Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №456/28/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/28/26

Провадження № 1-кп/456/269/2026

ВИРОК

іменем України

23 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141130001131 від 28.11.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ходовичі Стрийського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2024 за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік,

за ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Стрийського міськрайонного суду від 05.12.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі та у відповідності до ст. 75 КК України звільненим від відбування основного покарання з випробовуванням строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, протягом року після засудження за цією статтею незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах без мети збуту.

Так, 27.11.2025 близько 13:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Ходовичі Стрийського району Львівської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту, за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi А5», з IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в середині якого знаходився стартовий пакет оператора «Водафон» з мобільним номером НОМЕР_3 та стартовий пакет оператора «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_4 , використовуючи мережу «Інтернет», за допомогою месенджера «Telegram», замовив через Telegram-канал «Coca-Cola#1» психотропну речовину - PVP у невстановленої слідством особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження. Після чого, близько 13:30 години, через платіжний термінал «EasyPay», який розміщений по вул. Миру в селі Ходовичі Стрийського району Львівської області, здійснив переказ грошових коштів за придбання психотропної речовини в розмірі 2 442 гривень на банківську картку невідомої особи, яка в ході досудового розслідування не встановлена, за що отримав через Telegram-канал «Coca-Cola#1» повідомлення з її геолокацією, а саме точні географічні координати та фотографії місця схову.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у даному згортку, міститься заборонена речовина, діючи умисно та маючи намір на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено згідно зі Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, незаконно придбав вказану психотропну речовину, шляхом відшукання придбаної «закладки» в лісовому масиві села Верчани Стрийського району Львівської області, яка містилась у «зіп-пакеті» на застібку огорнутому ізоляційною стрічкою, де знаходилась замовлена психотропна речовина.

Надалі, вищевказану психотропну речовину, тобто PVP, маса якого згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, становить 3,7258 грам, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 188 від 01.08.2000, є великим розміром, ОСОБА_4 , помістив у кишеню штанів та зберігав при собі, без мети збуту, до 15:00 години 27 листопада 2025 року, тобто до виявлення та вилучення працівниками Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, під час огляду місця події неподалік сільського кладовища, що в селі Верчани Стрийського району Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину у великих розмірах, протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений слідчою СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 та затверджений прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 02 січня 2026 року.

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину у великих розмірах, протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

В судових дебатах прокурор просить врахувати в якості обставин, що пом`якшують покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття, просить суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді двох років позбавлення волі, згідно з ч.1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком приєднати частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити остаточне покарання у виді двох років та 1 місяця позбавлення волі. Просить вирішити долю речових доказів.

Правова позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю. Зокрема, показав, що 27.11.2025 вирішив зайти на телеграм бот та подивитись чи є там якісь речовини. Оскільки там були відповідні речовини, то вирішив їх придбати. З цією метою пішов до магазину «Крамниця» та здійснив оплату через термінал «EasyPay». На протязі 10 хвилин йому надійшло повідомлення із координатами, зображенням дерева та коробки від кіндера, обмотаної зеленою ізолентою. Після цього, поїхав на велосипеді у відповідне місце, віднайшов та забрав своє замовлення. Коли від`їжджав, його зупинили працівники поліції для перевірки документів та на запитання щодо наявності заборонених речовин, повідомив про такі та видав працівникам поліції. До своїх дій відноситься негативно.

В судових дебатах обвинувачений повідомив, що визнає провину, просить призначити меншу міру покарання, бажає змінитися.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено дослідженням документів, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат, особи обвинуваченого та допитом обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України .

Висновки суду.

Таким чином суд вважає доведеним:

факт незаконного придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини у великих розмірах, протягом року після засудження за цією статтею ОСОБА_4 , тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом досліджено матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:

- згідно довідки-характеристики Підгірцівського старостинського округу від 15.12.2025 №134, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , заяв та скарг на нього не поступало;

- згідно довідки №1315 від 12.12.2025, виданої КНП «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня», ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра в даному закладі охорони здоров`я не перебуває;

- відповідно до вимоги від 09.12.2025, ОСОБА_4 притягався раніше до кримінальної відповідальності вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2024 за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, відсутність нанесення шкоди іншим особам, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відсутність обтяжуючих обставин, характеризуючі дані та приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує, що вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. Нове кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 в період іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначеннями судами покарання" визначено, що частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а також вимоги статей 71,78 КК України, положення пунктів 10, 26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально і про неможливість застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст.174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відтак, мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi А5», ІМЕI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; із сім картою: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; в полімерному чохлі чорного кольору із наліпкою на задній частині чохла «Роби добро бро передай далі», слід конфіскувати в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 /два / роки.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання у виді позбавлення волі строком 2 /два / роки, призначеного за даним вироком, шляхом часткового складання, приєднати 1 /один/ місяць позбавлення волі, невідбутого покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2024 за ч.2 ст.309 КК України, визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 /двох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) від 17.12.2025 №СЕ-19/107-25/14471-НЗПРАП в сумі 2674 /дві тисячі шістсот сімдесят чотири/ грн. 20 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/6694/25 від 02.12.2025 на мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi А5», ІМЕI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; із сім картою: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; в полімерному чохлі чорного кольору із наліпкою на задній частині чохла «Роби добро бро передай далі», який належить ОСОБА_4 .

Речові докази:

- психотропну речовину PVP вагою 3,7258 грам знищити.

- мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi А5», ІМЕI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; із сім картою: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; в полімерному чохлі чорного кольору із наліпкою на задній частині чохла «Роби добро бро передай далі», конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1