Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №396/591/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/591/26

Провадження № 3/396/133/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 року м. Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Цесельська Ольга Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , не працює, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 484185 від 11.03.2026 р., в м. Новоукраїнка на території Новоукраїнського ліцею № 6, 11.03.2026 року, близько 08:00 год., неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пренесла до навчального закладу електронну сигарету "Ельфбар", чим порушила п.3 ч.2 ст.13 ЗУ "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 175-1 КУпАП, однак не досягла 16 річного віку, тому до адміністративної відповідальності притягається її мати - ОСОБА_1 . Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Крім того в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 в якій вона просить розглянути адміністративну справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись при цьому законом та правосвідомістю.

Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці як докази, що містяться у матеріалах справи, так і докази, які додатково надаються під час її розгляду. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.

Вимогамист. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Так, об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються спеціальним законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

При цьому ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків (що становить об`єктивну сторону правопорушення) може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України, визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

Всупереч вищевикладеному, у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останньої від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання доньки, в яких її діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Досліджені у судовому засіданні матеріали справи будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї доньки, не містять.

Відповідно до змісту протоколу, працівник поліції вбачає наявність в діях ОСОБА_2 , ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175-1 КУпАП.

Положеннями КУпАП, а саме ч. 3 ст. 184 КУпАП, передбачено відповідальність батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, якщо в протоколі про адміністративне правопорушення фабула відображена не повно або невірно, суд не може самостійно її доповнювати чи уточнювати (рішення ЄСПЛ у справах Малофєєва проти Росії та Карелін проти Росії, у яких йдеться про те, що коли викладена у протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист, оскільки особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.

Щодо порушення ОСОБА_2 ст. 175-1 КУпАП.

Частиною 1 статті 175-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» визначено, що: тютюнові вироби - вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні; тютюнові вироби для куріння - тютюнові вироби інші, ніж бездимні тютюнові вироби; куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в атмосферне повітря та вдихається особою, яка курить; електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для вдихання аерозолів (парів), що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин; заправний контейнер - ємність, що містить нікотиновмісну рідину (або рідину без нікотину), яку можна використовувати для заправлення електронної сигарети.

При цьому, в протоколі ВАД № 484185 зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пренесла до навчального закладу електронну сигарету "Ельфбар". Будь-яких доказів про те, що ОСОБА_2 здійснювала куріння тютюнових виробів суду не надано.

Зважаючи на викладене, в установленому законодавством порядку не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175-1 КУпАП. У зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи не підтверджено доказами, факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 .

Викладене у сукупності свідчить про те, що матеріали справи не містять об`єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітньої доньки, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір"таст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору немає.

Керуючись та на підставі ст. 7, 9, 184, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області.

Суддя: О. С. Цесельська