Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №173/2432/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2432/25

Провадження №2/173/236/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 березня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2025 року до суду звернувся представник позивача Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до відповідача, ОСОБА_2 , треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Згідно з заявленими позовними вимогами позивач просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_1 та стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь особи або державного закладу, до яких буде поміщено дитину.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про народження дитини батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 від дня народження дитини та до ІНФОРМАЦІЯ_3 не забрала свого новонародженого сина з пологового будинку та з неврологічного відділення закладу охорони здоров`я.

Згідно з Актом обстеження умов проживання від 20.05.2025 встановлено, що вихованням залишеної дитини ОСОБА_2 займалась ОСОБА_4 , яка забрала новонароджену дитину з пологового будинку м. Кам`янське та з 21.04.2025 утримувала дитину за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 звернулась до правоохоронних органів із заявою про покинуту дитину, через ухилення відповідача від догляду та утримання свого новонародженого сина.

Згідно з інформацією з Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 05.06.2025 р. згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 не здійснено реєстрацію народження новонародженої дитини – хлопчика ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Службою у справах дітей Верхньодніпровської міської ради проведено реєстрацію народження малолітньої дитини та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено наступні відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ та отримано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

В порушення вимог ст. 150, 180 СК України, згідно з якими батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття, відповідачка ОСОБА_2 , злісно ухиляється від виконання цих обов`язків, не бажає займатись вихованням та утриманням малолітньої дитини.

За місцем проживання Відповідачка характеризується негативно: зловживає алкогольними напоям, не працює, вихованням дитини не займається, схильна до крадіжок та неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності.

Необхідність захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини, яка в силу свого віку самостійно не може захистити свої права та законні інтереси, й стало підставою звернення з позовом до суду.

11 вересня 2026 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

22 вересня 2025 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників розгляду справи в судове засідання в підготовчому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 27 жовтня 2025 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

02 грудня 2025 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

13 березня 2026 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, за результатами судового розгляду ухвалити заочне рішення яким позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її малолітнього сина та стягнути з неї аліменти.

Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення судового засідання не надавали.

В судові засідання призначені на 11 год. 00 хв. 27 жовтня 2025 року, 11 год. 00 хв. 12 грудня 2025 року, 10 год. 00 хв. 25 грудня 2025 року, 09 год. 00 хв. 26 січня 2026 року, 10 год. 00 хв. 13 березня 2026 року відповідач не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підстав наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 . Батьком дитини зазначено ОСОБА_3 .

За приписами ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 , злісно ухиляється від виконання цих своїх обов`язків, не бажає займатись вихованням та утриманням своєї малолітньої дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з інформацією, яка міститься в обмінній карті пологового будинку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила хлопчика вагою 2120 г., зріст 46 см. Мати виписана на 3 й день після пологів в задовільному стані.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що дитина поступила з пологового відділення КНП КМР «МЛ № 9», народжена від другої вагітності, жінка недообстежена, вживає алкоголь, на обліку з 35 тижня. Діагноз: неонатальна енцефалопатія, синдром церебральної збудливості новонародженого Р 91.3, недоношеність 36 тижнів, неонатальна жовтиця.

Відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 20.05.2025 о 10 год. 13 хв. 20.05.2025 р. виявлена дитина чоловічої статі яку мати залишила за адресою: АДРЕСА_1 . Документів дитина не має. Дитину доставлено до КНП КМР «МЛ № 9».

Актом обстеження умов проживання від 20.05.2025 зафіксовано те, що дитину 04.04.2025 року з пологового будинку забрала ОСОБА_4 через те, що мати дитини його покинула та його утриманням з 21.04.2025 займається ОСОБА_4 . Під час обстеження встановлено, що вихованням та утриманням хлопчика Матвія займається ОСОБА_4 яка забрала дитину з пологового будинку м. Кам`янське через те, що мати дитини відмовилась від неї, при цьому ОСОБА_4 невзмозі піклуватись про новонароджену дитину у зв`язку із чим звернулась з повідомленням до відповідних органів.

Згідно з інформацією з Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 05.06.2025 р. згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 не була проведена реєстрація народження новонародженої дитини – хлопчика ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Службою у справах дітей Верхньодніпровської міської ради проведено реєстрацію народження малолітньої дитини та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено наступні відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ та отримано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

З листа генерального директора КНП КМР «МЛ № 9 » вбачається, що 20.05.2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поступив до неврологічного відділення для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Дитина доставлена співробітниками поліції та службою у справах дітей. За період перебування дитини в медичному закладі мати дитину не відвідувала і її станом здоров`я не цікавилась.

За інформацією наданою начальником ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово піддавалась адміністративним стягненням за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 178, ст. 183, ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Відповідно до характеристики на ім`я ОСОБА_2 остання за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 зарекомендувала себе з негативного боку, вела пасивний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, залишала дитину без догляду і в день і вночі, що становило загрозу здоров`ю дитини, не працювала.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 337 від 28.08.2025 затверджений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю, батьком обов`язків по вихованню дітей, а також встановити, що мати, батько ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Оцінюючи всі надані суду докази, суд вважає встановленим факт порушення прав малолітньої дитини відповідачки щодо її належного виховання та утримання відповідачкою. Так, остання свідомо не виконує свої батьківські обов`язки, належним чином не піклується про дитину, не проявляє до неї материнської турботи, заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться станом здоров`я, ніяким чином не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, оскільки навіть не забрала дитину з пологового будинку та в подальшому не проявляла зацікавленості його подальшою долею.

За наведених вище обставин суд, відповідно до обраного позивачем способу захисту порушених прав малолітньої дитини який передбачений нормами Сімейного кодексу України, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , оскільки судом встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо участі у вихованні дитини. Будь-яких перешкод, які б заважали відповідачці виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини судом не встановлено. Разом з цим, остання добровільно відмовилась від своєї новонародженої дитини та не забрала її з пологового будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає можливим позов в частині стягнення аліментів задовольнити.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд вважає за потрібне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини на користь комунального (державного) дитячого закладу або особи, до якої буде поміщено дитину.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Таким чином рішення суду після набрання законної сили слід направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог з відповідачки в рахунок держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп., так як судом ухвалюється рішення про задоволення двох позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 334-335 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.

Копію рішення суду після набрання законної сили направити до Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, чи фізичної особи - опікуна, на утриманні якої буде знаходитися дитина аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 23.03.2026.

Суддя О.А. Кожевник