Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №333/5182/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5182/25

Провадження № 1-кп/333/405/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025082040000573 від 05.05.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який перебуває на посаді солдата резерву 45 запасної роти, старшого стрільця 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимому,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та призначено на посаду солдата резерву 45 запасної роти, старшого стрільця 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.

05 травня 2025 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя вул. Оріхівське шосе, 10, біля Комунального неприбуткового підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на відкритій ділянці місцевості з метою наживи та особистого збагачення, підійшов до ОСОБА_6 , вихопив у нього з правої руки мобільний телефон «Хiаоmі Redmi 9C4» IMEI НОМЕР_2 , у корпусі темно-синього кольору, вартістю 1283 грн. 33 коп., після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, коли потерпілий намагався забрати свій мобільний телефон з рук ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс потерпілому руками не менше 3 ударів в обличчя та відкрито викрав мобільний телефон.

Після цього, ОСОБА_4 разом з викраденими майном зник з місця вчинення злочину, тим самим розпорядився чужим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» (надалі - Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі - Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до списку № 2 таблиці № 1 PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, за наступних обставин:

діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, всупереч вимог ст.ст. 1, 13, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», 05 травня 2025 року в невстановлений час, але не пізніше 11 години 30 хвилин 05 травня 2025 року, знаходячись на території Комунарського району у місті Запоріжжі, а саме по вул. Оріхівське шосе, 10 (більш точного місця не встановлено) при невстановлених обставинах, придбав один полімерний зіп-пакет, в середині якого знаходилася кристалічна речовина, яку ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вживала психотропні речовини визначив як психотропну речовину - «PVP», після чого у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаної психотропної речовини, без мети збуту, реалізуючи який ОСОБА_7 поклав вказаний зіп-пакет з кристалічною речовиною до кишені своєї штанів, таким чином ОСОБА_4 незаконно придбав психотропну речовину та почав її зберігати при собі, без мети збуту.

Того ж дня, о 17 годині 39 хвилин ОСОБА_7 під час перевірки співробітниками роти конвоювання ГУНП в Запорізькій області, у зв?язку із затриманням у порядку ст. 208 КПК України, у приміщенні відділу поліції за адресою: вул. Космічна, 40 м. Запоріжжя, виявлено під час особистого обшуку та під час огляду місця події у подальшому вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору у складі якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,387 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 05 травня 2025 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, знаходився біля Комунального неприбуткового підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, де з метою наживи та особистого збагачення, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та, застосувавши до нього насильство, відкрито викрав у останнього мобільний телефон- «Хiаоmі Redmi 9C4» у корпусі темно-синього кольору.

Крім того, зазначив, що 05 травня 2025 року, знаходячись на території Комунарського району у місті Запоріжжі, а саме по вул. Оріхівське шосе, 10 незаконно придбав для власного вживання психотропну речовину - один полімерний зіп-пакет, в середині якого знаходилася кристалічна речовина - «PVP», та поклав вказаний зіп-пакет до кишені своїх штанів, зберігаючи її при собі, без мети збуту. Вказану речовину було виявлено та вилучено у нього під час перевірки співробітниками роти конвоювання ГУНП в Запорізькій області у приміщенні відділу поліції за адресою: вул. Космічна, 40 м. Запоріжжя.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 вина у вчиненні наведених вище кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні такими доказами:

- даними протоколу огляду місця події від 05.05.2025, таблиці ілюстрацій до протоколу та додатком до протоколу - DVD-R диску, відповідно до яких в ході огляду місця події - земельної ділянки, яка розташована на території Запорізької обласної лікарні по вул. Оріхівське шосе, 10 в м. Запоріжжі виявлено сліди речовини бурого кольору у двох місцях уздовж асфальтного покриття тротуару;

- даними висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради № 868п від 05.05.2025, згідно з яких: ???синці в лівій виличній ділянці, на спинці носа, біля червоної кайми нижньої губи справа, в правій завушній ділянці, в області шиї справа, синець з садном в правій щічній ділянці у гр. ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.2 б «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»); дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів; давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному освідуваним; вивлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_6 утворилися не менше, ніж від 6-ти травматичних впливів.

