Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №202/2422/261-кп/202/1147/2026 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/2422/26

1-кп/202/1147/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 розглянув у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047210000106 від 11.03.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого базову середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року близько 07 год. 00 хв., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи за вказаною адресою між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 , яка в цей час лежала на дивані на правому боці, та завдав один удар кулаком своєї правої руки по попереку останньої та ще два удари кулаком правої руки по внутрішній частині правого стегна.

У результаті умисних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді дев?яти синців ділянки тазу лівої сідниці обох стегон, які за своїм характером, згідно з п.2.3.5 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року N? 6, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії ОСОБА_2 , які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

В направленому обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого, яку він підписав в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якого він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі. У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_3 , не заперечує щодо розгляду обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без його участі згідно ч. 2 ст. 302 КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 , не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 12.03.2026 року (з додатком фототаблицею до протоколу) який проводився у приміщенні Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м.Дніпро, вул. Осіння, буд.6 за участю потерпілої ОСОБА_3 . За допомогою статиста, продемонструвала, як саме її колишній співмешканець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинив їй тілесні ушкодження, за обставин, що мали місце 04.03.2026 року, приблизно о 07 год 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коли потерпіла. Лежала на дивані, на правому боці та дивилась телевізор, ОСОБА_2 підійшов до неї та стоячи над нею, наніс ОСОБА_3 кулаком правої руки один удар по попереку, від чого вона перевернулась на спину, а ОСОБА_2 наніс їй ще приблизно два удари кулаком правої руки по внутрішній частині правого стегна.

Відповідно до висновку експерта №786е від 16.03.2026 року, зазначено, що у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: дев`ять синців ділянки тазу лівої сідниці обох стегон, що спричиненні від дії не менш дев`яти ударів тупого (тупих) твердого предмету (предметів), можливо кулаками нападника, в термін, на який вказує обстежена, тобто 04.03.2026 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 12.03.2026 року, за участю потерпілої ОСОБА_3 .

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_5 , доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

ОСОБА_7 , повинен нести відповідальність за нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України..

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченої.

Так, обвинувачений не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді штрафу.

Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 ,

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази суду не надавались.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1