Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №308/14081/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/14081/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю.,за участі секретаря судового засідання – Форкош Е.Р., захисника – Голубокого Т.С. та представника Закарпатської митниці – Яворського Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Голубокого Т.С., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, зокрема легкового автомобіля марки «DAIMLER AG» модель «CLS350» з номером кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Італії: НОМЕР_2 , вартість якого становить 365 887,50 (триста шістдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. п`ятдесят коп.) грн.

На підставі ч 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати легковий автомобіль марки «DAIMLER AG» модель «CLS350» з номером кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Італії: НОМЕР_2 , стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави його вартість.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.).

Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил, - 21.09.2025 року о 22 год. 33 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав легковий автомобіль реєстраційний номерний знак України: НОМЕР_3 , де в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_1 .

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

До митного контролю ОСОБА_1 подав паспорт НОМЕР_4 від 05.01.1971 року.

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 08.06.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «DAIMLER AG» модель «CLS350» з номером кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Італії: НОМЕР_2 , який вивезеним з митної території України не значиться.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки вказаного транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Голубокий Т.С., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. Призначити авто товарознавчу експертизу для визначення ринкової вартості транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель «CLS350» з номером кузова НОМЕР_1 , проведення якої доручити експертам Закарпатського НДЕКЦ МВС України.

Заслухавши пояснення захисника – Голубокого Т.С., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника митниці – Яворського Б., який заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За приписами до ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 МК України, до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів); час, протягом якого товари, транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.

При розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повному обсязі.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил № 0677/UA305000/2025 від 21.09.2025 року, електронними витягами обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення та Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, письмовими поясненням ОСОБА_1 від 21.09.2025 року, доповідною запискою інспектора митниці Світлинець Я. від 21.09.2025 року та іншими матеріалами справи.

Вказані докази, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Отже, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.

Доводи апеляційної скарги про сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 1 ст. 467 МК України, апеляційний суд вважає хибними з огляду на таке.

Час набрання чинності статті 470 МК України у новій редакції не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов`язку особи щодо його вивезення у встановлений законом строк. Зазначена норма закону лише встановлює відповідальність за порушення такого порядку в залежності від строку не вивезення транспортного засобу.

Бездіяльність у виді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим правопорушенням, яке пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень МК України, окрім іншого, визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 470 цього Кодексу, виявлених у період з 22.08. по 31.12.2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті.

У даній справі порушення митних правил виявлено 21.09.2025, на час дії статті 470 МК України в редакції від 08.11.2018, а тому бездіяльність ОСОБА_1 правильно розцінена, як правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України, в редакції закону, що діяв на момент виявлення правопорушення.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу 21.09.2025, своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність, таким чином, саме вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Вищевказане свідчить про те, що адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 постановою від 14.11.2025 у межах строків, передбачених ч. 1 ст. 467 МК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і такі відхиляються апеляційним судом.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року залишити без змін.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Голубокого Т.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага