Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №466/5268/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/5268/25 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/811/3278/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Костюк С.О.

з участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 01 вересня 2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

у червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 22 липня 2022 року Шевченківським районним судом м. Львова видано судовий наказ у справі №466/4728/22, згідно якого з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. 15 листопада 2024 року відповідачка звернулась до суду з позовом про збільшення раніше встановленого розміру аліментів на утримання дочки з 1/4 до 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено, однак постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні аліментів на користь дружини до досягнення дитиною шести років скасовано та вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/5 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня звернення з позовом до суду 15 листопада 2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народився син, ОСОБА_6 , його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а тому у нього збільшилась кількість утриманців та фінансові витрати пов`язані з їх утриманням. Окрім того, в його дружини є дитина від першого шлюбу, витрати на утримання якої, внаслідок народження спільної дитини та неможливістю самостійно заробляти кошти на її утримання дружиною, покладаються на позивача. Вказує, що є інвалідом III групи, щомісяця витрачає кошти на лікування, є військовослужбовцем, орендує житло, а визначений судом розмір аліментів на утримання доньки та колишньої дружини є завищеним.

З наведених підстав просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01.04.2025 року у справі №466/11442/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, з 1/5 до 1/10 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 01 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01.04.2025 року у справі №466/11442/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, з 1/5 на 1/8 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/8 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт вказує, що глава 9 Сімейного кодексу України не передбачає можливості зменшення розміру аліментів призначених на утримання колишнього з подружжя до досягнення дитиною шести років. Стверджує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, а суд першої інстанції застосував до даних правовідносин норми права, які не регулюють спірні правовідносини. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що позивач покликається на обставини, які вже існували на момент постановлення первинного рішення суду про стягнення аліментів на утримання відповідачки. Вважає, що зміна сімейного стану ОСОБА_1 у зв`язку з народженням другої дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову, яка стосується зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, з 1/5 на 1/8 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, в решті залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та зменшуючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь дружини до досягнення дитиною шести років, суд першої інстанції врахував зміну сімейного та майнового стану платника аліментів та дійшов висновку про необхідність зменшення розміру аліментів з 1/5 до 1/8 всіх видів заробітку.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2024 року.

Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 липня 2022 року Шевченківським районним судом м. Львова видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

15 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, в якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на її користь на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 22.07.2022 року на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частки зі всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року в частині відмови у стягненні аліментів на користь дружини до досягнення дитиною шести років скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/5 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня звернення з позовом до суду 15 листопада 2024 року. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів на колишню дружину, які стягуються на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01.04.2025 року, ОСОБА_1 покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народився син, ОСОБА_6 , а відтак в нього змінився сімейний стан. Крім того, його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, вони орендують житло, в дружини є дитина від попереднього шлюбу, а тому в нього змінилось матеріальне становище, оскільки лише він оплачує всі витрати.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.11.2024 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, підтверджується, що 16.11.2024 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син, ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 10 квітня 2025 року Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Крім цього, ОСОБА_7 є матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , литина проживає разом з матір`ю.

Згідно довідки виданої ТзОВ «Оксфорд Медікал Захід» ОСОБА_7 з 30.01.2025 року до 04.06.2025 року знаходиться у допологовій та післяпологовій відпустці.

Посвідченням серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом III групи.

Згідно довідки про доходи №0469 від 22.04.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_5 , розмір нарахованої заробітної плати за березень 2025 року становить 80942,85 грн., за мінусом військового збору сума отриманої заробітної плати становить 80 488,3 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються статтею 84 СК України.

Згідно зі статтею 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право дружини на утримання на підставі статті 84 СК України виникає за наявності таких умов: проживання з нею дитини, яка має вади фізичного або психічного розвитку, яка не досягла шести років та можливість (здатність) чоловіка надавати матеріальне утримання.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

У постанові по справі №750/9224/16-ц від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з ОСОБА_1 аліменти на дружину до досягнення дитиною, ОСОБА_5 , шести років, у розмірі 1/5 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, Львівський апеляційний суд у постанові від 01 квітня 2025року виходив з того, що дитині ОСОБА_5 , у липня 2024 року встановлено діагноз: дитячий аутизм. F84.0, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста. Дитині рекомендовано догляд вдома, а батько дитини з здоровим, має стабільний дохід, перебуваючи у складі ЗСУ, отримує заробітну плату (грошове забезпечення), а тому має можливість сплачувати аліменти на колишню дружину, яка проживає разом з дитиною, яка має вади психічного розвитку.

