвідчено підписом директора ОСОБА_6 та печаткою ТОВ «Ніка»

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , підтвердили, що працювали на ТО «Ніка» разом із ОСОБА_1 і також мають записи у трудових книжках щодо цього роботодавця.

Оригінали трудових книжок ОСОБА_1 та свідків було перевірено у судовому засіданні та встановлено, що надані суду копії цих трудових книжок відповідають оригіналам.

Суд звертає увагу на те, що записи про роботу за період з 04.10.1990 по 07.08.1992 у Люботинському Міськторгу (до переведення у ТО «Ніка») не викликали сумнівів у працівників пенсійного фонду і були зараховані до трудового стажу ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_5 так само до 10.09.1992 працювала у Люботинському Міськторгу, та з 10.09.1992 прийнята головним бухгалтером у ТО «Ніка».

Тобто заявник ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 майже у один й той самий час працювали спочатку у Люботинському Міськторгу, а потім у ТО «Ніка».

Згідно до записів у трудовій книжці свідка ОСОБА_3 , ТО «Ніка» на підставі рішення виконкому Люботинської ради народних депутатів №1844 від 14.11.1995 перейменовано у ТОВ «Ніка». Представником заявника серед архівних матеріалів з приводу ТО «Ніка», виявлено лише дане рішення №1844 від 14.11.1995 про затвердження статуту ТОВ «Ніка».

Свідки надали пояснення, що директором на підприємстві, де вони працювали разом із заявником, був ОСОБА_2 . Записи про звільнення у трудових книжках заявника та свідка ОСОБА_3 завірені директором Антошиним. На записі про звільнення свідка ОСОБА_3 за 1999 рік стоїть печатка ТОВ «Ніка».

Такі обставини дають суду підстави вважати, що ТО «Ніка» У 1995 році було перейменовано на ТОВ «Ніка», директором цієї юридичної особи тривалий час був ОСОБА_2 , і це був один і той самий роботодавець у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Зміна назви юридичної особи (а детальніше - організаційно-правової форми) у даному випадку не спростовує та не викликає сумнівів роботи ОСОБА_1 у цього роботодавця. Оскільки відбиток печатки роботодавця на запису у трудовій книжці заявника про звільнення є нечітким, суд допускає, що це могла бути печатка ТОВ «Ніка».

Встановлення факту роботи у період з 07.08.1992 по 29.10.1997 має для заявника юридичне значення, оскільки цей період не був зарахований пенсійним фондом до його трудового стажу для нарахування пенсії за віком.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року надано оцінку запереченням представника заінтересованої особи та не встановлено наявності спору про право у даній справі.

Судом не виявлено, що встановлення даного факту може бути пов`язано з подальшим вирішенням спору про право, оскільки представник заінтересованої особи не оспорює факт трудової діяльності ОСОБА_1 у ТО «Ніка».

Іншим чином, окрім як зверненням до суду для встановлення юридичного факту, заявник позбавлений можливості підтвердити свою роботу у період з 07.08.1992 по 29.10.1997, оскільки печатка роботодавця у трудовій книжці на записах про роботу у цей період є розмитою, а архівні відомості щодо працівників ТО «Ніка» та ТОВ «Ніка» не збереглися.

На підставі досліджених доказів суд вважає встановленим факт, роботи ОСОБА_1 у період з 07.08.1992 по 29.10.1997 у ТО «Ніка» (після реорганізації – ТОВ «Ніка»).

За таких обставин заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в період з 07 серпня 1992 року по 29 жовтня 1997 року працював в Торговому об`єднанні «НІКА» (після реорганізації ТОВ «НІКА»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що розташоване за адресою: 61022, м. Харків, майдан свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх.

Повний текст рішення виготовлено 23.03.2026.

Суддя І.М. Сухоруков