Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №348/1175/25
Суддя: Міськевич О. Я.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 348/1175/25
16 березня 2026 року м.Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Госедло О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , розлученого, з повною загальною середньою освітою, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.05.2025, серії ААД №806084 вбачається, що 02.05.2025 о 21:32 год в с.Ланчин, по вул.Незалежності водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 алкотест та від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування т/з відсторонений.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив обставини викладені в протоколі, ствердив що на час приїзду працівників поліції він сидів на водійському місці з відкритою дверкою в автомобілі, автомобіль не працював, ключів він немав та чекав знайомого. Заперечує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та стверджує, що він не заявляв про те, що відмовляється проходити тест на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі. Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Госедло О.Д. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що доказами по даному адміністративному правопорушенню є: протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №806084 від 02.05.2025 та рапорт на ім`я начальника Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, складені 02.05.2025 інспектором СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ст.лейтенантом поліції Мельник Н.В.; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.05.2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; пояснення ОСОБА_2 від 02.05.2025 року; 4 відеозаписи з МП на DVD диску; довідка про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 . Інші докази, які би підтверджували факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 відсутні.
Вважає, що вказані вище докази, не є достатніми, і такими які би доводили вину ОСОБА_1 про вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №806084 від 02.05.2025 року, складений інспектором СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ст.лейтенантом поліції Мельник Н.В. Однак, останній не був на місці перебування ОСОБА_1 та не спілкувався з останнім. Даний протокол про адміністративне правопорушення не містить дійсних обставин справи. Зокрема, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. На досліджених відеозаписах, здійснених працівниками поліції, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи на підтвердження факту керування транспортним засобом, зображено, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 коли останній сидів в автомобілі. ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що він сидить в автомобілі і в нього відсутні ключі від автомобіля. Тобто, поліцейські не зупиняли транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 і відповідно він заперечує керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Крім того, відеозапис події та протокол про адміністративне правопорушення мають суперечності щодо факту керування водієм транспортним засобом.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що посадовою особою органу поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснені його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, що є обов`язковою умовою складання протоколу (ст.256 КУпАП). Відеозапис події також не містить доказів того, що поліцейськими роз`яснені ОСОБА_1 права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Таким чином, посадовою особою порушений порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, зокрема вимоги ст.256 КУпАП.
В протоколі зазначено, що працівники поліції під підпис ознайомили водія із розглядом справи в Надвірнянському суді, повідомили про те, що не вилучають документи і не виписують тимчасовий дозвіл. Зазначене також підтверджується відеозаписом події. Права визначені ст.268 КУпАП і ст.63 Конституції ОСОБА_1 не роз`яснені. Звертає увагу, що провадження під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, без забезпечення прав і законних гарантій особи, що притягується до адміністративної відповідальності із суворим дотримання законності (ст.7 КУпАП) призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, право знайомитися з матеріалами справи, на підставі яких уповноважена особа приймає рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, заявляти клопотання, подавати докази по справі, тощо.
З наведених норм слідує, що у випадку порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст.256 КУпАП та порушенні законні права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та виступає як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Що стосується пояснень ОСОБА_2 , то вони не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_1 , так як в них не вказано, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не відомо на підставі чого ОСОБА_2 зазначає, що водій керував в стані алкогольного сп`яніння. На місці події ОСОБА_2 не був присутній.
Вказує, що з відеозапису події видно, що поліцейські між собою спілкуються і виявляють сумнів у тому, чи дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобам і чи притягнуть його до відповідальності за ст.130 КУпАП. Також із відеозапису події видно, що ОСОБА_1 не заявляв про те, що відмовляється проходити тест на стан алкогольного сп`яніння.
Отже, за таких обставин протокол про адміністративне ААД №806084 від 02.05.2025 року є неналежним доказом у справі та не може свідчити про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і не свідчить про безперечну вину останнього оскільки у протоколі викладаються фактичні обставини вчинення правопорушення, що повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи і не викликали сумнівів.