У відповідності до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним.

Під зміною матеріального стану сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового стану платника або одержувача аліментів. Таким чином, особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, якщо погіршилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Також у п. 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на дружину, з якою проживає дитина, що має вади фізичного чи психічного розвитку.

Оскільки зобов`язання по утриманню є такими, що тривають, у СК України передбачена можливість зміни розміру аліментів, який визначений судом. Із часом можуть виникати нові обставини, у зв`язку з якими потреби особи змінюються, і на її утримання необхідні кошти в іншому розмірі, ніж встановлено в рішенні суду. У нормі закріплено вичерпний перелік обставин, які є підставою для зміни розміру аліментів: зміна матеріального і (або) сімейного стану одержувача або платника аліментів. Кожна з обставин, яка встановлена судом щодо хоча б однієї зі сторін, є самостійною достатньою підставою для зміни розміру аліментів. Зазвичай зміна сімейного стану спричиняє зміну матеріального стану особи.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін і, що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 зазначив, що в нього змінився сімейний стан, так як він вдруге одружився, від шлюбу народився син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина до ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває у допологовій, післяпологовій відпустці, після чого буде перебувати у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, кількість осіб, які перебувають у нього на утриманні у зв`язку з народженням сина, збільшилась, як і збільшились фінансові витрати пов`язані з їх утриманням та узв`язку з оплатою орендованого житла.

Окрім того, в його дружини є дитина від першого шлюбу, витрати на утримання якої, внаслідок народження спільної дитини та неможливістю дружиною самостійно заробляти кошти на утримання дитини від першого шлюбу, покладаються на позивача також, крім того він хворіє, є інвалідом ІІІ групи, потребує коштів на лікування.

Розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/5 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після ухвалення Львівським апеляційним судом постанови від 01 квітня 2025 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/5 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , сімейний стан та матеріальне становище позивача змінилося у зв`язку з народженням у іншому шлюбі сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.

Вищевказана обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 та від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22.

Колегія суддів вважає, що зміна сімейного стану, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_4 у іншому шлюбі ще однієї дитини, ОСОБА_6 , свідчить як про зміну сімейного стану позивач, так і про зміну матеріального стану, оскільки виникла потреба у витрачанні коштів на утримання ще однієї дитини.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження зміни матеріального стану позивача в сторону його поліпшення, оскільки розмір отримуваної ним зарплати не збільшився.

З врахуванням вищенаведеного, не можна не погодитись з судом першої інстанції про наявність підстав, передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України, для зменшення розміру аліментів на колишню дружину, до досягнення дитиною шести років.

Доводи апеляційної скарги в цій частині правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню на дружину, ОСОБА_3 , з 1/5 частки доходів до 1/8 частки доходів з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Дитині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у липні 2024 рок встановлено діагноз: Дитячий аутизм. F84.0, що підтверджується Консультативним висновком спеціаліста. Дитині рекомендовано догляд вдома. Водночас, відповідач, ОСОБА_1 є здоровим, має стабільний дохід, перебуваючи у складі ЗСУ України, отримує заробітну плату (грошове забезпечення), а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання колишньої дружини, яка проживає разом з дитиною, яка має вади психічного розвитку.

Колегія суддів враховує те, що відповідач не заперечував щодо стягнення коштів на утримання дружини до досягнення їх малолітньою донькою шести років, однак погодився сплачувати такі кошти в розмірі 1/10 частки з усіх його доходів.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дружини, однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру присуджених з позивача на користь відповідачки аліментів та його зменшенню з 1/5 частки до 1/8 частки від його доходу, оскільки відповідачка не працює і немає можливості працювати, оскільки змушена здійснювати догляд за дитиною, яка потребує особливого догляду та часу, а тому вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01.04.2025 року на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, підлягають частковому задоволенню, а саме, розмір аліментів підлягає зменшенню з 1/5 частки всіх видів доходів ОСОБА_1 до 1/6 частки його доходів, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду слід змінити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року – змінити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01.04.2025 року у справі №466/11442/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, з 1/5 до 1/6 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на колишню дружинну в розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, починаючи з дня набрання постановою суду законної сили.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді – члена колегії суддів повна постанова складена 23 березня 2026 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк