Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №333/6454/24 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6454/24

Провадження № 1-кп/333/254/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024082040000809 від 05.06.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно в період часу з 23 год. 55 хв. 04.06.2024 до 00 год. 30 хв. 05.06.2024, знаходячись біля першого під`їзду будинку № 6 по вулиці Магара у місті Запоріжжя, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 один удар викруткою в область грудної клітини, внаслідок чого спричинив йому одиночне, проникаюче сліпе колоте поранення грудної клітини з ушкодженням правого шлуночка серця та легеневої артерії, що призвело до масивної крововтрати, від якого останній помер на місці, тим самим вбив ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_3 , за викладених вище обставин вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Встановлені судом обставини підтверджуються показами обвинуваченого, потерпілого та свідків, отриманих під час їх допиту, а також дослідженими документами, висновками експертів, речовими доказами.

Під час судового розгляду були досліджені наступні документи та висновки експертів:

- рапорт про отримання 05.06.2024 оператором "102" повідомлення щодо виявлення невпізнаного трупа та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2024 від потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.131-132);

- протокол огляду місця події від 05.06.2024 з фототаблицями до нього, згідно якого місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, що розташована по вул. Магара, 6, м. Запоріжжя, на якій виявлено труп невстановленої особи чоловічої статті, з місця огляду було вилучено пачку з під цигарок, навушники, грошові кошти, змиви та мікрочастки з обох рук трупа. Відеозапис огляду був записаний на оптичний диск DVD-R, який долучено до даного протоколу (т.1 а.с.133-149);

- протокол огляду трупа від 05.06.2024, відповідно до якого слідчий за участю судово-медичного експерта в період часу з 14 год. 00 хв. до 14 год. 30 хв. у присутності понятих був оглянутий труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходився в морзі (т.1 а.с.150-153);

- матеріали обшуку іншого володіння особи – кіоску з ремонту взуття за адресою АДРЕСА_2 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_3 : клопотання слідчого про проведення обшуку від 06.06.2024, ухвала слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06.06.2024 у справі № 333/5135/24 (провадження № 1-кс/333/1690/2024), якою надано дозвіл на проведення вказаного обшуку, протокол обшуку від 05.06.2024 з фототаблицями і відеозаписом на оптичному носії – DVD-R до нього. Під час обшуку виявлено і вилучено викрутку з рукояткою чорного кольору довжиною 33 см і дві викрутки з рукояткою червоного кольору (т.1 а.с.154-168);

- постанова слідчого про визнання речових доказів від 05.06.2024; клопотання слідчого про арешт майна від 06.06.2024, ухвала слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.06.2024 у справі № 333/5135/24 (провадження № 1-кс/333/1687/2024), якою накладено арешт на наступне майно: шорти сірого кольору; кросівки червоного кольору, вилучені під час затримання ОСОБА_3 у порядку ч.3 ст. 208 КПК України та належать йому; майка зеленого кольору, шорти синього кольору з вставками помаранчевого кольору; 6 викруток, 2 шила, 1 канцелярський ніж; 2 пари металевих ножиць, 1 викрутка, 1 скальп; 9 предметів схожих на ніж, 1 пара ножиць, вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , що належать йому; відкрутка з рукояткою чорного кольору довжиною 33 см., (рукоятка довжиною 10 см., лезо металеве 23см., кінець викрутки загострений фігур "ромб", розмірами 22х22мм., 1х1 см., дві сторони які відходять від загостреного кінця мають заточення у вигляді загострення сторін); дві викрутки з рукояткою червоного кольору, які належать підозрюваному ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), вилучені під час проведення обшуку за його місцем роботи, в кіоску з ремонту взуття за адресою: м. Запоріжжя вул. Гоголя, 163; мобільний телефон "Meizu M61", у корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою номер НОМЕР_3 ; полімерна ємкість з оранжевою кришкою (які належать потерпілому ОСОБА_7 НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 , к .т.: НОМЕР_4 ); вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , (т.1 а.с.169-175);

- запит слідчого про надання інформації від 13.06.2024 та відповідь з Запорізького РУП ВП № 4 ГУНП в Запорізькій області від 24.06.2024, в якій зазначено про відсутність будь-яких викликів поліції з приводу порушення тиші біля будинку № 6 по вулиці Магара у місті Запоріжжя, з 18 год. 00 хв. 04.06.2024 до 08 год. 00 хв. 05.06.2024 (т.1 а.с.190-191);

- запит слідчого про надання інформації від 13.06.2024 та відповідь з КНП "ТМЕ "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Запорізької обласної ради від 14.06.2024, в якій зазначено про виклик і виїзд бригад швидкої допомоги з приводу виявленого тіла чоловіка біля будинку № 8 по вулиці Магара у місті Запоріжжя 05.06.2024, на підставі об`єктивного огляду о 06 год. 39 хв. констатована біологічна смерть (т.1 а.с.192-193);

- протокол огляду від 08.07.2024 з додатками, згідно якого слідчий оглянув оптичний диск СD-R, на якому мається звукозапис з лінії "103" про виклик і виїзд бригад швидкої допомоги з приводу виявленого тіла чоловіка біля будинку № 8 по вулиці Магара у місті Запоріжжя 05.06.2024, та постанова слідчого від 08.07.2024 про визнання речовим доказом вказаного диску (т.1 а.с.193-196);

- запит слідчого про надання інформації від 13.06.2024 та протокол огляду від 08.07.2024 з додатками, згідно якого слідчий оглянув оптичний диск DVD-R, на якому маються відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які здійснювали виїзд 05.06.2024 з приводу виявленого тіла чоловіка біля будинку № 6 по вулиці Магара у місті Запоріжжя, та постанова слідчого від 08.07.2024 про визнання речовим доказом вказаного диску (т.1 а.с.197-200);

- постанова слідчого про відбір біологічних зразків для проведення експертизи та протокол про отримання зразків для експертизи від 06.06.2024, за якими у ОСОБА_3 були відібрані зразки крові і слини (т.1 а.с.201-202);

- постанова слідчого від 06.06.2024 про призначення судової імунологічної експертизи та висновок експерта № 1905 від 12.06.2024, відповідно до висновків якої рідка кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.203-207);

- постанова слідчого від 17.06.2024 про призначення судової медичної експертизи та висновок експерта № 2019 від 12.07.2024, відповідно до висновків якого на пачці цигарок, виявленої і вилученої 05.06.2024 під час огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Магара, 6, м. Запоріжжя, встановлено наявність поту з показниками, що не виключають його походження від потерпілого ОСОБА_6 (т.1 а.с.208-213);

- постанова слідчого від 07.06.2024 про призначення судової медичної експертизи та висновок експерта № 1936 від 18.06.2024, відповідно до висновків якого на марлевих тампонах зі змивами з правої і лівої кистей трупа ОСОБА_6 , виявлених і вилучених 05.06.2024 під час огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Магара, 6, м. Запоріжжя, встановлено наявність крові людини з показниками, що не виключають її походження від трупа потерпілого (т.1 а.с.214-218);

- постанова слідчого від 10.06.2024 про призначення судової медичної експертизи та висновок експерта № 1939 від 20.06.2024, відповідно до висновків якого на одягу з трупа ОСОБА_6 , виявлених і вилучених 05.06.2024 під час огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Магара, 6, м. Запоріжжя, встановлено наявність крові людини з показниками, що не виключають її походження від трупа потерпілого (т.1 а.с.219-225);

- постанова слідчого від 17.06.2024 про призначення судової медико-криміналістичної експертизи та висновок експерта № 127 від 04.07.2024, відповідно до висновків якого на клапті шкіри із передньої поверхні грудної клітки з трупа ОСОБА_6 , виявлена рана, яка утворилася від дії предмета, що має в структурі травмуючої частини добре виражене ребро, можливо з ріжучим компонентом з довжиною слідоутворючої частини не менше 10,5 мм. За результатами експериментально-порівняльних досліджень, можливість утворення рани на вказаному клапті шкіри від дії наданої на дослідження викрутки не виключається (т.1 а.с.226-232);

- постанова слідчого від 05.06.2024 про призначення судової медичної експертизи та висновок експерта № 3139 від 05.06.2024, відповідно до висновків якого, смерть ОСОБА_6 настала від одиночного, проникаючого сліпого колотого поранення грудної клітини з ушкодженням правого шлуночка серця та легеневої артерії, що призвело до масивної крововтрати. Згідно з характером та проявами трупних явищ, з урахуванням причин смерті та умов знаходження трупу до розтину, можливо зробити висновок, що смерть ОСОБА_6 настала в проміжок часу з 00 год. 00 хв. до 03 год. 00 хв. 05.06.2024. Напрямок ранового каналу зліва направо, спереду назад та декілька знизу до гори (т.1 а.с.233-238);

- протокол проведення слідчого експерименту від 05.06.2024, за участі свідка ОСОБА_8 , в присутності понятих, зафіксований на відеокамеру марки "PANASONIC" на флеш-носій інформації, в ході якого свідок на місці пригоди розповіла та показала перебіг подій які відбулися 05.06.2024 біля будинку № 6 по вулиці Магара у місті Запоріжжя, в тому числі місце, кількість та характер нанесених ударів ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 Після проведення слідчого експерименту був виготовлений відеозапис (оптичний носій – DVD-R) (т.1 а.с.239-244);

- постанова слідчого від 02.07.2024 про призначення додаткової судової медичної експертизи та висновок експерта № 1076/к від 18.07.2024, відповідно до висновків якого, порівнянням механізму спричинення ушкодження потерпілому за судово-медичними даними викладеними у висновку експерта № 3139 від 05.06.2024, з механізмом нанесення ушкодження за даними слідчого експерименту від 05.06.2024, за участі свідка ОСОБА_8 , встановлено співпадіння за знаряддям травми (колюче), травмованою ділянкою, переважним напрямком травматичної дії (спереду назад). Наведене, за відсутністю суттєвих розбіжностей, не виключає можливості спричинення ушкодження потерпілому за наведеним свідком механізмом (т.2 а.с.2-10);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2024, згідно з яким свідок ОСОБА_8 серед пред`явлених фотознімків впізнала ОСОБА_3 під № 3, про якого давала покази на допиті (т.2 а.с.11-16);

- протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 05.06.2024, де зазначені підстави і момент затримання ОСОБА_3 , в ході якого були виявлено та вилучено: шорти сірого кольору та кросівки червоного кольору (т.2 а.с.17-21);

- протокол проведення слідчого експерименту від 02.07.2024, за участі підозрюваного ОСОБА_3 , в присутності понятих, зафіксований на відеокамеру марки "PANASONIC" на флеш-носій інформації, в ході якого підозрюваний на місці пригоди розповів та показав перебіг подій які відбулися 05.06.2024 біля будинку № 6 по вулиці Магара у місті Запоріжжя, в тому числі місце та характер нанесених ним ушкоджень одягу потерпілого ОСОБА_6 за допомогою викрутки, яку підозрюваний тримав у правій руці. Після проведення слідчого експерименту був виготовлений відеозапис (оптичний носій – DVD-R) (т.2 а.с.37-43);

- постанова слідчого від 03.07.2024 про призначення додаткової судової медичної експертизи та висновок експерта № 1079/к від 17.07.2024, відповідно до висновків якого, не виявлено будь-яких відомостей, що дозволяють висловитись про збіг за будь-якими характеристиками, зазначеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 02.07.2024, за участі підозрюваного ОСОБА_3 , з даними наведеними у висновку експерта № 3139, щодо виявлених тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_6 (т.2 а.с.44-52);

- постанова слідчого від 22.07.2024 про призначення додаткової судової медичної експертизи та висновок експерта № 1212/к від 30.07.2024, відповідно до висновків якого, враховуючи характер ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 (колоте) та напрямок ранового каналу в його тілі, можна вважати, що за умови безпосереднього контакту лівої половини грудної клітки потерпілого з викруткою не виключається можливість спричинення йому ушкодження за механізмом зазначеним в протоколі проведення слідчого експерименту від 02.07.2024, за участі підозрюваного ОСОБА_3 (т.2 а.с.53-62);

- постанова слідчого від 06.06.2024 про призначення судової медичної експертизи та висновок експерта № 895п від 06.06.2024, відповідно до висновків якого, у ОСОБА_3 виявлене садно у нижній третині правого плеча, давність утворення якого суперечить строку вказаному в обставинах справи (т.2 а.с.63-65);

- постанова слідчого від 11.06.2024 про призначення первинної амбулаторної судової психіатричної експертизи та висновок експерта № 272 від 17.06.2024, відповідно до висновків якого ОСОБА_3 в період інкримінованого йому кримінального правопорушення розладів психічної діяльності не виявляв та не виявляє у теперішній час. В період інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.с.66-73);

- постанови про визнання речових доказів від 04.07.2024, 15.07.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження (т.2 а.с.74-80);

- документи, що характеризують особу обвинуваченого чи містять інформацію щодо місця проживання, притягнення до кримінальної відповідальності, наявність майна тощо, а саме: копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 ; запит і відповідь – лист органу ДРАЦС щодо наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актових записів відносно ОСОБА_3 про укладення шлюбу, та запис про смерть ОСОБА_6 ; довідка КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради від 11.06.2024 щодо відсутності обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога та психіатра; характеристика за місцем проживання обвинуваченого, згідно якої він характеризується позитивно; довідка № 382771126 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо наявності у власності обвинуваченого квартири; скріншот з застосунку "ДІЯ" щодо присвоєного обвинуваченому РНОКПП; медичні документи стосовно обстеження і лікування ОСОБА_3 (т.1 а.с.34-36; т.2 а.с.81-93).

- документи, що характеризують особу потерпілого ОСОБА_6 чи містять інформацію щодо притягнення до адміністративної відповідальності, поданої заяви про вчинення ним кримінального правопорушення тощо (т.2 а.с.240-248);

- матеріали цивільного позову ОСОБА_7 від 03.09.2024 з відповідними додатками, документи сторони захисту щодо його часткової сплати (т.1 а.с.76-79; т.2 а.с.239).

Ухвалою суду від 19.05.2025 за клопотанням захисника ОСОБА_5 була призначена комплексна судова медико-криміналістична експертиза, проведення якої доручено експертам Державної спеціалізованої установи "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" (т.2 а.с.228-229).

На виконання вказаної ухвали до суду надійшов висновок експерта № 772МК від 14.11.2025, зокрема відповідно до висновків якого:

- порівняльним дослідженням пошкодження достотного (на передній поверхні кофти трупа ОСОБА_6 ) з експериментальними пошкодженнями встановлені збіжності між ними за груповими ознаками, які обумовлені збігом між конструктивними особливостями знаряддя, яким було заподіяне пошкодження на кофті потерпілого та конструктивними особливостями викрутки, що дозволяє не виключати зазначену викрутку, як знаряддя травми;

- в результаті проведених вимірних досліджень з використанням масштабної сітки було визначено, що при вертикальному положенні тіла та за умов зросту 186 см ушкодження (рана) на передній поверхні грудної клітки ліворуч трупа ОСОБА_6 та пошкодження на передній поверхні ліворуч його кофти розташовані наближено на одній вертикальній лінії, але не співпадають по локалізації. Пошкодження на кофті знаходиться наближено на 20 см нижче від горизонтального рівня рани;

- враховуючи матеріали справи та результати проведених експертних досліджень, можливо висловитись конкретно лише про одночасне (одномоментне) заподіяння наскрізного пошкодження на передній поверхні кофти та проникаючої рани передньої поверхні грудної клітки потерпілого. Розбіжність за локалізацією пошкодження на одязі та рани на тілі могло бути обумовлено різними причинами, передбачити які в повній мірі не можливо.

