Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №201/15600/25
Суддя: Демидова С. О.
Справа № 201/15600/25
Провадження № 2/201/1987/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
11 березня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
До Соборного районного суду міста Дніпра 05 грудня 2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій позивач просить, суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 32 771,28 грн., інфляційні втрати 7 636,65 грн., та 3% річних – 2 317,98 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилався на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест», як теплопостачальною організацією, та споживачем ОСОБА_1 існували договірні відносини з надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» надавало послуги споживачу, останній такими послугами користувався та продовжує користуватися, від послуг не відмовлявся, усвідомлюючи, що за них треба платити, але оплату не проводив, у зв`язку з цим у вказаного споживача утворилася заборгованість.
За період з 01 грудня 2021 року по 01 листопад 2025 року заборгованість споживача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиту теплову енергію становить 32 771,28 грн.
Щодо розрахунку за період з 01 грудня 2021 року по 01 листопада 2025 року інфляційні втрати складають – 7636,65 грн. та 3% річних – 2317,98 грн.
Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних складає 42 725,91 грн.
01 жовтня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр Правобережний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест», був укладений договір доручення № 01/10/20-1, де Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії: Нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від споживачів теплової енергії на умовах і в порядку, визначеному Договором.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 грудня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.50).
08 грудня 2025 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.51).
08 грудня 2025 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.51).
Ухвалою судді від 12 грудня 2025 року відкрито спрощене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. (а.с.53-54).
Представник позивача просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження та без його участі.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест», як теплопостачальною організацією, та споживачем ОСОБА_1 існували договірні відносини з надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» надавало послуги споживачу, останній такими послугами користувався та продовжує користуватися, від послуг не відмовлявся, усвідомлюючи, що за них треба платити, але оплату не проводив, у зв`язку з цим у вказаного споживача утворилася заборгованість.
За період з січня 2023 по листопад 2025 року заборгованість споживача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиту теплову енергію становить 29 457,50 грн., за весь період відповідачем сплачено 1 000 грн. 12 вересня 2023 року. (а.с.23)
В матеріалах справи наявний розрахунок інфляційних втрат, що складають – 3 965,50 грн. (а.с.16-20) та 3% річних – 1 324 грн. з січня 2023 по березень 2025 року. (а.с.11-15).
Інших розрахунків до матеріалів справи не надано.
Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних складає 34 747 грн.
Фактичну реєстрацію відповідача за адресою АДРЕСА_1 , підтверджує відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру. (а.с.51).
01 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр Правобережний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест», був укладений договір доручення № 01/10/20-1, де Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії: Нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від споживачів теплової енергії на умовах і в порядку, визначеному Договором. (а.с.30-33).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» є виконавцем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .
Між ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку із несплатою відповідачем оплати за надані послуги відповідно до розрахунку позивача за період з січня 2023 по листопад 2025 утворилася заборгованість у розмірі 29 457,50 грн., доказів або розрахунків за період, який позивач зазначає у позовній заяві, а саме з 01 грудня 2021 по 01 листопада 2025 року, для суду не надано.
Згідно зі ст. ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
У пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що споживач зобов`язаний вносити щомісячну плату за надані послуги згідно встановлених тарифів.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Однак, відсутність такого договору не позбавляє споживачів зобов`язання сплачувати за спожиті послуги, оскільки такі зобов`язання у них виникають на підставі статей 11, 509, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», внаслідок фактичного споживання цих послуг, і є обов`язковими для виконання.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України (справа № 6-59цс13) від 30 жовтня 2013 року споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.
01 жовтня 2020 між ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» та ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» був укладений договір доручення № 01/10/20-1, відповідно до якого ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» правонаступником по стягненню заборгованості за спожиту теплову енергію від відповідача.
За надані послуги відповідач не розрахувався з позивачем, за період з січня 2023 по листопад 2025 в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 29 457,50.
Оскільки правовідносини між сторонами за юридичною природою є грошовим зобов`язанням, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не надано розрахунку іншого періоду заборгованості, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з січня 2023 по листопад 2025 утворилася заборгованість у розмірі 29 457,50 грн., а також визначені розрахунком позивача, перевіреного судом, інфляційні втрати у розмірі – 3 965,50 грн. та 3% річних – 1 324 грн. з січня 2023 по березень 2025 року.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 970 грн. (34 747 грн. х 2422,40 грн. (оскільки справа подана через систему «Електронний суд») : 42 725,91 грн. = 1 970 грн.).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 282-283, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості– задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» (ЄДРПОУ 43503150) заборгованості в розмірі 34 747 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» (ЄДРПОУ 43503150) судовий збір в сумі 1 970 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду .
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр правобережний» (ЄДРПОУ 43503150), м. Кам`янське, пр. Металургів, буд. 86В, кв. 60;
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
Повний текст рішення складено 16 березня 2026 року
Суддя С.О. Демидова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua