Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №447/4165/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/528/26

Справа №447/4165/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

20.03.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

24.12.2025 на адресу суду надійшов позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 у розмірі 15 848 гривень 78 копійок, з яких: 5 965 гривень 55 копійок – заборгованість за основним боргом; 9 883 гривні 23 копійки – заборгованість за відсотками, а також судові витрати у розмірі

3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.08.2018 ОСОБА_1 уклала з АТ «ІДЕЯ БАНК» (первісним кредитором) кредитний договір №C-001-030856-18-980. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов?язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого обов?язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 перейшло до позивача. Відповідно до Реєстру боржників №2 за договором факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 у розмірі 15 848 гривень 78 копійок, з яких: 5 965 гривень 55 копійок – заборгованість за основним боргом; 9 883 гривні 23 копійки – заборгованість за відсотками. Всі нарахування відбувалися до дати отримання позивачем права грошової вимоги первісним кредитором АТ «Ідея Банк», позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань. Умови кредитного договору в односторонньому порядку не здійснювалося. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, у тому числі й на рахунки первісного кредитора.

Окрім наведеного, у прохальній частині позовної заяви представник позивача клопотав про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

26.12.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 29.12.2025, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач не отримала, оскільки поштове відправлення з указаним вмістом повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 42, 43).

Проте, 25.02.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила застосувати строк позовної давності у справі та з цієї підстави відмовити у задоволенні позову. Крім цього, просила проводити розгляд справи за її відсутності на підставі наявних у справі матеріалів (а.с. 45).

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 подала заяву про застосування строків позовної давності, зважаючи на те, що у справі містяться клопотання сторін про проведення розгляду справи за їх відсутності, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

15.08.2018 у м. Львів ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Угоду №C-001-030856-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка укладається згідно з доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua (а.с. 5-6).

Відповідно до вказаної угоди, у п. 2 визначено, що Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня (надалі - Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard (надалі - Кредитна картка).

Відповідно до пп. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. п. 3 договору, Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку (надалі - Кредитна лінія та/або Кредит) на наступних умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.; ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 5 000 грн. Враховуючи, що зобов?язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитої лінії без будь-яких обмежень; процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48,00 % річних; розмір обов?язкового мінімального платежу встановлюється Тарифами Банку та Договором.

Згідно з пп. 5.1., 5.2., 5.3. п. 5 договору, укладаючи цю Угоду про відкриття Кредитної лінії обслуговування Кредитної картки Сторони погодились, що: клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз?яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Банк здійснює договірне списання грошових коштів з рахунків Клієнта в порядку та на умовах, передбачених діючим Договором. Банк за дорученням Клієнта здійснює договірне списання грошових коштів, у тому числі, за рахунок наданого кредиту в рамках Кредитної лінії, на користь страхових компаній (у разі укладання відповідних договорів страхування), з якими Клієнтом укладено, або у подальшому будуть укладено договори страхування за однією із програм, зазначених у діючи Тарифах і примірник кого/яких передано до Банку на дату укладення такого/таких договору (-ів) страхування.

Клієнт заявляє та гарантує, що: уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даній Угоді та кредитній справі Клієнта у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов?язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням Угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної Угоди йому вручено Банком при підписанні даної Угоди; умови даної Угоди та Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання Клієнтом взятих на себе зобов?язань.

Представником позивача на підтвердження позовних вимог долучено копії: прибуткового позабалансового ордеру від 15.08.2018 (а.с. 7), заяви, підписаної відповідачем (а.с. 8), а також заяви №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ КК 1 від 03.04.2017 (а.с. 12), згоди фізичної особи - суб?єкта кредитної історії, письмової згоди фізичної особи - клієнта Банку до кредитного договору №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 (а.с. 16), виписки щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ «Ідея Банк», з 20.08.2018 по 30.09.2019 (а.с. 17-20).

У заяві №C-001-030856-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк», відповідач ОСОБА_3 вказала ПІБ, дату та місце народження, паспортні дані, РНОКПП, адресу місця реєстрації проживання та фактичне місце проживання, номер мобільного телефону. Підписавши цю заяву, відповідач виявила бажання акцептувати Публічну оферту ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку від 20.10.2014, яка розміщена на сайті банку за електронною адресою: www.ideabank.ua на умовах, запропонованих банком (а.с. 9).

Згідно з копією паспорту споживчого кредиту (інформації, яка надає споживачу до укладення договору про споживчий кредит, 15.08.2018 відповідач своїм підписом підтвердила та узгодила основні умови кредитування: тип кредиту: кредитна лінія, сума / ліміт кредиту: 1 000,00* грн., строк кредитування: 12 місяців, мету отримання кредиту: споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту: кредитна лінія на поточний рахунок споживача, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, процентна ставка: 48,00 %, тип процентної ставки: фіксована, комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості відсутня. Крім цього, сторонами погоджено загальні витрати за кредитом, порядок повернення кредиту, та іншу наведену у паспорті споживчого кредиту інформацію про умови кредитування (а.с. 11).

Відповідно до копії довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018, розрахунок боргу станом на 17.11.2023 складає 15 848 гривень 78 копійок, з яких: 5 965 гривень 55 копійок – заборгованість за основним боргом; 9 883 гривні 23 копійки – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 21).

Відповідно до копії витягу з договору факторингу, 17.11.2023 АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №17112023, згідно з яким за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами в день укладення цього договору та в реєстрі боржників (додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв?язку в день укладення цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід?ємною частиною цього договору (а.с. 22-23).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 становить 15 848 гривень 78 копійок, з яких: 5 965 гривень 55 копійок – заборгованість за основним боргом; 9 883 гривні 23 копійки – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 25).

Крім того, позивач на підтвердження факту переходу права вимоги також подав копію платіжної інструкції №20494 від 20.11.2023 (а.с. 24).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримала можливість користуватися позиченими грошовими коштами. Проте, відповідач, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів».

У цій справі суд застосовуватиме положення законодавства в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 15.08.2018.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Частиною 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідач власноручно підписала Угоду №C-001-030856-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (а.с. 5-6), чим підтвердила укладання між сторонами такої угоди. Крім цього, відповідач підписала заяву (а.с. 8), а також заяву №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ КК 1 від 03.04.2017 (а.с. 12), згоду фізичної особи - суб?єкта кредитної історії, письмової згоди фізичної особи - клієнта Банку до кредитного договору №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 (а.с. 16), паспорт споживчого кредиту (а.с. 10-11).

Водночас, у поданій до суду заяві про застосування строку позовної давності, відповідач просила відмовити у задоволенні позову з цієї підстави, не навела жодних інших аргументів чи щодо неукладення нею з банком договору, чи щодо розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором. Кредитодавцем та відповідачем належно обумовлено умови користування кредитними коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови кредиту.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Права вимоги за Угодою №C-001-030856-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, укладеною відповідачем ОСОБА_1 з первісним кредитором АТ «Ідея Банк» перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд враховує також те, що відповідачем не було подано відзиву, контррозрахунку, зокрема, про часткове погашення суми заборгованості.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Водночас, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до умов Угоди №C-001-030856-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та вказує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (рішення від 21.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Разом із тим суд звертає увагу відповідача на такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про поширення на на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Набрання чинності вказаним законом відбулося 04.09.2025. Таким чином, було поновлено перебіг позовної давності.

Водночас, враховуючи наведене, а також те, що на всій території України було запроваджено карантин з 02.04.2020 до 30.06.2023, під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупинявся до 03.09.2025, строк позовної давності із зверненням до суду з цим позовом не закінчився.

Отже, суд вважає доводи, викладені у клопотання про застосування строку позовної давності, такими, що не заслуговують на увагу.

Відтак на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що відповідач користувалася кредитними коштами і здійснювала погашення боргів, належним чином умови договору не виконана, тому суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 3 028,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 82, 141, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №C-001-030856-18-980 від 15.08.2018 у розмірі 15 848 (п?ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 78 копійок, з яких: 5 965 (п?ять тисяч дев?ятсот шістдесят п?ять) гривень 55 копійок – заборгованість за основним боргом; 9 883 (дев?ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 23 копійки – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його постановлення до Львівського апеляційного суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, адреса для листування: вул. Лісова, 2, поверх №4, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 20.03.2026.

Суддя Головатий А.П.