З огляду на це, вважають, що надані докази не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена допустимим та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, за протоколом від 02.05.2025 року ААД № 806084, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що 02.05.2025 приблизно о 19.00.год -20.00 год він рухався по центру смт.Ланчин, по вул.Незалежності та став очевидцем, як водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору створював аварійну ситуацію на дорозі, рухався посередині дороги, перетинав суцільну лінію, на сиганали не реагував. Ствердив,що безпосередньо з водієм не спілкувався і добре не бачив хто був за кермом автомобіля, однак по руху автомобіля він зрозумів, що водій був у стані алкогольного сп`яніння. Тому він звернувся на лінію 102 та повідомив про порушення ПДР.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що 02.05.2025 приблизно о 21год він знаходився в центру смт.Ланчин, по вул.Незалежності , та бачив припаркований автомобіль марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору. Водій ОСОБА_1 був біля автомобіля та повідомив, що чекає знайомого який забере машину. Він був свідком як приїхали працівники поліції та частково чув як ОСОБА_1 повідомляв поліцейським що не керував автомобілем.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Госедло О.Д., свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч. 1 статті 130 КУпАП.
Так, згідно ч.1 ст.130КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Системний аналіз норм ст. 130 КУпАП України, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте слід зазначити, що відповідальність за вказаною нормою закону настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку та процедури проведення огляду.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Під час огляду поліцейський проводить відеозапис або проводить огляд у присутності двох свідків, що є важливим доказом у справі та важливо, щоб поліцейський дотримався всіх процедурних вимог, включаючи пояснення водієві його прав.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пояснень викладених особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником, ОСОБА_1 фактично не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, посилаючись на порушення поліцейськими процедури його освідування, в суді адвокат підтримав позиції свого підзахисного.
Зазначені пояснення в судовому засіданні не спростовано.
Так, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення правопорушення серії ААД №806084 від 02.05.2025, 02.05.2025 о 21:32 год в с.Ланчин, по вул.Незалежності водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 алкотест та від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Даних чи був ОСОБА_1 від керування т/з відсторонений не зазначено.
Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є невиконанням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ключовим є встановлення обставин відмови від проходження медичного огляду.
В основу рішення належить покласти відеозапис, переглянутий в судовому суді. Даних про зміни запису немає, він відповідає вимогам достовірності.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції біля 22:33 годпідійшли до припаркованого на стоянці автомобіля марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 в с.Ланчин, по вул.Незалежності. При спілкуванні поліцейський повідомив, що на лінію 102 поступило повідомлення, що 02.05.2025 приблизно о 21 год. 00 хв. водій Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору створював аварійну ситуацію на дорозі, рухався посередині дороги, перетинав суцільну лінію, ймовірно перебуває у п`яному вигляді. При цьому водій неодноразово наполягав, що він не керував автомобіль, чекає у припаровоаному автомобіля та наполягав, що він не їхав. Поліцейський наполягає, що водій керував у стані алкогольного сп`яніння зі слів очевидців та запропонувала прийти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою Драгер або пройти в медичному закладі. Поведінка водія була пасивною, він наполягав, що не керував автомобілем, не має ключів та неодноразово перепитував поліцейських для чого проходити огляд, якщо він не їхав. Поліцейський при цьому повідомив, що буде складено на водія протоколом про притягнення його до адміністративної відповідальност за ст.. 130 КУпАП.
Відповідно до відеозапису відмова ОСОБА_1 від проходження на місці не була чіткою і недвозначною, хоч його працівники поліції і просили відповісти чітко і недвозначно. Водій заперечував, чітко не відповідав. Йому було запропоновано пройти медогляд у закладі охорони здоров`я. Він відповідав: «що забирайте машину, я ні причому, я не їхав».
Поліцейські роз`яснювали водію , що він може відмовитися від огляду, що це його право, однак не роз`яснили правові наслідки відмови. Після чергової відповіді ОСОБА_1 , що він не керував, а сидів у машині , ключів не має, поліцейський констатував відмову і повідомив про оформлення протоколу.
