Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №344/11651/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11651/25

Провадження № 2/344/744/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Борсук Олена Володимирівна, звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.06.2022 зареєстровано шлюб з відповідачем. Від шлюбу спільних дітей немає.

Зазначено, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Подружнє життя не склалося через несумісність характерів та втрати почуття любові. Спільного господарства не ведуть.

За вказаних обставин позивачка просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_3 ».

Представник відповідача – адвокат Голуб Григорій Степанович подав заяву, у якій вказав, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти розірвання шлюбу та висловлює чітке бажання зберегти сім`ю. Шлюбні стосунки з позивачкою він вважає такими, що можуть бути відновлені, оскільки між сторонами відсутні непереборні конфлікти, які б унеможливлювали подальше спільне життя. Відповідач наголошує, що розпад сім`ї матиме негативний вплив на обох з подружжя, а тому вбачає за необхідне надати сторонам додатковий час для налагодження діалогу та усунення непорозумінь. Він висловлює готовність працювати над збереженням шлюбу, звернутися до сімейного психолога, вживати заходів для покращення взаєморозуміння та створення належних умов для подружнього життя. У зв`язку з цим відповідач просить суд надати сторонам строк для примирення, що відповідатиме інтересам сім`ї та сприятиме відновленню подружніх відносин.

Представник позивача подала заяву, у якій заперечує заяву про надання строку для примирення подружжя, покликаючись на те, що шлюбні відносини з відповідачем у позивачки припинені. Спільне господарство не ведеться, сторони проживають окремо з 2024 року, спільного бюджету не мають, подружні стосунки відсутні. Примирення є неможливим через глибокий та тривалий конфлікт. Під час шлюбу з боку відповідача мало місце систематичне психологічне та фізичне насильство, у тому числі, образи, приниження, погрози, агресивна поведінка. Надання строку для примирення подружжя в ситуації насильства суперечить не лише інтересам позивачки, а й принципам захисту гідності, безпеки та особистої недоторканності. Зазначає, що суд не може примушувати особу до збереження шлюбу або до продовження стосунків, які створюють загрозу її фізичному чи психологічному здоров`ю. Просить шлюб між позивачем і відповідачем розірвати.

Позивачка та її представник подали заяву про розгляд справи без участі сторонни позивача. Підтримують позовні вимоги, просять позов задовольнити.

Відповідач не прибув у судове засідання. 17.03.2026 представник відповідача подав заяву, у якій просить справу розглянути без участі відповідача та його представника

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 15.06.2022 року, сторони зареєстрували шлюб 15.06.2022 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено відповідний актовий запис за № 1196.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

З огляду на викладене, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище позивачці залишити « ОСОБА_3 ».

Також, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.06.2022 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1196, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачці залишити « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.