Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №941/189/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/189/26

Провадження № 3/941/112/26

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Колесник С. І., за участі захисника Вацюка М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чечеліївка, Петрівського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючого механізатором в ТОВ «Чечеліївське»,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, які мотивовані тим, що 08.02.2026 року о 01 год. 55 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Українська в селищі Петрове, керував автомобілем «ВАЗ 2110», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп`ягніння відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, про що був складений інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав, оскільки 08.02.2026 року о 01 год. 55 хв. не керував автомобілем «ВАЗ 2110», номерний знак НОМЕР_2 .

В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, ключовою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частино першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має, керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп`яніння.

При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

Крім того, в Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».

Так, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 08.02.2026 року керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції в процесі руху, а отже немає підтверджень його вини за частиною першою статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до відеозаписів наявних на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 941/189/26, відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, як взагалі 08.02.2026 року, так і станом на 01 годину 55 хвилини, як зазначено у протоколі. Перший по часу відеозапис відеофайл 0000000_00000020260208015403_0004 відтворює подію 08.02.2026 року з 01 години 54 хвилини 03 секунди до 02 години 09 хвилини 03 секунди, однак він не фіксує факту керування автомобілем ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Взагалі, в зазначений у протоколі час вчинення правопорушення, а саме: о 01 годині 55 хвилини 08.02.2026 року, наявний в матеріалах справи відеозапис фіксує перебування автомобіля ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 в нерухомому стані. Зазначений відеозапис, протягом всього часу його відтворення не підтверджує таких подій як рух автомобіля марки ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 .

Інший відеофайл 0000000_0000002026020904_0005 наявний на DVD-диску, який продовжує вище зазначений відеозапис, протягом усього часу його відтворення також не фіксує таких подій як рух автомобіля марки ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 .

В підтвердження вище викладених обставин, відповідно до відеозапису наявного на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи відеофайл 0000000_0000002026020904_0005, в період з 02 години 21 хвилини 10 секунд до 02 години 21 хвилини 20 секунд ОСОБА_1 два рази чітко заявляє: «Я не їхав. Я не їхав».

Зазначені обставини повністю спростовують об`єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт керування автомобілем та час вчинення правопорушення.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 08.02.2026 року відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а отже відсутнє в його діях порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, з огляду на наступне.

При відтворенні відеозаписів наявних на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 941/189/26, при спілкуванні ОСОБА_1 з поліцейськими не фіксується факту його відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Так, відповідно до відеозапису наявного на DVD-диску відеофайл 0000000_00000020260208015403_0004, в проміжок часу з 01 години 54 хвилин 03 секунди (початок відеозапису) до 01 години 56 хвилин 50 секунд поліцейський не пред`являючи жодних претензій до ОСОБА_1 перевіряє документи на предмет перебування на військовому обліку у осіб, які перебувають у автомобілі ВАЗ 2110.

З 01 години 56 хвилин 50 секунд поліцейський Голосенін С.І. встановлює особу та перевіряє документи ОСОБА_1 , о 01 годині 59 хвилин 30 секунд поліцейський Голосенін С.І. разом із ОСОБА_1 відходять з місця спілкування на декілька метрів (за автомобіль ВАЗ 2110) від відеокамери, яка проводить відеозйомку та знаходиться в іншого поліцейського, у зв`язку з чим їх розмова не фіксується.

О 02 годині 03 хвилини 55 секунд, перебуваючи на значній відстані від відеокамери поліцейський Голосенін С.І. голосно запитує: «Ви будете продувати алкотестер Драгер?», при цьому відеозапис не відтворює подальшу розмову.

О 02 годині 04 хвилини 10 секунд, перебуваючи на значній відстані від відеокамери поліцейський Голосенін С.І. голосно зазначає: «Відмовляєтесь!», при цьому відеозапис не відтворює подальшу розмову.

О 02 годині 04 хвилини 25 секунд, перебуваючи на тому ж місці поліцейський Голосенін С.І. знову голосно зазначає: «Відмовляєтесь!», при цьому відеозапис не відтворює подальшу розмову.

Інший наявний на DVD-диску відео файл - 0000000_0000002026020904_0005, також не відображає відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Таким чином, відеозапис жодного разу не відтворює відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Також, додані до матеріалів справи відеофайли наявні на DVD-диску не відтворюють запису де б поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Також не міститься відеозапис, який би підтвердив виписування поліцейським направлення на огляд у медичному закладі, та оголошення його ОСОБА_1 .

Зазначені обставини повністю спростовують об`єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, (порушення п. 2.5 ПДР).

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Будь яких інших доказів, що підтверджують факт керування автомобілем та факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Відповідно до відомостей зазначених в протоколі та наявних в матеріалах справи, поліцейський, який склав протокол, свідків для документування правопорушення не залучав.

Протокол серія ЕПР1 № 585937 від 08.02.2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не є доказом його вини, оскільки його складено в порушення вимог ст.ст. 130, 256, 266 КУпАП та розділуІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, вимог«Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (Далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, «у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.»

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, «протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.»

Однак протокол складено в порушення зазначених вимог виходячи з наступного:

відповідно до відомостей вказаних у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» не вказано установочні дані особи, яка порушила ПДР, а саме: прізвище, ім`я та по батькові водія;

відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» вказано місце вчинення правопорушення « АДРЕСА_2 … В селищі Петрове вул. Українська», що не дає можливість достеменно встановити місце скоєння правопорушення зазначеного в протоколі;

відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» » не зазначено повну адресу місця скоєння правопорушення, зазначено «с-ще Петрове». Дані відомості не містять назву району та області. Отже зазначене в протоколі місце скоєння правопорушення піддається сумніву, а Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь;

відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 2 «місце складання протоколу» зазначено «Кіровоградська область Олександрійський район с-ще Петрове, вул. Центральна», однак із відомостей, що маються на відеозаписі достеменно підтверджено, що протокол складався по вулиці Українській;

відповідно до наявних в матеріалах справи відеозаписів поліцейський який склав протокол не роз`яснив належним чином особі, яка притягується до відповідальності, його права та обов`язки, чим грубо порушив його право на захист;

після складання протоколу поліцейський не ознайомив з його суттю особу, яка притягується до відповідальності. Зазначене підтверджується відеозаписом файл наявний на DVD-диску відео файл - 0000000_0000002026020904_0005 в період з 02 годин 20 хвилин 45 секунд до закінчення відеозапису;

відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 11 «до протоколу додаються» зазначено «відео фіксація», про долучення до протоколу будь яких інших документів у протоколі не зазначено, в той же час матеріали справи містять наступні документи: Рапорт поліцейського Сергія Голосеніна та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 08.02.2026 року. А отже дані документи не є допустимими доказами у справі.

Відповідно до пунктів 3 - 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 порядку).

Згідно п. 4. Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

За положеннями п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (пункт 8).

В матеріалах справи відсутні докази того, що 08.02.2026 року ОСОБА_1 керував втомобілем марки ВАЗ 21103 днз НОМЕР_2 та був зупинений працівником поліції під час руху, а отже поліцейський безпідставно вимагав у нього проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відсутні докази, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я, відсутні докази заповнення та оголошення поліцейським письмового направлення на огляд у закладі охорони здоров`я.

Додане до матеріалів справи письмове направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки:

направлення підготовлено та підписано інспектором СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Салій Віталієм Сергійовичем, а протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Петрове) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Голосеніним Сергієм Івановичем, отже направлення підписано непроцесуальною собою у справі;

згідно доданого до справи направлення, ОСОБА_1 направлено на огляд 08.02.2026 року о 01 годині 50 хвилин, однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він керував автомобілем о 01 годині 55 хвилин 08.02.2026 року, тобто його було направлено на огляд за 5 хвилин до того як він керував автомобілем згідно протоколу та за 4 хвилини до початку спілкування поліцейського з ним відповідно до відеозапису, що мається на доданому до справи DVD–диску 0000000_00000020260208015403_0004, а також за 14 хвилин до озвучення пропозиції поліцейського продути алкотестер Драгер.

З вище зазначеного поліцейським, який склав протокол, грубо порушено вимоги «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За положенням ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, з огляду на викладене, працівником поліції, який склав протокол не виконано вимоги закону, щодо належного оформлення направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вище зазначені дії та бездіяльність поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 585937 від 08.02.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585937 від 08.02.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних належних та допустимих доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Доданий до матеріалів справи рапорт поліцейського Сергія Голосеніна не є підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та є неналежними та недопустимими доказами у справі:

рапорт, що розташований на аркуші справи 4 згідно внутрішнього опису документів справи ЕПР1 № 585937, не є окремим доказом у справі, оскільки він містить відомості, які повністю повторюють відомості, які зазначив цей же поліцейський у складеному ним протоколі про адміністративне правопорушення;

рапорт складено нерозбірливим почерком, він не містить дати його написання;

рапорт не містить відомостей про його реєстрацію по вхідній кореспонденції та резолюцію керівника;

рапорт містить чіткі ознаки виготовлення його копіювальною технікою, однак він, як копія, не посвідчений у встановленому законодавством порядку.

Доданий до матеріалів справи DVD-диск із відеозаписами не є належним та допустимим доказом у справі, з наступних підстав:

при відтворенні відеозаписів наявних на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи відеофайли 0000000_00000020260208015403_0004, 0000000_0000002026020904_0005 не містять підтвердження керування ОСОБА_1 автомобілем як взагалі 08.02.2026 року так і в час який зазначений в протоколі (01 година 55 хвилин), а також не містять підтвердження відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що суперечить зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585937 від 08.02.2026 року підставам для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

відповідно до відеофайлів, які знаходяться на долученому до справи DVD-диску, відсутні будь які відомості щодо технічного засобу, яким велася відео фіксація;

додані відеофайли не мають їх ідентифікації, не підписані електронним підписом;

додані до матеріалів справи копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису не посвідчені у встановленому законом порядку (не зазначено дату посвідчення, та не підтверджено повноваження особи, яка посвідчила копії).

Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам`яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Доданий до матеріалів справи DVD-диск не містить, як і не містять інші матеріали справи, відомостей вид оригіналу носія, його назву та інвентарний чи номенклатурний номер, а зазначений диск не є видом компактного електронного носія інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особи на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відеофіксування правопорушення 08.02.2026 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб на який було здійснено запис фіксації правопорушення.

Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі оскільки піддаються сумніву.

За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3 6673/04).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2110, д.н. НОМЕР_2 08.02.2026 року о 01 годині 55 хвилин, та відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст. 251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Суд вважає, що відповідно до зазначених вище обставин, відсутнє порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

В притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.І.Колесник

Згідно з оригіналом.

Виготовлено шляхом роздруківки копії постанови, збереженої в електронному вигляді в автоматизованій системі документообігу суду.

Постанова не набрала законної сили.

Помічник судді Петрівського районного

суду Кіровоградської області Раїса КРУТЬ

Дата засвідчення копії 20 березня 2026 року.