- на запитання: "... - Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі та кофті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утворитись таким чином, як це зазначила свідок ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту від 05.06.2024 беручи до уваги розташування виявлених ушкоджень на кофті та тілі потерпілого? ..." експерт надав наступну відповідь: "Свідчення надані ОСОБА_9 в ході слідчого експерименту від 05.06.2024 року не дозволяють відповісти на поставлене питання. Із свідчень ОСОБА_8 вбачається певна відповідність з встановленими судово-медичними даними, а саме нанесення удару в передню поверхню тіла потерпілого, в напрямку знизу-уверх, що частково узгоджується з вектором ранового каналу в тілі трупа ОСОБА_6 спереду-назад, знизу-уверх. В решті свідчення не мають конкретики і не розкривають механізм та обставини нанесення тілесних ушкоджень. З пояснень ОСОБА_8 не зрозуміло на якій відстані перебував ОСОБА_3 від лавочки і в якій позі він знаходився (прямо чи схилений до Семенюка), в якій позі перебував потерпілий і як плечовий одяг (кофта) могла розміщуватись на його тілі, що знаходилось в руці нападника (і чи знаходилось взагалі), в яку ділянку тіла потерпілого був нанесений удар (шия, грудна клітка, справа чи зліва), та інше."

- на запитання: "... - Чи могли ушкодження, виявлені на тілі та кофті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 утворитись таким чином, як це зазначив обвинувачений ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 02.07.2024 беручи за увагу розташування виявлених ушкоджень на кофті та тілі потерпілого? ..." експерт надав наступну відповідь: З Протоколу слідчого експерименту від 02.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_3 в своїх показах пропонує версію заподіяння пошкоджень на одязі (без ураження тіла) за умов поєднання двох обставин (механізмів): стрімкий поворот нахиленого вперед тіла ОСОБА_3 ліворуч з викруткою, яку тримав в припіднятій ("на вісу") правій руці, та одночасний рух (зближення) ОСОБА_6 з піднятою угору його правою рукою на "рухому викрутку".

По результатам проведеного судово-медичного криміналістичного ситуаційного дослідження було зокрема встановлено наступне:

1. Проведений в рамках реконструкційних досліджень векторно-графічний аналіз ситуації, запропонованої ОСОБА_3 під час слідчого експерименту від 02.07.2024 показує, що при даному механізмі відбувається біокинетичне зміщення руки з викруткою назад, при цьому виникає ефект амортизації, який унеможливлює занурення стрижня викрутки в тіло потерпілого. В заданій ситуації слід очікувати можливість виникнення дії вістря викрутки незначних пошкоджень на одязі (у вигляді зачепів на передній поверхні кофти) та заподіяння легких тілесних ушкоджень (наприклад, лінійної подряпини передньої поверхні грудної клітки ОСОБА_6 ).

2. Для утворення проникаючого сліпого поранення грудної клітки (подібного до того, що було у потерпілого ОСОБА_6 ) необхідні наступні умови:

- необхідна травматична дія видовженого не менше ніж на 100мм предмету, слідоутворююча частина якого мала колюче-ріжучі властивості, була сплощена, шириною близько 11,5-12 мм, мала вістря та, прогнозовано, принаймні, два подовжні діаметрально протилежно розташовані вузькі ребра, з елементами їх загостреності; таким предметом цілком могла слугувати викрутка, представлена на експертизу;

- в момент спричинення рани грудної клітки викрутка утримувалась в правій руці нападника таким чином, що стрижень з вістрям був розташований зі сторони першого (великого) пальця; сплощена слідоутворююча частина знаряддя розташовувалась своєю площиною в косо-поперечному напрямку по відношенню до подовжньої анатомічної вісі тіла та була звернута своїми загостреними ребрами на “ 10” і “4” години умовного циферблату годинника;

- при спричиненні рани передньої поверхні грудної клітки травмуючий предмет діяв в напрямку спереду-назад, знизу-уверх, зліва-направо і своєю подовжньою віссю був орієнтований до даної ділянки тіла під гострим кутом, близько 50°, відкритим донизу та близько 25°, відкритим ліворуч (по відношенню до трупа), що зголошується з вектором ранового каналу в тілі потерпілого;

- прогнозовано, при спричиненні рани на лівій передній поверхні грудної клітки потерпілий та нападник знаходились в вертикальному або близькому до такого положенні, стояли напроти обличчям до обличчя (з можливим не значним динамічним зміщенням учасників подій: певних поворотів, маятникових коливань їх тіл в сторони вправо-вліво, вперед-назад, та уверх і вниз);

- більш ймовірно, що піднята угору права рука ОСОБА_6 в час кульмінаційних подій обумовила зміщення переду кофти на певну відстань угору, при цьому, пошкодження на тілі та на одязі закономірно не будуть співпадати поміж собою по горизонтальному рівні;

- при заподіянні ушкодження відстань від вістря стрижня викрутки до ураженої ділянки тіла повинна бути в середньому не менше 30 см; за інших умов шлях розгону (відстань руху) викрутки буде не достатньою для забезпечення необхідної кінетичної енергії;

- для заподіяння наскрізних пошкоджень двох шарів переду кофти (полотна накладної кишені і полотна власне переду кофти) та утворення усього об`єму поранення тіла (рани шкіри, пошкоджень підшкірно-жирової клітковини, м`язів грудної клітки, хрящової частини 4-го ребра, біля серцевої сорочки, стінки правого шлуночка серця, легеневої артерії, з утворенням ранового каналу довжиною не менше 10 см), була задіяна певна сила (швидкість), яка забезпечила необхідну динамічну (ударну) дію вістря стрижня викрутки на тіло потерпілого;

- проникаюче сліпе поранення грудної клітки ОСОБА_6 утворилось внаслідок стрімкого колючого (тичкового) руху руки (з викруткою) на зустріч потерпілому, що могло відбутись за умов вчинення певних керованих дій зі сторони нападника: жорсткої фіксації ручки викрутки пальцями кісті його правої руки, з одночасною фіксацією (силою м`язів) усіх суглобів (зап`ясткового, ліктьового, плечового) вказаної руки;

- вилучення викрутки з тіла в зворотному напрямку без зміни положення стрижня (відхилення в ту чи іншу сторону) в рановому каналі (т.3 а.с.113-161).

