Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №199/13902/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/13902/25

(3/199/158/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

23.03.2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., за участю:

- захисника ОСОБА_1 – адвоката Зарубіна Є.М. (в режимі відео конференції)

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючий за адресою : АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475365 від 06.10.2025 року «06.10.2025 року приблизно о 17-21 годин, за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський (Газети «Правди») 31Д, ОСОБА_1 повторно протягом року, керував транспортним засобом АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 0560. Результат 2.11%, тест №3182. Огляд зафіксовано на нагрудні відео реєстратори №473350,373035, 473553, 470954, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч . 2 ст. 130 КУпАП».

ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не з`явився. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судових засіданнях, судовою повісткою про виклик у судове засідання та SMS-повідомленням, які він завчасно отримав на свій особистий абонентський номер телефону, що є законною та обґрунтованою підставою для судового розгляду справи за його відсутності.

Захисник Зарубін Є.М. у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_1 не має можливості приймати участь у судових засіданнях, тому просить суд розглянути справу без участі останнього.

Окрім цього, захисник подав суду заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Також, захисник Зарубін Є.М. у судовому засіданні зазначив, що калібровка технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 0560, який був використаний працівниками поліції при огляді ОСОБА_1 , останній раз здійснювалася не у відповідності з Інструкцією з експлуатації, яка передбачає таку калібровку через кожні 6 місяців, а саме 13.11.2024.

Крім того, захисник Остапця С.М. у судовому засіданні зазначив, що на теперішній час постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду Сенчишина Ф.М. від 26.12.2025 – ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років. Дніпропетровській апеляційний суд рішення залишив без змін, тому вважає, що нема вже сенсу ще раз позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Дослідивши у повному обсязі докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 в діяннях, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю знаходить своє підтвердження та узгоджуються між собою, на досліджених судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475365 від 06.10.2025 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та відсутні скарги, заяви, інші звернення ОСОБА_1 , що працівниками поліції порушені його конституційні права, зокрема право на захист або складанні протоколу, що дії поліцейських свідчать про грубе нехтування його прав як громадянина або особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, який повністю досліджено судом, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та проти чого останній не заперечував;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , з результатами огляду на стан сп`яніння: позитивний, 2,11%, та з підписом останнього про згоду із результатами огляду;

- роздруківкою тесту №3182 про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820» ARAK 0528, від 06.10.2025 року з результатом 2,11% проміле;

- копією рапорту серії ЄО №20268 від 06.10.2025 року;

- протоколом про адміністративне затримання серії АЗ №068827 від 06.10.2025 року ОСОБА_1 о 16 год. 44 хв.;

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 08.10.2025 року, що постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 15.11.2024 року - ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення;

- копією постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 15.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Принцип диспозитивності в справах про адміністративні правопорушення надає особам, що беруть участь у справі, право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами та вимогами, вирішувати питання про звернення до суду та подавати докази, тоді як суд зобов`язаний не виходити за межі цих вимог, але може вживати заходів для з`ясування обставин, балансуючи між диспозитивністю та офіційним з`ясуванням обставин справи, що є особливістю адміністративного судочинства, та суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог, не втручаючись у конфлікт, якщо це не стосується суспільних інтересів.

Так, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом було надано стороні захисту можливість у повній мірі використати своє конституційне права на захист, крім того, вирішені на користь сторони захисту всі заявлені клопотання, долучені та досліджені подані докази.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

На переконання суду, зазначені докази, що були долучені до справи в повній мірі узгоджуються між собою та не знаходяться в протиріччі один одному.

Суд наголошує, що обмежився виключно доказами, які подані сторонами провадження.

При цьому, суд зауважує, що сторонам провадження під час розгляду зазначеної справи було надано можливість без будь-якого обмеження, в тому числі в часі, для встановлення обставин події яка відбулася взагалі, зокрема обставин, вказаних в згаданому протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено під час розгляду справи, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475365 від 06.10.2025 року, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а, а саме, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та його дії були кваліфіковані працівникам поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено під час розгляду справи, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475365 від 06.10.2025 року, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а, а саме, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та його дії були кваліфіковані працівникам поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Під час судового розгляду стороною захисту 05.03.2026 року подано клопотання про закриття справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши зазначене клопотання захисника Зарубіна Є.М., приходить до наступного.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП, судом в повному обсязі було досліджено усі наявні письмові, відео матеріали, які містяться у справі.

На переконання суду позиція сторони захисту спростовується об`єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ОСОБА_1 провини – спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення, оскільки дослідженні в судовому засіданні докази є достатніми та такими, що підтверджує обставини, які мають значення для справи та узгоджуються між собою.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не скоєно адміністративного правопорушення, та недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого, суб`єктивного тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів.