- даними протоколу пред`явлення до впізнання за фотознімками від 05.05.2025 з додатком, згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 під номером 3, як особу, котра

відкрито викрала у нього мобільний телефон «Хiаоmі Redmi 9C4» приблизно о 12 год. біля Запорізької обласної лікарні по вул. Оріхівське шосе, 10 в м. Запоріжжі;

- даними протоколу огляду речей потерпілого від 05.05.2025, додатку до нього - DVD-R диску та даними ілюстраційних таблиць, відповідно до яких предметом огляду був мобільний телефон «Хiаоmі Redmi 9C4» темно-синього кольору. В ході огляду встановлено IMEI вказаного мобільного телефону - IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та його серійний номер. При відкритті додатку «ДІЯ» було виявлено особисті документи на ім`я ОСОБА_6 ;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2025, додатку до нього - DVD-R диску, згідно з якими під час обшуку затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон «Хiаоmі Redmi модель M2006C3MNG», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім карта з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено та упаковано до спец.пакету;

- даними висновку експерта від 12.05.2025 № СЕ-19/108-25/10158-ТВ, за змістом яких ринкова вартість мобільного телефона «Xiaomi Redmi 9C (M2006C3MNG) 3/64 Gb» в корпусі чорного кольору, який був придбаний вживаним в січні 2025 року, на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 05 травня 2025 року, складає 1283 грн 33 коп.;

- даними протоколу пред`явлення до впізнання за фотознімками від 08.05.2025 з додатком, згідно з яким свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 під номером 3, як особу, котра на початку травня 2025 року біля Запорізької обласної лікарні втікала від іншого чоловіка, який викрикував: «віддай телефон»;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08.05.2025 за участю свідка ОСОБА_8 та додатку до нього - DVD-R диску, в ході якого свідок надав пояснення, що на початку травня 2025 року він прогулювався біля Запорізької обласної лікарні, де присів на лавку. Згодом повз нього пробіг чоловік № 1, а за ним чоловік № 2. При цьому, чоловік № 2 кричав «Віддай телефон». Згодом двоє чоловіків знову пробігли повз свідка в сторону лікарні, свідок запропонував свою допомогу та викликав поліцію. Коли приїхала поліція, свідок разом з поліцією поїхав в сторону, куди побігли чоловіки. Приблизно метрів за тридцять побачили двоє чоловіків, чоловік № 1 вів себе неадекватно, а чоловік № 2 стояв з розбитим обличчям.

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що особисто з обвинуваченим ОСОБА_4 не знайомий, бачив його у відділку поліції, оскільки був понятим під час вилучення особистих речей у обвинуваченого. Зазначив, що велась відео фіксація слідчих дій та у ОСОБА_4 з карману був вилучений маленький зіп-пакет.

З метою оцінки вказаних вище доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2025 № 12025082040000573;

- постанова прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 05.06.2025, якою об`єднано матеріали досудових розслідувань № 12025082040000573 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, № 12025087040000145 від 06.05.205 в одне провадження під єдиним № 12025082040000573 від 05.05.2025;

- рапорт начальникові ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про те, що 05.05.2025 о 11:47 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.05.2025 о 11:46 за адресою: Запорізький район м. Запоріжжя, шосе Горіхівське буд. 10, обласна клінічна лікарня, військовий в алкогольному стані , буйно себе веде, щойно вихопив з рук телефон у людини та не віддає, в ході бесіди починається бійка, зброї заявник не бачить. Більше інформації ненадав, прохає якомога швидше поліцію. Заявник: тел.: НОМЕР_5 ;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.05.2025, згідно з яким ОСОБА_6 просить органи поліції притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який вихопив у нього телефон «Хiаоmі Redmi 9C4» та перед цим наніс потерпілому тілесні ушкодження;

- постанову про призначення судово-медичної експертизи від 05.05.2025;

- постанову про визнання речовими доказами від 05.05.2025, якою у кримінальному провадженні №12025082040000573 від 05.05.2025 визнано речовими доказами: мобільний телефон «Хiаоmі Redmi 9C4» IMEI НОМЕР_2 , у корпусі темно-синього кольору, особисті речі;

- ухвала слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.05.2025, якою накладено арешт на мобільний телефон «Хiаоmі Redmi модель M2006C3MNG», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім карткою з абонентським номером НОМЕР_4 ;

- постанова слідчого СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 05.05.2025 про доручення проведення судової товарознавчої експертизи;

- довідка про витрати на проведення експертизи;

- постанова старшого дізнавача СД ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про приєднання предметів до кримінального провадження як речових доказів від 12.05.2025;

- постанова старшого дізнавача СД ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про визнання речовими доказами від 06.05.2025;

- постанова старшого слідчого СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 14.05.2025 про призначення первинної амбулаторної судової психіатричної експертизи.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_4 документи, а також досліджені такі відомості:

- службову характеристику від 22.05.2025, видану ОСОБА_4 за підписом командира 2 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , згідно з якої за час виконання посадових обов?язків рядовий ОСОБА_4 зарекомендував себе як компетентний у своїй військово-обліковій спеціальності, дисциплінований та рішучий військовослужбовець. Сумлінно виконує завдання, проявів непокори завданням командирів не зафіксовано, за звітний період не мав дисциплінарних стягнень;

- медичну характеристику від 21.05.2025, за змістом якої за час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою звертався та на лікуванні перебував, а саме: Діагноз: Вибухова травма. Акубаротравма без перфорації барабанних перетинок. Цефалгічний синдром. Контактний кон?юктивіт. Отруєння невідомою речовиною. У вживанні наркотичних, токсичних речовин не помічений;

- довідку адміністрації КНП «Миколаївського обласного центру психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради від 28.05.2025 № 1758, згідно з якої ОСОБА_4 лікування у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не проходить;

- виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 10082 відділення алергології та дерматології;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.05.2025;

- висновок судово-психіатричного експерта від 21.05.2025 № 201, за змістом якого ОСОБА_4 у період інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував, зі слів підекспертного, у стані гострої інтоксикації психоактивними речовинами (алкоголь, психостимулятори). Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує лікування залежності від психоактивних речовин;

- паспорт на ім`я громадянина України ОСОБА_4 та військовий квиток серії НОМЕР_7 ;

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.05.2025 № 425421567;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05.05.2025, згідно з яким ОСОБА_4 у шлюбі не перебуває;

- довідка адміністрації КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 15.05.2025 № 7514, згідно з якої ОСОБА_4 за обліковими даними медичного закладу відсутній, відомостей не мають.

Враховуючи, що ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України при вищезазначених обставинах, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Частиною 2 ст. 24 КК України передбачено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 63 КК України, покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною КК України.

За змістом ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише уразі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 КК України.

Згідно з Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Так, судом враховано, що у відповідності до норм ст. 12 КК України, скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, а скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, є військовослужбовцем, за місцем військової служби характеризується позитивно, матеріальна шкода відшкодована повністю шляхом повернення викраденого майна, вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті та за ч. 1 ст. 309 покарання у виді обмеження волі.

При цьому, з урахуванням положень ст. 70 КК України, призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд при призначенні покарань обвинуваченому бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень щодо призначення таких видів покарань.

Водночас суд зауважує, що призначення такого покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Вказане покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередить вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 3 119,90 грн. покладаються судом на обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст.186, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 05 травня 2025 року 13 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення в період з 05 травня 2025 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 90 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.05.2025 у справі № 333/3905/25 на мобільний телефон «Хiаоmі Redmi модель M2006C3MNG», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім карткою з абонентським номером НОМЕР_4 .

Речові докази:

- мобільний телефон «Хiаоmі Redmi 9С4», IMEI: НОМЕР_2 , у корпусі темно-синього кольору, поміщений до спец. пакету № 2709757, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути потерпілому ОСОБА_6 за належністю;

- особисті речі ОСОБА_4 передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 за належністю;

- вміст спец пакету № 7588113 - кристалічна речовина білого кольору, що містить особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1