Також під час судового розгляду були досліджені речові докази – кофта темно-синього кольору трупа ОСОБА_6 та викрутка з ручкою чорного кольору (т.2 а.с.120-121).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та пояснив, що 04.06.2024 знаходячись у власній квартирі в будинку АДРЕСА_5 він прокинувся від стороннього шуму приблизно о 23 год. 40 хв., на вулиці якісь люди гучно розмовляли, вживали нецензурну лайку. Обвинувачений виглянув з балкону і побачив біля під`їзду на лавці трьох осіб – двох чоловіків і дівчину, він зробив їм зауваження, на що один чоловік почав його ображати, погрожувати та провокувати, просив обвинуваченого вийти у двір для розмови, обіцяв закинути йому гранату. Після цієї словесної перепалки, яка тривала 5-10 хв., обвинувачений вдягнувся і вийшов на двір, при цьому взяв з собою викрутку щоб розковиряти і зламати лавку на якій сиділи вказані люди. В той момент на лавці сидів потерпілий, який сказав: "О сам вийшов?", поруч з ним була дівчина. Обвинувачений тримав викрутку правою рукою в кармані, сказав потерпілому "йти геть звідси", а потім наблизившись до нього, обвинувачений хлопнув долонею лівої руки по правому плечу потерпілого, а потерпілий вдарив ногою обвинуваченого нижче коліна лівої ноги. Після цього потерпілий вскочив з лавки та відбіг декілька метрів до дороги, а дівчина зайшла за лавку. Обвинувачений дістав викрутку та почав за її допомогою розбирати лавку, а потерпілий продовжував його ображати і провокувати, підняв з асфальту важкий предмет, схожий на камінь. Обвинувачений припинив розбирати лавку і наблизився до потерпілого, вони в ході розмови помінялися місцями, таким чином обвинувачений опинився біля краю дороги. В цей час потерпілий замахнувся на обвинуваченого правою рукою, в якій тримав камінь, а обвинувачений трохи присів та ухилився вліво, одночасно виставив вперед викрутку гострим кінцем вверх, яку тримав у правій руці для самозахисту. Обвинувачений почув хруст кофти потерпілого, якою потерпілий сам нарвався на цю викрутку. Обвинувачений зазначив, що викрутка застрягла в кофті і він не міг одразу її висмикнути. Після цього потерпілий почав відходити і крикнув подрузі " ОСОБА_10 ", на що обвинувачений відповів "Це не заточка", в цей момент дівчина, яка стояла за лавкою, зникла з місця конфлікту. Потерпілий почав відходити подалі, продовжуючи погрожувати і ображати обвинуваченого, а обвинувачений слідував за ним до другого під`їзду будинку, а потім повернувся додому. Обвинувачений не знав, що поранив потерпілого, інакше викликав би швидку допомогу, потерпілий не "ойкав" після контакту з викруткою, слідів крові не було. Обвинувачений стверджує, що був спровокований потерпілим і вчинив вбивство через необережність, жалкує, що так вийшло, відшкодував матеріальну шкоду батьку потерпілого, просить не призначати покарання саме за умисне вбивство.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду повідомив, що він є батьком загиблого – ОСОБА_6 . Про обставини загибелі сина він дізнався лише з матеріалів досудового розслідування та під час судового розгляду. Його син працював на будівництві оборонних споруд у день його загибелі, ввечері під час телефонного дзвінка він повідомив батька, що скоро буде дома. Пізніше потерпілий намагався додзвонитися сину, проте телефон ОСОБА_11 вже не відповідав, оскільки мабуть розрядився і вимкнувся. Потерпілий зазначив, що його син – ОСОБА_6 був не конфліктним і не зловживав спиртними напоями. Підтвердив отримання від обвинуваченого коштів в рахунок погашення матеріальної шкоди.Просить призначити покарання на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона є дружиною обвинуваченого – ОСОБА_3 . В той день, коли стався цей інцидент, вона після роботи повечеряла з чоловіком, а згодом лягла спати і нічого не чула. Вранці їй чоловік розповів, що в нього ввечері стався конфлікт з хлопцем, який з друзями розпивали спиртні напої на лавочці, під їх вікном і голосно розмовляли, погрожував кинути їм гранату. Чоловік повідомив, що не дзвонив в поліцію, натомість він вийшов на двір і дав ляпасу цьому хлопцю, потім прогнав його і хлопець побіг кудись, сказав там була дівчина і наче ще хтось. Пізніше чоловік взяв інструменти, сів на велосипед і поїхав на роботу, а свідок вийшла на двір де люди обговорювали вечірні події, лавочка була на місці. Свідок також бачила в дворі труп чоловіка накритого білою ганчіркою і співробітників поліції, про що вона згодом повідомила чоловіка. Зазначила, що її чоловік є неконфліктною особою, але може зробити зауваження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що він з обвинуваченим незнайомий, пам`ятає лише, що ввечері того дня, коли відбулися ці події, свідок сидів і курив на лавочці біля під`їзду свого будинку, в цей час повз нього, швидким кроком пройшов хлопець з дівчиною в напрямку до 23-й середньої школи. Будь-яких криків, скандалів тощо він не чув і не бачив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що ввечері 05.06.2024 до неї за місцем мешкання, прийшли знайомі – ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , щоб поставити телефон на зарядку. Після цього свідок разом із знайомими сиділи на лавочці біля п`ятого під`їзду в будинку АДРЕСА_5 , чоловіки розпивали спиртні напої, які принесли з собою. Вони досить голосно розмовляли, через що люди почали скаржитись на порушення спокою і свідок запропонувала пересісти в інше місце. Десь о 22 год. 00 хв. ОСОБА_14 пішов до тітки, а свідок з ОСОБА_11 сходила до ларьку, де купили дві пляшки бренді-коли і повернулися до лавки біля першого під`їзду вказаного будинку. Вони просиділи на вказаній лавці біля 15 хв., ОСОБА_11 попросив у когось з людей з другого поверху щоб йому кинули сірники. Після цього, обвинувачений зі свого балкону, зробив їм зауваження з лайкою з приводу того, що свідок з потерпілим голосно розмовляли. Денис відповів обвинуваченому також з лайкою, між ними виникла словесна перепалка, обвинувачений погрожував, що зараз вийде у двір, щоб прогнати потерпілого, а ОСОБА_11 сказав йому: "виходь", можливо він також казав, що кине щось в вікно обвинуваченого. Через 5 хвилин обвинувачений вийшов у двір, щось сказав типу: "Ну ось я вийшов і що тепер?", швидко підійшов до ОСОБА_11 , який сидів на лавочці поруч зі свідком, та наніс удар правою рукою в ліву, верхню частину грудної клітини потерпілого, удар був трохи знизу і справа наліво. При цьому, свідок не бачила чи було щось у руці обвинуваченого. В подальшому конфлікт зі словесною перепалкою між обвинуваченим і потерпілим продовжився, спочатку обвинувачений трохи відійшов до входу в під`їзд в будинку, потерпілий до нього наблизився і вони більш спокійно поговорили. Потім ОСОБА_11 почав відходити до дороги стоячи обличчям в бік обвинуваченого, а обвинувачений рухався за ним, потерпілий сказав, що в руках обвинуваченого є заточка, після чого свідок розвернулася і пішла до свого під`їзду. Там вона зустріла ОСОБА_16 , розповіла про цю сварку і вони разом пішли шукати ОСОБА_11 , проте там вже нікого не було.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 суду показав, що тілесне ушкодження, яке знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , викликає настання смерті не миттєво. У людини за рахунок крововтрати зменшується рівень свідомості і вона здатна виконувати будь-які дії, в тому числі активні, в проміжок часу між спричиненням тілесного ушкодження та втратою свідомості, що може бути до настання смерті, адже втрата свідомості настає раніше. Зазвичай такі активні дії можуть тривати декілька хвилин, все залежить від вихідних даних, які були відсутні в експерта, зокрема рівень артеріального тиску на момент спричинення потерпілому тілесного ушкодження. Експерт звернув увагу, що поранення потерпілого ускладнилося масивною крововтратою: наявність рідкої крові та згортків в лівій плевральній порожнині 1000 мл, в порожнині біля серцевої сорочки 500 мл. Вказані обставини, свідчать про роботу серця після втрати свідомості і поступову втрату крові, тому біологічна смерть настала пізніше втрати свідомості, як правило це може тривати кілька десятків хвилин.

Щоб співставити ушкодження на одязі і ушкодження на тілі, потрібно знати в якому положенні знаходився одяг на тілі в момент спричинення ушкодження, оскільки одяг може вільно зміщуватися відносно тіла в певних межах. При огляді трупа ОСОБА_6 експертом встановлено, що провідний напрямок ранового каналу на передній поверхні грудної клітини був спереду назад і дещо знизу до гори, тобто інші напрямки не були домінуючими. Комісія експертів встановила співпадіння тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_6 , з механізмом нанесення ушкодження за даними слідчого експерименту від 05.06.2024, за участі свідка ОСОБА_8 , за трьома критеріями, а саме: за знаряддям травми (колюче), травмованою ділянкою (грудна клітина), переважним напрямком травматичної дії (спереду назад). Через те, що свідок на відео чітко не демонструє характер удару, нанесеного потерпілому, а лише робить рух рукою спереду назад та дещо знизу вгору, якихось більш конкретних даних в розпорядженні комісії не було, тому у комісії експертів не було суттєвих підстав вважати, що її оцінки того що відбулося з судово-медичної точки зору є невірними.

Комісія за формальними критеріями (характер травмуючого предмету, кількість травматичних впливів, локалізація на тілі) не виявила суттєвих розбіжностей за механізмом спричинення ушкодження потерпілому, наведеним свідком і обвинуваченим в протоколі проведення слідчого експерименту, оскільки обидва вірно зазначили кількість травматичних впливів, анатомічну ділянку ушкодження – грудна клітина і переважний напрямок травмуючої дії спереду назад, проте свідок каже більш вище, а обвинувачений – більш нижче ніж було насправді. Крім того, обвинувачений вважає, що контактував з одягом а не з тілом, та більш чітко визначає характер травмуючого предмету – "викрутка", свідок його чітко не бачила і визначає як "заточку". В судово-медичній експертизі немає методики визначення більш імовірний чи менш імовірний механізм спричинення тілесних ушкоджень, експерт може лише дати висновок, що такий механізм суперечить або не суперечить тим обставинам зазначеним в матеріалах наданих експерту.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 суду показав, що він відмовився оцінювати покази свідка ОСОБА_8 , надані під час слідчого експерименту, на їх відповідність виявленим на тілі та кофті ОСОБА_6 тілесним ушкодженням через відсутність конкретики, розкриття механізму та обставин їх нанесення.

Експерт проаналізував версію ОСОБА_3 , вказану під час слідчого експерименту 02.07.2024, щодо заподіяння пошкоджень на одязі (без ураження тіла) потерпілого та прийшов до висновку, що заподіяння таких ушкоджень (такої морфології), які були на тілі потерпілого, не могло відбутися за тим механізмом, який надає обвинувачений. Таким чином, експерт виключив запропонований обвинуваченим варіант розвитку подій, оскільки за відсутності посилання сили по висі викрутки, під гострим кутом до тіла, такі ушкодження утворитися не могли. Експерт зазначив, що біокинетика та викладений ним векторно-графічний аналіз (стор.41), вказує на те що при зближенні або без зближення обвинуваченого з потерпілим, викрутка не могла ввійти в тіло, бо вона буде відхилена в сторону, тобто не буде динамічного (ударного) навантаження по висі. Для спричинення ушкоджень, які були виявлені на тілі потерпілого, треба керовані дії людини, і без жорсткої фіксації руки в кистьовому, ліктьовому та плечовому суглобах одночасно, такі ушкодження відбутись не могли. Напрям ранового каналу – знизу вверх під гострим кутом виключає можливість "самонатикання" потерпілого на викрутку.

В своєму висновку експерт виклав прогнозований варіант механізму, як саме відбулося поранення загиблого – ОСОБА_6 , який складається з двох етапів ушкодження – занурення і вилучення (по тій самі висі, направленню), такий розвиток подій на думку експерта є самим імовірним і вірогідним в цій ситуації.

Надаючи правову оцінку дослідженим доказам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, що передбачено ст. 85 КПК України.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 86 КПК України).

Достовірність доказів – це їхня здатність правильно та об`єктивно відображати інформацію про певні факти.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

Оцінюючи показання свідків та потерпілого, суд враховує, що вони були отримані в порядку передбаченому КПК України, шляхом безпосереднього допиту вказаних осіб в судовому засіданні під час судового розгляду даного кримінального провадження. Під час допиту свідки повідомили фактичні дані як щодо події кримінального правопорушення так і винуватості обвинуваченого у його вчиненні, а також розповіли як саме їм стали відомі вказані обставини, тому суд вважає такі покази належними та допустимими доказами і приймає їх як такі, що прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для цього кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження документи і висновки експертів з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку про те, що всі вони за своїм змістом несуть інформацію, яка має доказове значення, зокрема підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, тобто є належними доказами в розумінні ст. 85 КПК України.