Час спілкування не був тривалим і комунікація не вказувала на ухилення від огляду. Слово відмова з уст ОСОБА_4 не звучало, воно багаторазово звучало з уст поліцейського, який не отримавши чіткої відповіді тим не менше констатував відмову від огляду на місці та в медичному закладі. Суд це оцінює як ознаки маніпулятивної поведінки.
Крім того згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, огляд проводиться на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров`я.
Працівники поліції, наголошуючи на праві відмови від проходження огляду і не роз`яснюючи всі правові наслідки цього, прагнули пошвидше закінчити оформлення матеріалів та не виявляли бажання щодо проведення процедур огляду у медзакладі. Між тим, ці обставини є вирішальними.
Явно висловленої відмови від проходження огляду в медичному закладі у справі немає. У такому випадку, вважає суд, ОСОБА_1 повинні були доставити в медичний заклад. Його заперечення щодо керування автомобілем не на пропозиції поліції пройти огляд не вказують на відмову. На формальний підхід і поверховість дій працівників поліції вказує і те, що від керування автомобілем ОСОБА_1 не був відсторонений та про це жодних записів у протоколі.
Тому слід дійти висновку, процедура медичного огляду, визначена в ч.3 ст. 266 КУпАП не була дотримана, а склад ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на місці і в медичному закладі - в діях ОСОБА_1 відсутній.
Крім того, за клопотанням сторони захисту для допиту в якості свідка судом був викликаний інспектор СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , що був присутнім 02.05.2025 року на місці події, під час проведення огляду ОСОБА_1 , який знаходився в автомобілі на місці стоянки. Однак останній, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання повторно не з`явився.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, не вбачається факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою технічних засобів та в медичному закладі. Зафіксовано, що ОСОБА_1 заявляв неодноразово працівникам поліції, що від огляду не відмовляється та заперечував факт керування.
Не зафіксовано складання протоколу відносно ОСОБА_1 , акту огляду та направлення на огляд, а також відсутні докази того, що останньому роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об`єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного спяніння. В акті огляду не зазначено дати складання та часу.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтверди в що в цей день біля 19-20год звертався на лінію 102 та повідомив про порушення ПДР водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який створював аварійну ситуацію на дорозі, рухався посередині дороги, перетинав суцільну лінію, на сигнали не реагував Однак ствердив,що безпосередньо з водієм не спілкувався і добре не бачив хто був за кермом автомобіля, а також підтвердив що висловив припушення про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.
Показання свідка ОСОБА_2 містять суперечності та грунтуються на припущеннях, тому не можуть бути належним доказом.
Показання свідка ОСОБА_3 про те, що 02.05.2025 приблизно о 21год він бачив припаркований автомобіль марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору та водій заперечував факт керування узгоджуються із даними відеозапису наданих поліцейськими.
Відеозапис, наданий поліцейськими на підтвердження факту керування містить два відеозаписи. Один з відеозаписів: візуально схожий на ОСОБА_1 чоловік підходить до інших чоловіків, зовні порушення координації рухів не спостерігається. Другий відеозапис: зображено рух автомобіля марки Mercedes-Benz 124 по посередині дороги та вирулювання на свою полосу, ідентифікувати номера автомобіля , колір, водія не можливо. Дані відеозаписи не містять дати, часу зйомки та на який носій велась зйомка.
Таким чином зазначений відеозапис не є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Також не зафіксовано на відеозаписах роз`яснення прав ОСОБА_1 відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що є порушенням права на захист.
Таким чином, з переглянутого у судовому засіданні апеляційного суду відеозапису, доданого в якості доказу, не вбачається чіткої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння чи то на місці зупинки, чи в медичному закладі, а також того, які об`єктивні ознаки сп`яніння, виявлені у водія, змусили працівників поліції вимагати від водія проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, і якого саме огляду, не зафіксовано також факту відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що матеріли справи не містять відповідної інформації на підтвердження дотримання поліцейськими вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку при огляді ОСОБА_1 .
Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua