Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №456/5222/25
Суддя: Гула Л. В.
Справа № 456/5222/25
Провадження № 3/456/14/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
09 березня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452193 від 12.09.2025 ОСОБА_1 12.09.2025 о 23:40 в м. Стрию Львівської області по вул. Заньковецької керував транспортним засобом «Ford Escape», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, подія зафіксована на нагрудну бодікамеру поліцейського 125, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУПАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Михавків І.В. при розгляді справи вину ОСОБА_1 заперечив, оскільки останній не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі. Водієві не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення. Додатково зазначив, що відомості, вказані у протоколі та долучених до нього матеріалах, не відповідають дійсності, з ними категорично не погоджується. Окремо акцентував увагу на долучений відеозапис, зокрема, як на відсутність відеофіксації пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, так і задокументованої відмови від такого та відповідно складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис закінчується о 23:46:51. Надалі з 00:01:56 до 00:04:39 відбувається вручення протоколу. При цьому, направлення датоване 23:50, проте відеозапис вказаної дії відсутній. Просив закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, покликаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам події, а в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Михавківа І.В., вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись відповідно до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452193 від 12.09.2025 ОСОБА_1 12.09.2025 о 23:40 в м. Стрию Львівської області по вул. Заньковецької керував транспортним засобом «Ford Escape», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, подія зафіксована на нагрудну бодікамеру поліцейського 125, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУПАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення поліцейський покликається на протокол про адміністративне правопорушення, направлення в медичний заклад та відеозапис.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи дотримання поліцейськими процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, суд враховує вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Так, частиною другою статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частина третя цієї ж статті КУпАП визначає, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому, відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Тобто, проходження огляду в закладі охорони здоров`я пропонується не просто усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Зазначені вимоги нормативно-правових актів поліцейським дотримані не були.
Слід зазначити, що складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
На підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку працівником поліції до протоколу долучено DVD-R диск із відеозаписом події.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, доданий до протоколу, з якого вбачається, що на ньому містяться три відеозаписи різного хронометражу.
Перший відеозапис містить рух автомобіля.
Другий відеозапис розпочинається о 23:41:38 з моменту представлення працівником поліції ОСОБА_2 . Зав`язується суперечка з приводу підстав зупинки. В ході суперечки працівник поліції пропонує пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп`яніння. Після його запитання щодо підстав зупинки, називає ознаки наркотичного сп`яніння. Суперечка продовжується до 23:46:39, де працівник поліції констатує, що розцінює дії ОСОБА_1 як уникнення огляду, а відповідно, як відмову від огляду. При цьому, на вказаному відео не зафіксовано беззаперечну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Останній вказує, що готовий проїхати до медичного закладу («везіть», час: 23:43:12; «не відмовлявся», «не уникав», «не заперечував», час: 00:02:23). Відеозапис закінчується о 23:46:51. При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, датоване 12.09.2025 о 23:50, проте відеозапис вказаної дії відсутній. На відео з 23:41:38 до 23:46:51 складання такого направлення відсутнє.
На третьому відеозаписі з 00:01:56 до 00:04:39 відбувається вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Дудяком М.М., де також зафіксовано, що ОСОБА_1 наголошує, що не відмовлявся від проходження огляду.
Таким чином, з наведених відеозаписів та досліджених матеріалів справи встановлено, що з ОСОБА_1 постійно спілкується поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 , однак протокол про адміністративне правопорушення складений інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Дудяком М.М.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452193 від 12.09.2025 складений о 23:56:43, а направлення про скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «ТМО СМОЛ» – о 23:50, в якому вже зазначено серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення, тобто, на час видачі направлення о 23:50 відомості про видачу та вручення якого ОСОБА_1 на відео не зафіксовано, серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення не могли бути відомі поліцейському, оскільки ці дані стали йому відомі не раніше 23:56:43, тобто, після складання протоколу про адміністративне правопорушення в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера та його роздрукування за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Крім цього, як зафіксовано на відеофайлі, пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння була висловлена ОСОБА_1 поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Кавалець Р.Я., яка дійсно була на місці події, в той же час направлення на огляд, складене поліцейським Кавалець Р.Я., на відео не зафіксовано, як і процес складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Дудяком М.М.
Таким чином, у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак суддя за встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності дійшов висновку, що направлені до Стрийського міськрайонного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року в справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71) та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 в справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, відповідно до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.В.Гула
Оригінал: reyestr.court.gov.ua