Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №464/5967/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5967/25

пр.№ 2/464/565/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретаря судових засідань Андрушків В.О.

за участю: представника позивача Дівіни Л.В.

представника відповідача Борох З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

встановив:

позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до суду з позовом, поданим представником Дівіною Л.В., до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.06.2023 року по 30.09.2024 року у розмірі 5 100,82 грн, пеню за надані послуги в розміні 102,76 грн, 3% річних в розмірі 16,96 грн та 58,20 грн інфляційних втрат; заборгованість за втрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.06.2023 року по 30.09.2024 року в розмірі 4 920,14 грн, пеню за надані послуги в розмірі 110,39 грн, 3% річних в розмірі 27,42 грн, 38,26 грн інфляційних втрат, а всього за надані послуги - 10 374,95 грн., а також судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води. Для здійснення оплати за надані послуги, відповідачам, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялись рахунки на оплату послуг. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами та укладаються відповідно до ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, мають на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачу, та є опублікованими на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго». Таким чином, між відповідачами та позивачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з сфері теплопостачання, а саме виконавець надавав послуги відповідачам, останній такими послугами користувались для задоволення своїх потреб, не відмовлялись від них, усвідомлюючи, що за такі послуги необхідно платити, однак оплату належним чином не здійснювали, чим порушили вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, п. 37 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, п. п. 32, 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. У зв`язку із несвоєчасним проведенням розрахунків, у відповідачів утворилась заборгованість у розмірі 10 374,95 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому просять відмовити у позові в повному обсязі. Заперечення обґрунтовується тим, що згідно з розпорядженням Сихівської районної адміністрації від 25.03.2008 №194 квартирі АДРЕСА_2 від`єднано від центрального опалення та гарячого водопостачання із наданням дозволу на влаштування автономної системи теплопостачання із встановленням парапетного двохфункційного котла. Крім того, відповідачі вважають безпідставне нарахування плати за функціонування систем гарячого водопостачання та постачання теплової енергії, оскільки внутрішньобудинкові мережі перебувають на обслуговуванні Асоціації ОСББ «Сихівчани», які проводять обстеження, ремонт, заміну труб, ізоляцію тощо, а Позивач здійснює лише постачання теплової енергії до будинку, а відтак не несе жодних витрат щодо належного забезпечення чи утримання систем будинку. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні розрахунки відшкодування відповідачем витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, а також розрахунків обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.

14.10.2025 року відповідачі подали до суду заяву про заперечення розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін та перехід у провадження з викликом сторін.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16.10.2025 року постановлено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.11.2025 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив прийняти уточнення позовних вимог, вважати вірними суми, які підлягають солідарному стягненню за надані послуги - 6 183,43 грн (2 104,20 грн за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, пеня 102,76 грн, 16,96 грн 3% річних, 58,20 інфляційні втрати, 3 725,24 грн за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, 110,39 грн пеня, 27,42 грн 3% річних, 38,26 грн інфляційних втрат), а також 3 028,00 грн судового збору.

Представник позивача Дівіна Л.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що в ньому викладені, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів, адвокат Борох З.І. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, покликаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги матеріали позовної заяви, суд, при вирішенні спору, зважає на таке.

Згідно з положеннями ч.1 ст.16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 2 вказаної статті зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зокрема, в силу таких положень підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини або інші юридичні факти.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одночасно за ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надано визначення наступним термінам, котрі, мають значення для вирішення спору. Так, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; кількісним показником комунальних послуг являється кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

Відповідно до ст.9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Як випливає із ч.3 ст. 12 цього ж Закону істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги зокрема є перелік послуг, ціна послуги.

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

Як вбачається з довідки ЛМКП «Львівтеплоенерго» №1 від 19.08.2025р, ОСОБА_1 є власником та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 . Також в квартирі зареєстрований її син, ОСОБА_2 . Загальна площа вказаної квартири згідно з таким документом становить 0,00 кв.м, складається з 0 кімнат житловою площею 0,00 кв.м.

Покликаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язку із оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач долучає розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.06.2023 року по 30.09.2024 року у розмірі 5 100,82 грн, пеню за надані послуги в розміні 102,76 грн, 3% річних в розмірі 16,96 грн та 58,20 грн інфляційних втрат, заборгованість за втрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.06.2023 року по 30.09.2024 року в розмірі 4 920,14 грн, пеню за надані послуги в розмірі 110,39 грн, 3% річних в розмірі 27,42 грн, 38,26 грн інфляційних втрат.

18.11.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме на вимогу про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.06.2023 р. по 30.09.2024 р. в сумі 2 104,20 грн, а також вимога про стягнення заборгованості за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 01.06.2023 р. по 30.09.2024 р. в сумі 3 725,24 грн. Розрахунок уточнених позовних вимог здійснено шляхом виключення сальдо з попереднього періоду заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання договірних зобов`язань.

Індивідуальними договорами про надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії та гарячої води від 01.12.2021 визначено предмет таких договорів, облік, порядок надання послуги, оплати послуги, права та обов`язки сторін, відповідальність за порушення умов договорів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який був прийнятий Верховною Радою України 09.11.2017 року. Вказаним Законом виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію). У даному випадку таким суб`єктом є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

При цьому, п.4 договорів передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплати рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Одночасно, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії/гарячої води, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» та складається із обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо, частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається із обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення (п. 5 договору).

Відповідно до ч.1 ст.6 цього ж Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

За змістом пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно п.30 договорів споживач вносить плату виконавцю однією сумою, що складається із плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 та Методики розподілу, що розраховується з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання, плати за абонентське обслуговування у розмірі визначеному виконавцем.

Згідно п. п.32, 33 договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає розрахунок на оплату спожитої послуги на паперовому носії за 10 днів до граничного строку внесення плати.

Аналізуючи викладене, вбачається, що положення договорів, котрими узгоджено ціну та порядок оплати послуги, є бланкетним.

Так як предметом спору є заборгованість за надану послугу, котра складається в тому числі із обсягу послуги, суд бере до уваги наступне.

Згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 опалюваною площою (об`єм) приміщення є загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Разом із тим, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, іПорядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу) (п. 14).

Згідно п. 24 Правил визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п. 34 Правил).

Як випливає із Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 надано наступні визначення: загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку - це кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м-2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування; обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті; окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії; опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

При цьому, порядок розподілу між споживачами визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбаченихчастиною другоюстатті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії, що включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) закріплений у ч. 2 вказаної норми.

Одночасно, додатково суд звертає увагу на те, що згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 у разі укладення публічних договорів приєднання детальні вимоги до якості послуги та іншу необхідну інформацію (адреса, опалювана площа (об`єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку тощо) для кожного багатоквартирного будинку окремо виконавець розміщує на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під`їзді, на дошці оголошень (за наявності), повідомлення в електронному кабінеті Єдиної платформи для споживача (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв`язку, електрозв`язку (у тому числі електронною поштою), номер/адресу яких зазначено споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії або у розділі «Реквізити і підписи сторін» в усіх інших договорах (п. п. 5, 10).

При цьому, в індивідуальних договорах про надання послуг не вказана інформація про адресу, опалювану площу (об`єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку, тощо, для багатоквартирного будинку розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, беручи до уваги, що позивачем доводиться факт приєднання відповідача до умов договору, суд зважає на те, що до позовної заяви не долучено жодних доказів, котрі свідчать про вчинення споживачем будь-яких обов`язкових дій з надання виконавцю підписаної заяви-приєднання чи сплати рахунка за надану послугу.

Разом з тим, позовні вимоги ґрунтуються на факті надання послуги як підстави приєднання до договору.

Позивач вказує, що Відповідно до п.13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, а також п.12 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 року за №1182, фактом приєднання Споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуг.

Матеріалами справи не підтверджено, що з моменту прийняття вище зазначених Постанов, тобто з 2019 року, існують договірних відносин між Позивачем та Відповідачами, оскільки не надано доказів по оплаті послуг відповідачами, надсилання Позивачем заяв-приєднання, та отримання їх відповідачами. А від так, позивачем не долучено документів, які б доводили факт надання відповідачам як споживачам послуг. На підставі наведеного, вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості, відтак позовні вимоги є безпідставними.

Враховуючи наведене, вбачається, що позивач, як виконавець послуг, не забезпечив укладання між сторонами договору, не встановлені фактичні договірні відносини на тих умовах, за яких надається ця послуга.

Як зазначалося вище, предметом спору є заборгованість із плати за надану позивачем послугу, яка випливає, в тому числі, із обсягу спожитої послуги у будинку для потреб опалення та розподіляється між споживачами, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання).

Будь-яких доказів про обсяг наданої послуги для будинку у буд. АДРЕСА_3 , за кожен спірний розрахунковий період, опалювану площу (об`єм) такого будинку, максимальне теплове навантаження будинку, суду не надано.

Вказані дані є основними умовами, що формують вартість послуги, виходячи з Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, котрою визначено різні формули розрахунків.

Важливим є те, що із доказів, наданих відповідачем, вбачається, з акту обстеження квартири відповідачів складеного 27.02.2025 ОСББ «Драгана 12», та затвердженого Асоціацією ОСББ «Сихівчани», в квартирі встановлено індивідуальне опалення. Стояки центрального опалення та гарячої води ізольовані та зашиті в короби. Квартиру від`єднано від центрального опалення згідно технічної документації виданої ЛКП «Львівтеплоенерго». В під`їзді відсутнє опалення сходової клітки. Інженерні мережі (труби, запірна арматура) в належному стані. Інженерні мережі обслуговуються Асоціацією ОСББ «Сихівчани».

Враховуючи акт щодо опалення приміщень загального користування складеного 03.07.2025 ОСББ «Драгана 12», та затвердженого Асоціацією ОСББ «Сихівчани», у будинку АДРЕСА_3 наявні внутрішньобудинкові мережі централізованого теплопостачання, які забезпечують подачу теплової енергії виключно до квартир мешканців. Ці мережі обладнані термоізоляційними матеріалами, а роботи з їх утеплення були виконані ОСББ за кошти (внески) співвласників будинку. Приміщення загального користування, а саме: сходові клітки, горища та підвали — не обладнані приладами централізованого опалення. У цих приміщеннях відсутні радіатори, батареї або інші засоби обігріву, відповідно, вони не опалювались на момент передачі будинку в управління ОСББ (березень 2022 року) і до дня складання акту.

Квартира відповідачів відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, що підтверджується документами долученими до відзиву.

Позивач не заперечує той факт, що Відповідач відключений від мережі централізованого опалення і не проводить нарахування по цих складових тарифу. Разом з тим, згідно пункту 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії «споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)».

Разом з тим, як встановлено із Правил, якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Будь-яких доказів, про те, що позивачем відновлено прилади опалення, такі є джерелами надання послуги, суду не надано.

Суд вважає встановленим, що подані стороною позивача докази у справі на обгрунтування позовних вимог не є достовірними та достатніми, не розкривають істинних відносин, які виникли між сторонами, а подані розрахунки не містять даних, на підставі яких можна встановити беззаперечний факт користування відповідачем послугами з теплопостачання.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При винесенні даного рішення суд враховує принцип правової визначеності та необхідність забезпечення єдності судової практики у подібних правовідносинах. Зокрема, судова практика районних судів м. Львова у спорах за позовами ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування свідчить про сталу позицію щодо відмови у задоволенні позовних вимог за відсутності належних доказів фактичного нарахування та споживання теплової енергії.

?Зокрема, суд звертає увагу на правові висновки, викладені у справах 464/218/25, 464/220/25, 464/206/25, 465/1399/25, 464/5961/25, 465/3260/25, 464/193/25 та інші, де встановлено, що нарахування плати за опалення МЗК є безпідставним у разі ?відсутності опалювальних приладів (радіаторів) у місцях загального користування, що підтверджується відповідними актами управителя або обстеження технічного стану будинку, та ?відсутності доказів про понесенні витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, а також ?недоведеності фактичного обсягу спожитої енергії саме для потреб МЗК згідно з чинною Методикою розподілу між споживачами (№315).

?Враховуючи аналогічні фактичні обставини у даній справі, а саме наявність актів про відсутність приладів опалення в МЗК та відокремлення квартири відповідача від мереж централізованого опалення, суд вважає за необхідне застосувати аналогічний підхід до вирішення спору задля дотримання принципу рівності перед законом та передбачуваності судового рішення.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що у відповідача відсутній обов`язок сплати коштів за надання послуг з опалення місць загального користування, оскільки, незважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, такі не були належним чином надані, що підтверджується наданими відповідачем належними і допустимими доказами, зазначеними вище, які у своїй сукупності є достатніми для відповідного висновку суду.

За таких обставин, так як індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води не закріплено сталу суму, що охоплюється ціною позову, не передбачено умов нарахування плати за надані послуги, не вказано базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, доказів про площу будинку, обсяг послуги наданої за кожен спірний період, кількість споживачів, котрі користуються індивідуальним опаленням, кількість споживачів, котрі користуються центральним теплопостачання, не надано, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість розподілу обсягу теплової енергії. витраченого на загальнобудинкові потреби опалення будинку між співвласниками багатоквартирного будинку та відповідно нарахувань вартості послуги, тобто пред`явленої ціни позову.

Наведене в сукупності з тим, що у будинку АДРЕСА_3 , у якому розташована квартира відповідачів, фактично відсутня система і прилади опалення місць загального користування, вказує на безпідставність проведення позивачем нарахування відповідачам плати за опалення таких місць. Сам факт наявність лічильника не свідчить про надання якісних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, беручи до уваги факт відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від системи теплопостачання ЛМКП «Львівтеплоенерго», відсутності трубопроводів, приладів та систем опалення місць загального користування у будинку, обслуговування внутрішньобудинкових мереж співвласниками через сплати внесків у ОСББ. Оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Крім того, беручи до уваги висновок суду про відмову в позові, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, судовий збір необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 16, 76, 77, 80, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» , адреса м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23 березня 2026 року.

Суддя Б.Р. Мичка