Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №459/3902/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №459/3902/25

Суддя: Цяцяк Р. П.

Справа № 459/3902/25 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 22-ц/811/4289/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судовоїпалати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Костюк С.О.;

адвоката Шипілова О.В. - представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Шипілова Олександра Вікторовича, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Шептицького міського суду Львівської області від 06.11.2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати судовий наказ, виданий Шептицьким міським судом Львівської області 06 листопада 2025 року у справі № 459/3902/25 (провадження №2-н/459/3902/2025) про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 (далі - Стягувач) аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття

Заява обґрунтовувалась тим, що під час винесення вищевказаного судового наказу судом не були встановлені істотні для справи обставини, оскільки стягувачем було приховано факт звернення до Франківського районного суду міста Львова із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання іншої спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – також у розмірі 1/4 частини доходу ОСОБА_5 . Зазначалося, що стягувач подала дві окремі заяви про стягнення аліментів до різних судів з метою збільшення сукупного розміру аліментів, а саме: з 1/3 частини до 1/2 частини доходу платника аліментів (а.с. 16-20).

10 грудня 2025 року оскаржуваною ухвалою у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Шептицького міського суду Львівської області від 06.11.2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів відмовлено (а.с. 86-89).

Згадану ухвалу оскаржив представник заявника - адвокат Шипілов О. В.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволити та скасувати судовий наказ, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені заяви, не врахував вимоги п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, відповідно до яких на двох дітей аліменти можуть бути стягнуті у розмірі однієї третини доходу платника.

Зазначає, що в шлюбі у сторін народилося двоє дітей. Незважаючи на це, стягувач подав окремі заяви про видачу судових наказів щодо кожної дитини, просячи стягнути по 1/4 частині доходу на кожну. У сукупності це становить 1/2 доходу боржника, що суперечить частині 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, яка встановлює розмір аліментів на двох дітей у частці однієї третини доходу, а не двох окремих чвертей. Розгляд заяви відбувався без проведення судового засідання та без виклику сторін, у зв`язку з чим суду не було відомо про паралельне звернення стягувача до іншого суду з аналогічною вимогою щодо другої спільної дитини. Вважає, що вказані обставини існували на момент видачі судового наказу, не були відомі суду та мають істотне значення для правильного визначення розміру аліментів. Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України, нововиявленими є істотні обставини, які не були і не могли бути відомі суду на час ухвалення рішення та які могли вплинути на результат розгляду справи. Саме такими є обставини щодо наявності двох дітей та подання окремих заяв про стягнення аліментів, що призвело до фактичного штучного збільшення розміру аліментів до 50 % доходу боржника. Вважає, що зазначені обставини відповідали критеріям нововиявлених та давали правові підстави для перегляду і скасування судового наказу відповідно до ст. 425 ЦПК України (а.с. 96-100).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно правової позиції Верховного Суду, виклдаеної у постанові від 02 травня 2024 року у справі №337/2451/23, для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника й боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні заяви про перегляд судового наказу Шептицького міського суду Львівської області 06 листопада 2025 року за нововиявленими обставинами суд мотивував тим, що заявник ОСОБА_5 помилково посилається, як на нововиявлену обставину, на звернення стягувачки ОСОБА_6 до Франківського районного суду м. Львова з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання іншої спільної дитини - ОСОБА_7 , оскільки сам по собі факт такого звернення не є обставиною, що у розумінні ст. 423 ЦПК України, мала істотне значення для розгляду справи та могла вплинути на висновки суду при видачі судового наказу (а саме: бути правовою підставою для відмови у видачі судового наказу про стягнення аліментів на ОСОБА_3 ), а тому згадане звернення до Франківського районного суду міста Львова не може бути підставою для скасування судового наказу у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 03 грудня 2025 року ОСОБА_8 було відмовлено у видачі судового наказу за її згаданою вище заявою про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_7 (а.с. 66-67).

Чинне законодавство не містить заборони на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання лише однієї дитини – з двох (чи більше) наявних спільних дітей стягувача та боржника.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування цієї ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову у зв`язку з перебуванням одного з членів колегії суддів на лікарняному складено 23 березня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua