Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №347/708/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №347/708/26

Суддя: КІЦУЛА Ю. С.

Справа № 347/708/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про повернення справи про адміністративне правопорушення

для направлення за підсудністю)

23 березня 2026 року м. Косів

Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

До Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. Так, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЛВІ №48 від 17.03.2025 року, згідно з яким 17.03.2026 року під час проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 звірки з військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , 16.03.2026 року, будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , був відсутній без поважних причин на військовій службі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з доданими матеріалами слід повернути з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно п.1 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно рішення Коституційного Суду України №5-рп/205 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення ЛВІ №48 від 17.03.2025 року, вказано, що військовослужбовець ОСОБА_1 , який проходить службу по мобілізації був відсутній без поважних причин на військовій службі, а саме у пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .

Однак, супровідний лист з матеріалами справи надійшов з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, яка знаходиться у АДРЕСА_2 , що не належить до територіальної підсудності Косівського районного суду Івано-Франківської області. Також адреса м. Коломия зазначена і в доповіді №5283/АД/35 від 16.03.2026 року, яка долучена до матеріалів справи.

Будь-яких інших доказів, що вказана військова частина розміщена у АДРЕСА_2 , які б достовірно дозволяли суду дійти висновку щодо належності розгляду вказаної справи саме Косівським районним судом, матеріали справи не містять.

Вищенаведені підстави, позбавляють суд можливості розглянути вказаний протокол в межах законності та у відповідності до вимог чинного КУпАП. Тому, протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, слід повернути відповідному органу для скерування його для розгляду по суті до суду, що територіально відповідає місцю вчинення адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного і керуючись ст. ст. 256, 276, 278 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП повернути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, для направлення за підсудністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. С. Кіцула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua