Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №456/241/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/241/26

Провадження № 1-кп/456/284/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141130000018 від 03.01.2026, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрия Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2026 близько 10 години 10 хвилин інспектор відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_6 під час патрулювання в Стрийському районі рухалися по автодорозі в с. Долішнє Стрийського району на службовому автомобілі марки «RENAULT EXPRES», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та виявили автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований біля магазину «Продукти», що за адресою: с. Долішнє Стрийського району Львівської області, вул. Шевченка, 93, зі сторони водійського сидіння якого вийшов ОСОБА_4 . З метою перевірки військово-облікових документів під час мобілізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» працівники поліції підійшли до ОСОБА_4 та попросили пред`явити військово-облікові документи.

При спілкуванні інспекторів з ОСОБА_4 в нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: зміна забарвлення обличчя, поведінка не відповідає обстановці, зіниці очей не реагували на світло, тремтіння пальців рук, сухість порожнини рота. У зв`язку з цим останньому було запропоновано на місці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, на що водій погодився. За результатми тесту встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 1,04 проміле, проходити перевірку на стан алкогольного сп`яніння в умовах медичного закладу ОСОБА_4 відмовився. В подальшому водієві ОСОБА_4 повідомлено про те, що за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння передбачено адміністративну відповідальність, роз`янено, що на нього буде складено адміністративний протокол за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, та повідомлено наслідки вчиненого ним адміністративного правопорушення.

В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що порушив правила дорожнього руху та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи настання негативних правових наслідків для себе за скоєне ним правопорушення та відсторонення від керування транспортним засобом, у тому числі з можливим позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, з метою уникнення притягнення до відповідальності, маючи при собі грошові кошти, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля службового автомобіля марки «RENAULT EXPRES», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився біля приміщення магазину «Продукти», що за адресою: с. Долішнє Стрийського району Львівської області, вул. Шевченка, 93, під час роздрукування результату тесту Alcotest Drager на термопринтері продемонстрував грошові кошти інспектору ОСОБА_7 , який згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, таким чином висловив пропозицію про надання неправомірної вигоди працівнику поліції за непритягнення його до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Надалі ОСОБА_4 , знаходячись біля службового автомобіля марки «RENAULT EXPRES», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , продовжив свої злочинні дії, спрямовані на надання неправомірної вигоди, діючи умисно, склавши грошові купюри у сумі 5000 гривень, а саме: 3 купюри номіналом 1000 гривень кожна із серійними номерами: ЛЕ 6992416, БМ 5771700, ГР 4215369; 3 купюри номіналом 500 гривень кожна із серійними номерами: ЄК 1227407, ЄН 9845272, ЄП 2228118; 2 купюри номіналом 200 гривень кожна із серійними номерами: БЛ 3133151, ЄЖ 2030460; 2 купюри номіналом 50 гривень кожна із серійними номерами: АБ 1636476, АД 3363937, які є платоспроможними (справжніми), поклав у коробку від Alcotest Drager, що знаходилася на капоті службового автомобіля марки «RENAULT EXPRES», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим надав неправомірну вигоду працівнику поліції.

Однак інспектор відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 від наданої неправомірної вигоди відмовився та викликав слідчо-оперативну групу Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_4 висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надав таку вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 03.01.2026 близько 10 години 10 хвилин біля магазину «Продукти» в с. Долішнє Стрийського району Львівської області по вул. Шевченка він знаходився в автомобілі «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . В ході перевірки військово-облікових документів під час мобілізації працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, на що він погодився. За результатами тесту було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Усвідомлюючи, що порушив правила дорожнього руху та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, з метою уникнення притягнення до відповідальності, маючи при собі грошові кошти, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля службового автомобіля марки «RENAULT EXPRES», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився біля приміщення магазину «Продукти», що за адресою: с. Долішнє Стрийського району Львівської області, вул. Шевченка, 93, під час роздрукування результату тесту Alcotest Drager висловив пропозицію про надання неправомірної вигоди працівнику поліції за непритягнення його до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та поклав у коробку від Alcotest Drager, що знаходилася на капоті службового автомобіля, грошові кошти в сумі 5000 грн. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тому кваліфікація дій обвинуваченого зач. 1 ст. 369 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, поведінку обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.01.2026.

Речові докази: грошові кошти в сумі 5000 гривень, здані на відповідальне зберігання в АТ КБ «ПриватБанк», конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1