При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Суд констатує той факт, що на долучених працівниками поліції до справи відеозаписах, які були досліджені разом з захисником у судовому засіданні, особа, яка в подальшому буде встановлена як ОСОБА_1 , жодним чином не заперечує щодо обставин та фактів, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечує щодо своєї участі у скоєнні адміністративного правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до розвитку подій, які були зафіксовані відеозаписом, ОСОБА_1 неодноразово відносно себе чув, що це саме він був причетний до ДТП, залишав неодноразово місце дорожньої пригоди, та керував транспортним засобом АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 у стані сп`яніння, як в подальшому було встановлено у стані алкогольного сп`яніння, при цьому не виказував жодних заперечень щодо таких встановлених фактів, та ніяким чином, вербально не висловлював непогодження з обставинами, які мали місце 06.10.2025 року з його участі.

Відеозаписами зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити суб`єктивну сторону особи, психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка в стані алкогольного сп`яніння керувала транспортним засобом АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Крім того, відповідно до досліджено в судовому засіданні відеозапису, судом встановлено, що інша особа, яка перебувала в автомобілі АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , прямо вказувала, зазначала та наполягала, що саме ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом, причому, інших осіб які б могли перебувати в згаданому автомобілі, судом під час дослідження відеозапису не встановлено та такі відсутні.

Вищенаведені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку доводам захисника щодо допустимості досліджених доказів з причини не зазначення їх у протоколі про адміністративне правопорушення, суд виходить з того, що протокол містить посилання на те, що до них додаються матеріали ДТП від 06 жовтня 2025 року.

Трактування захисником відповідного зазначення як такого, що до протоколу мали додаватися лише документи, датовані 06 жовтня 2025 року, є особистим, свідомим тлумаченням та спотворенням дійсного змісту запису, який стосується лише дати вчинення адміністративного правопорушення, як ідентифікуючої ознаки, а не дати складення документів.

Крім того, відносно посилання захисника Зарубіна Є.М. про відсутність в України спеціального нормативно правового акту процесуального права, що регламентує процедуру притягнення до адміністративної відповідальності (процесуального адміністративного кодексу), в силу сталої практики ЄСПЛ, рішення якого обов`язкові до виконання на території України та практика якого є джерелом права в України (зокрема "Швидка проти України" та "Надточій проти України"), сформованих на підстави практики ЄСПЛ Рішень Ради суддів України, процесуальна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності в Україні має відбуватися за нормами КПК України, суд зазначає наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення це кодифікований нормативний акт, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності.

Він є основним актом, що визначає процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення.

За своїм змістом КУпАП містить як матеріальні норми, так і процесуальні норми.

У зв`язку із чим посилання захисника у своєму клопотанні на аналогію норм з КПК України, суд відхиляє, як невмотивоване, та таке, що спростовується нормами чинного КУпАП.

Крім того, на переконання суду, факт затримання працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 , та застосування до нього спецзасобу «кайданки» й поміщення останнього до патрульного автомобілю, в якому останній перебував вже після зупинки транспортного засобу щонайменше до 19 год. 40 хв., ніяким чином не спростовує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджує обставини на користь сторони захисту та на які вона посилається, і є виключно особистим тлумаченням доказів самим захисником.

Разом з цим, відповідно до відеозапису №1, таймкод 1:00:00, вбачається, що працівник поліції роз`яснює і пропонує ОСОБА_1 скористатись послугами адвоката, на що той відмовився.

Крім того, ОСОБА_1 погоджувався з фактом керування, відповідаючи на питання сторонніх осіб, які перебували на місці зупинки транспортного засобу, відповідно до відеозапису №1, таймкод 1:05:00, не висловлював жодних заперечень щодо висловлювань інших осіб.

Відповідно до відеозапису №2, таймкод 0:04:00, працівник поліції повторно пропонує скористуватись правничою допомогою, на що ОСОБА_1 відповідає, що він не знає, і одразу уточнюю міру покарання за свої дії. І після цього, на ще одне питання працівника поліції, прямо надає негативну відповідь та відмовляється від послуг адвоката.

Крім того, відповідно до відеозапису №3, таймкод 0:17:00, на пропозицію зателефонувати комусь, та повідомити про обставини, які стались, скористатись правничою допомогою, ОСОБА_1 відмовився.

Крім цього, відповідно до відеозапису №2, таймкоду 0:25:00, під час ознайомлення із ОСОБА_1 із складеними відносно нього процесуальними документами, останній жодного разу не виявляє заперечення щодо порушення його процесуальних права.

Окрім вищезазначеного, під час дослідження відеозапису №3, який було долученого працівниками поліції до матеріалів справи, а саме починаючи з таймкоду 0:13:00, ОСОБА_1 жодного разу не заперечував щодо факту керування ним транспортним засобом АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , перебування ним у стані алкогольного сп`яніння і того, що саме він вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вищезазначене, дозволяє суду прийти до висновку, що факт керування ОСОБА_1 06.10.2025 в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом АUDI A8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 беззаперечно і достовірно встановлений.

Також, суд констатує і звертає увагу, що на дослідженому у судовому засіданні відеозапису №3, ОСОБА_1 під час розмови із працівником поліції заявив, що вживав алкогольні напої на передодні, вночі вживав наркотичні речовини, та має наркотичну залежність, водночас не лікується. Потім пояснив працівнику поліції, що «загуляв» (мовою оригіналу). Відповідно до таймкоду 0:18:00 зазначив, що керував транспортним засобом з забороненою швидкістю.

Суд звертає увагу, що під час дослідження вищезазначеного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не оскаржував дії працівників поліції, не заперечував щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не зазначав про порушення його прав та законних інтересів.

Суд вважає, що подія зафіксована на відеозапису повністю узгоджується з доказами та з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, дослідивши надані відеозаписи працівниками поліції, на переконання суду, зазначені ознаки сп`яніння, які були визначені у ОСОБА_1 уповноваженою особою, мають своє відображення в поведінці останнього.

Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні не спростовують і не нівелюють досліджені судом докази під час судового засідання.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 не було виказане заперечення проти складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, або під час судового розгляду його захисником про те, що такі ознаки, які були встановлені працівником поліції – не є ознакою алкогольного сп`яніння, а є похідним від конкретного короткотривалого або довготривалого розладу здоров`я.

Зафіксована працівниками поліції на відеозапису поведінка ОСОБА_1 безумовно свідчить про знаходження останнього в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 266 КУпАП, Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, згідно із «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме п.п.1, 2, 3, 4, 5 главі ІІ, зазначено, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як суд зазначав, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Дослідженні відеозаписи та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , надають можливість суду встановити, що працівниками поліції було в повному обсязі дотримання дотримано вищевказану Інструкцію під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів.

Так, судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 усвідомлено керував транспортним засобом, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, тобто, із зміненим психічним станом.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду як водій на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, також, не висловлював свою незгоду з отриманим позитивним результатом огляду, в подальшому не заявляв клопотання, не вимагав провести огляд в закладах охорони здоров`я.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, який складений повноважною особою згідно вимог КУпАП, вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, та відповідний пункт Правил дорожнього руху, сформульовано звинувачення, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376.

Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Окрім цього, суд зазначає, що на теперішній час є великою проблемою зріст кількості водіїв, які знаходяться у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які керують транспортними засобами, що призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговоренню у суспільстві.

Крім того, особи, яких притягують до адміністративної відповідальності можуть зухвало ставитись до рішень суду щодо накладення на них адміністративного стягнення у вигляді штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, що може напряму впливати на повторність таких дій і створення легковажного ставлення до рішення суду щодо притягнення них до адміністративної відповідальності.

Стан сп`яніння, як узагальнене правове поняття – це психічний стан особи в момент вчинення правопорушення, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини. При цьому знижуються передбачливість і обережність, зростають відхилення від нормальної поведінки та проявляються в більш широкому діапазоні небезпечна поведінка, неправильного сприйняття навколишнього та реагування на обстановку, яка склалась, втрачається реальне уявлення про те, що відбувається.

Слід зазначити, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 свідомо сів за кермо автомобіля, розуміючи, що знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, тобто скоїв дане правопорушення, не замислюючись при цьому, що вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом може призвести до тяжких наслідків.

Крім того, адвокат вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6820», був проведений із порушеннями ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки проведений 06.10.2025 огляд за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6820», технічне обслуговування якого має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, однак, як вбачається з роздруківки чеку приладу «Drager Alcotest 6820», останнє калібрування використаного 13.11.2024 поліцейським технічного приладу мало місце поза строком обов`язкового калібрування.

Такі доводи захисника Зарубіна Є.М. суд вважає їх необґрунтованими та відхиляє з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився працівниками поліції на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Drager "Alcotest 6820", останнє калібрування проводилось 13.11.2024.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дано визначення наступних термінів, зокрема: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Положення статті 27 вищевказаного Закону врегульовують питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який є офіційним представником виробника, на медичні вироби "Газоаналізатори Drager Alсotest", зокрема газоаналізатор "Drager "Alcotest 6820". На офіційному сайті ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики «Drager» зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій "Сервісне технічне обслуговування", "Градуювання та "Повірка" принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між "Сервісним технічним обслуговуванням", "Градуюванням" та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Оскільки останнє калібрування даного приладу "Drager "Alcotest 6820" було проведено 13.11.2024, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Оцінивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який свою провину не визнав, ступінь його вини, характеризується негативно, наявність в матеріалах справи відомостей про настання негативних наслідків для інших фізичних, беручи до уваги, що у минулому останній притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортним засобів, без оплатного вилучення транспортного засобу, так як ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу (відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення поліцією вказано власника транспортного засобу – ОСОБА_2 ).

Суд вважає, що такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд:

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: Воробйов В.Л.