Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №306/1473/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/1473/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Гетик Олександр Михайлович на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену головуючою суддею Вінер Е.А., в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування з незаконного володіння 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів, обладнання, конструктивних елементів, які входять до новобудови нерухомого майна та припинення права власності

встановив:

У серпні 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування з незаконного володіння нерухомого майна та припинення права власності.

Разом із пред`явленням даного позову було подано заяву про забезпечення позову, яку позивачі мотивували тим, у випадку відчуження майна відповідачем іншій особі, виконання рішення про витребування майна від нього буде неможливим, вважає, що є реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам позивачів, яка полягає в тому, що подальша реалізація нерухомості може ускладнити ефективний захист прав позивачів, утруднити та зробити неможливим відновлення порушення інтересів позивачів та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам.

У зв`язку з вищенаведеним позивачі простли накласти арешт на 1/2 ідеальну частину офісно-торгівельного комплексу розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В., зареєстрованого за №1040, запис про державну реєстрацію права власності №37310494 від 14.07.2020.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд вказав, що згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2025 року в справі №306/994/22 заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Свалявського районного суду від 20.06.2022, якою накладено арешт на належну ОСОБА_3 ідеальну частину офісно-торгівельного комплексу за адресою АДРЕСА_1 – скасовано, а тому підстав для забезпечення позову суд не вбачає.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Гетик О.М., подали апеляційну скаргу в якій просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову якою задовольнити подану заяву про забезпечення позову.

Вказують, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, зокрема прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, а також за неповного з`ясування обставин справи.

Вважають, що не можна брати до уваги скасування заходів забезпечення позову в межах цивільної справи №306/994/22 розгляд якої завершений 21.07.2025.

Між сторонами існує довготривалий спір щодо набуття права власності на спірне майно, відповідач відчужував 14.07.2020 нерухомість на користь іншого власника, а тому вважають що існує ризик подальшого відчуження майна, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Сидорчук О.Є., зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції - законною.

Відповідач не відчужував та не має наміру відчужувати чи іншим чином розпоряджатися офісно-торгівельним центром, що є предметом спору у даній

справі (продавати, дарувати, передавати в заставу, позичку, оренду тощо), більше того, матеріали справи не містять доказів здійснення цього та існування таких ризиків.

Станом на дату подання позовної заяви у даній справі, 1/2 частини офісно-торгівельного комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1704011921240) перебуває у приватній власності Відповідача-1 ( ОСОБА_3 ), а не ОСОБА_4 , а тому посилання в якості підстав для забезпечення позову на таку обставину, що саме ОСОБА_4 відчужив спірну частину нерухомого майна – не може братися колегією суддів до уваги в якості підстави для забезпечення позову, адже Скаржниками не доведено та не надано жодних доказів того, що такі ж ризики можуть існувати відносно теперішнього співвласника нерухомого майна – ОСОБА_3 .

У заяві про забезпечення позову позивачі просять накласти арешт не на 1/2 ідеальну частину будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструктивних елементів, а на 1/2 ідеальну частину офісно-торгівельного комплексу, що в свою чергу не є предметом даного позову.

Вважає, що слід закрити провадження в даній цивільній справі, оскільки Закарпатський апеляційний суд в межах цивільної справи №306/1473/25 вже розглядав питання щодо забезпечення позову.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17 березня 2026 року зупинено апеляційне провадження щодо перегляду оскаржуваної ухвали в частині вимог позивачки ОСОБА_2 до залучення правонаступників останньої, а тому, оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги поданої позивачем ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вважав, що згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2025 року в справі №306/994/22 заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Свалявського районного суду від 20.06.2022, якою накладено арешт на належну ОСОБА_3 ідеальну частину офісно-торгівельного комплексу за адресою АДРЕСА_1 – скасовано, а тому підстав для задоволення заяви немає.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише покладає на суд обов`язок з`ясовувати наявність спору. Ціллю вжиття заходів забезпечення позову є запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 у справі №756/2609/20 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.12.2023 у справі №522/21977/21 зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом позову є витребування будівельних матеріалів та конструкцій в рівних ідеальних частках (по 1/4 частці кожному подружжю), що загально становить 1/2 ідеальну частину в офісно-торгівельному комплексі, який розташований в АДРЕСА_1 . Позивачі вважають, що майно вибуло з їх володіння в незаконний спосіб та було відчужено ОСОБА_3 . У випадку відчуження відповідачем майна іншим особам, виконання рішення про витребування у даний спосіб буде неможливим.

Для обрання заходу забезпечення позову потрібно встановити взаємозв`язок між конкретним заходом та предметом позовних вимог.

Оскільки між сторонами існує спір щодо нерухомого майна яке складається з будівельних матеріалів, обладнання і конструктивних елементів, а тому існують підставні та фактичні побоювання ОСОБА_1 з приводу того, що спірне майно може бути відчужене, чи реалізоване в інший спосіб, що може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про відсутність підстав для забезпечення позову.

Як вище вказувалося, передбачений процесуальним законом інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, який гарантує або може гарантувати позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист його прав.

Вжиття заходів забезпечення позову це не вирішення спору по суті, а тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, на період розгляду справи і ухвалення рішення.

Необхідність вжиття таких заходів ґрунтується на оцінці (підставному припущенні) суду імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Апеляційний суд вважає, що такий вид забезпечення позову як арешт майна, буде достатнім заходом забезпечення позову.

Позивачем у заяві ставиться вимога про забезпечення позову на 1/2 ідеальну частку офісно-торгівельного комплексу. Проте, у позовній заяві йдеться про витребування з незаконного володіння на користь позивачів по 1/4 частці кожному з 1/2 ідеальної частини будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструктивних елементів, з яких складається новобудова офісно-торгівельного комплексу. За цієї обставини, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Оскільки апеляційним судом вирішується питання щодо заявлених вимог лише ОСОБА_1 , а тому арешт слід накласти на 1/4 ідеальну частку будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструктивних елементів, з яких складається новобудова офісно-торгівельного комплексу, яка розташована по АДРЕСА_1 .

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з підстав, викладених в ній, а ухвалу суду першої інстанції – скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище наведе та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гетик Олександр Михайлович, задовольнити частково.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року про відмову в забезпеченні позову скасувати та ухвалити у даній справі нове судове рішення про часткове задоволення заяви щодо забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гетик Олександр Михайлович.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/4 ідеальну частку будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструктивних елементів, з яких складається новобудова офісно-торгівельного комплексу, яка розташована по АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Постанову суду направити на виконання Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано – Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса знаходження: 89300, місто Свалява, площа Головна, будинок 1, Мукачівський район, Закарпатська область, Закарпатська область, телефон: (3803133) 2-11-86 або електронна пошта: info@sv.zk.dvs.gov.ua.

Постанова суду про забезпечення позову виконується негайно в порядку, установленому для виконання судових рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 23 березня 2026 року.

Головуючий:

Судді: