Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №175/5034/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5034/26

Провадження № 1-кп/175/384/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026047240000036 від 26.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Партизанське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянин України, маючий середню освіту, який не є учасником бойових дій та інвалідом, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , 2011 року народження, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

У квітні 2023 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, через мережу «Інтернет»,а саме в застосунку «Facebook», знайшов оголошення з надання послуг по виготовленню та продажу документів, а саме посвідчення водія.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права щодо допуску громадян до керування транспортними засобами, а саме водійське посвідчення, оформлення та видача якого, згідно зі ст. 5-1 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року, здійснюється територіальними центрами МВС, ОСОБА_3 надав не встановленій досудовим розслідуванням особі свої повні анкетні дані, зразок підпису та своє фото, тим самим здійснив пособництво у підробленні офіційного документа, а саме посвідчення водія.

У подальшому, невстановлена під час досудового розслідування особа, отримавши особисті дані, зразок підпису та фотокартку ОСОБА_3 у не встановлені під час досудового розслідування час та місці підробила офіційний документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_3 », датою видачі 16.04.2023 року, виданого ТСЦ 0541, що надавало ОСОБА_3 право на керування транспортними засобами категорії «В», «С» і відправила посвідчення водія останньому у м. Дніпро поштовим відправленням, за що отримала від ОСОБА_3 грошову винагороду в розмірі 20 000,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Дніпро у одному із відділень ТОВ «Нова пошта», у не встановлені в ході досудового розслідування дату та час, отримав завідомо підроблений офіційний документ – посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане 16.04.2023 року органом ТСЦ 0541, заповнене на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , без проходження встановленої законом процедури, усвідомлюючи, що оформлення та видача посвідчення водія згідно зі ст. 5-1 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, здійснюється територіальними центрами МВС, та яке відповідно до п. п. а) п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» є документом, що підтверджує право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України – пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 25.02.2026 року, приблизно о 18 год. 18 хв., керуючи автомобілем марки ЗАЗ 1102217 (д.н.з. НОМЕР_2 ), зеленого кольору, проїжджаючи трасою між с. Степовим та с. Орільським Дніпровського району, Дніпропетровської області, поблизу залізничного переїзду, був зупинений працівниками поліції на підставі ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Після цього, на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» під час перевірки документів, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_3 », яке видане 16.04.2023 року, має серію та номер НОМЕР_1 , що посвідчує його право на керування транспортними засобами з відкритими категоріями «В» та «С».

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_3 », яке видане 16.04.2023 року, має серію та номер НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вказане посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В» та «С» отримане ним всупереч Положенню про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340, надав працівникам поліції у якості документа, що посвідчує його особу та підтверджує право керування транспортним засобом автомобілем марки ЗАЗ 1102217 (д.н.з. НОМЕР_2 ) вищевказане водійське посвідчення, яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, таким чином, використав завідомо підроблений документ.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Відповідно до заяви ОСОБА_3 про визнання ним винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана 20.03.2026 року в присутності захисника ОСОБА_5 обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника, прокурора, враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних проступків повністю доведена та його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер його діяння, форму та ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема, що останній на обліку у лікаря та психіатра не перебуває, знаходився на лікування в КНТ «ДБКЛПД» «ДОР» з діагнозом F10.1, в силу ст.89 КК України не судимий.

Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у в межах, встановлених в санкції статті - у виді штрафу, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень;

-за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 , призначити покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Попередити ОСОБА_3 , що ухилення від сплати штрафу потягне кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 на посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2023 на ім`я " ОСОБА_3 " - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення судових експертів, висновок експерта № СЕ-19/104-26/7227-ДД у сумі 3 119,90 грн.

Речові докази по провадженню:

-посвідчення водія серії BXI N?889388 від 16.04.2023 виданого на ім?я « ОСОБА_3 », вилучено та запаковано до паперового конверту – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-відеозапис з боді-камери ОСОБА_6 , від 25.02.2026, що записаний на DVD-R диск, та є додатком до протоколу огляду предмету від 09.03.2026 року - залишити при матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1