Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №183/8543/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8543/25

№ 1-кп/183/1549/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042350000595 та № 42025042110000061 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянки України, маючої середню-неповну освіту, офіційно не працюючої, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , несудимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжений і діє на теперішній час.

Так, 05 травня 2025 року о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з раніше наданої добровільної згоди ОСОБА_6 , де останній розпивав алкогольні напої. В цей час, ОСОБА_6 пішов відпочивата, а у ОСОБА_3 виник умисел, направлений таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, яке знаходилось у квартири, яка розташована за вищевказаною адресою.

Після чого, приблизно о 15 годині 03 хвилини ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрала телевізор «XiaomiMi» моделі «TV A2/32" (L32M7-EAEU)» із кухонної кімнати квартири, вартістю 5430 гривень 07 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 , з викраденим майном покинула місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5430 гривень 07 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану ( епізод №1).

Крім того, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Так, 04 вересня 2025 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходилась біля магазину «Бистро», розташованого за адресою: вул. Гідності, 19 А, м. Самар Дніпропетровської області разом з новим знайомим ОСОБА_7 . Після чого близько о 21:00 годині, прогулюючись з ОСОБА_7 по м. Самар, повул. Кущівській, останній попрохав ОСОБА_3 постежити за його велосипедом. В цей час, ОСОБА_7 відійшов по своїм справам, а у ОСОБА_3 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) повторно, в умовах воєнного стану, а саме вказаного велосипеду.

Реалізуючи свій прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 04 вересня 2025 року, близько о 21:00 годині перебуваючи по вул. Кущівській м. Самар Дніпропетровської області ОСОБА_3 сіла на велосипед марки «Crossride Мadman 30» зелено-чорного кольору, вартістю 5033 гривні 33 копійки, який належить ОСОБА_7 , та поїхала на ньому, тим самим заволодівши ним.

Після чого, ОСОБА_3 залишила місце скоєння злочину з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 5033 гривні 33 копійки.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану (епізод №2).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорювала, повністю їх підтвердила, пояснила, що дійсно вчинила два епізоди крадіжки майна, зазначеного у обвинувальному акті , а саме 05 травня 2025 року та 04 вересня 2025 року при обставинах описаних у обвинувальному акті. В скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Покарання обвинуваченій просили призначити на розсуд суду.

Майнова шкода потерпілому ОСОБА_7 відшкодована шляхом повернення майна.

Майнова шкода потерпілому ОСОБА_6 не відшкодована.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд дійшов до висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 повністю доведена у :

-таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану (за епізодом №1),

-таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану (за епізодом №2).

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України,не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченої, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, готовністю нести кримінальну відповідальність.

Тому, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнала повністю, частково відшкодувала завдану нею майнову шкоду, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря - нарколога, лікаря - фтизіатра не перебуває, однак перебуває на обліку лікаря – психіатра, але водночас згідно наданих висновків судово- психіатричного експерта № 492-к від 21.11.2025 року, 327-к від 27.07.2025 року остання як в період інкримінованих їй діянь, так і на момент проведення судово- психіатричних експертиз могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Враховуючи те, що згідно наданих суду письмових заяв потерпілі не наполягали на призначенні обвинуваченій суворого покарання, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Під час кримінального провадження до ОСОБА_3 було застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який необхідно скасувати відповідно до ст. 377 КПК України, звільнивши її негайно з-під варти в залі судового засідання.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченої на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

-велосипед марки «Crossride Мadman 30» зелено-чорного кольору, який передано на зберігання під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутим за належністю останньому;

-DVD-диски, які визнані речовими доказами, надані свідком ОСОБА_8 , ОСОБА_9 – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- надану свідком ОСОБА_10 завірену належним чином «Індивідуальну частину договору про надання ломбардного кредиту та застави (закладу) ДОН0161001441», товарний чек № 187-ЕБ, наданий потерпілим ОСОБА_7 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_3 обраний у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши її негайно з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави підтверджені витрати на проведення експертизи № СЕ-19/105-25/594ж-ТВ від 19.06.2025 року в розмірі 2 228 гривень 50 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1