Суд критично ставиться до доводів сторони захисту про відсутність належних і достатніх доказів спричинення ОСОБА_3 умисного вбивства ОСОБА_6 та наявності необережних дій під час раптового конфлікту, і відповідного складу злочину. Невизнання обвинуваченим своєї вини в пред`явленому обвинуваченні суд розцінює як вибрану ним стратегію свого захисту.

Такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Частиною першою статті 95 КПК України передбачено, що показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Згідно показів ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 , 04.06.2024 приблизно о 23 год. 40 хв., між обвинуваченим та потерпілим – ОСОБА_6 стався конфлікт у дворі будинку АДРЕСА_5 , з приводу шумної поведінки загиблого у вечірній час. Обвинувачений стверджує, що вийшов у двір будинку щоб припинити вказаний конфлікт з потерпілим та взяв з собою викрутку з метою розібрати лавочку, на якій сидів потерпілий зі свідком. При цьому, в розпал конфлікту обвинувачений виставив викрутку перед собою, коли на нього потерпілий замахнувся рукою, в якій тримав предмет схожий на камінь.

Проте така позиція обвинуваченого не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Так, аналізуючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами, суд надає їм критичну оцінку, оскільки вони носять непослідовний і суперечливий характер, повністю спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою і викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Суд вважає, що обвинувачений повинен був і міг усвідомлювати можливість заподіяння смерті потерпілому, внаслідок стрімкого колючого (тичкового) руху руки з викруткою, яка має значні вражаючі властивості, на зустріч потерпілому.

Під час візуального огляду речового доказу – викрутки з ручкою чорного кольору, суд переконався в підвищеній небезпеці такого предмета для життя та здоров`я людини. На вказані властивості викрутки, також вказує обвинувачений під час допиту: "Я сам боявся нею поранитися".

Згідно ст. 101 КПК України, висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Твердження обвинуваченого про необережний характер спричинення смерті ОСОБА_6 спростовується висновком і показами експерта ОСОБА_18 , який виключив запропонований обвинуваченим варіант розвитку подій, зазначивши, що проникаюче сліпе поранення грудної клітки потерпілого могло відбутись за умов вчинення певних керованих дій зі сторони нападника: жорсткої фіксації ручки викрутки пальцями кісті його правої руки, з одночасною фіксацією (силою м`язів) усіх суглобів (зап`ясткового, ліктьового, плечового) вказаної руки.

Сторона захисту в ході судового розгляду не навела переконливих аргументів, щоб поставити під сумнів правильність цих висновків.

Поведінка обвинуваченого до та після спричинення ним смертельного поранення ОСОБА_6 , також вказує на умисний характер таких дій.

Так, ОСОБА_3 після словесної перепалки з потерпілим щодо порушення громадського спокою в нічний час, не викликав поліцію, а вийшов на вулицю для вирішення вказаного конфлікту, при цьому взяв з собою заточку, сам підійшов та вдарив потерпілого, що вказує на наявність в обвинуваченого умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Після кульмінації конфліктної ситуації, обвинувачений не надав допомоги потерпілому, а навпаки продовжив з ним словесну перепалку та погнав його далі від свого під`їзду. Такі дії обвинуваченого, та його покази, а саме: "В руці у мене була викрутка, я боявся щоб себе не поранити", "…в цей момент я виставив викрутку вперед, він сам кофтою наткнувся на неї…, я ледь витягнув викрутку…", "Він побачив викрутку та почав відходити, я його почав проганяти і пішов за ним до другого під`їзду" свідчать про усвідомлення ним спричинення смертельного поранення під час конфлікту з потерпілим та розуміння можливості настання небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого. Неможливість обвинуваченим витягнути викрутку вказують на неправдивість його показів про те, що він не знав що поранив потерпілого. Для того, щоб витягнути гостру залізну викрутку з тонкої кофти, очевидно потрібно менше зусиль ніж дістати її з тіла людини і доросла людина точно здатна розуміти різницю між цими процесами.

Зранку наступного дня, обвинувачений побачивши у дворі труп потерпілого, не став розповідати поліцейським про вчорашній інцидент, натомість поїхав до місця своєї роботи, взявши саме ту викрутку, якою завдав смертельного удару напередодні. Вказані обставини вказують на бажання обвинуваченого приховати сліди своїх злочинних дій. Суд вважає неправдивими покази обвинуваченого, що він взяв з собою викрутку, щоб ремонтувати велосипед, раптом той зламається, оскільки зовнішній вигляд цієї викрутки вказує на її непридатність до таких робіт. Суд звертає увагу, що кінцева (робоча) частина стрижня викрутки видозмінена (переточена), списоподібна, в цілому має форму довгастого ромбу. Тому рішення обвинуваченого, який професійно займається ремонтом взуття і має безліч викруток з "правильною" – прямокутною формою кінцевої частини, взяти з собою непридатну для ремонту велосипеду викрутку, видається сумнівним. З цієї ж причини, відхиляються доводи обвинуваченого, про те, що він взяв викрутку з собою щоб розібрати лавку біля під`їзду, а не для вбивства потерпілого.

Таким чином, покази свідків та обвинуваченого містять деякі фактичні дані, які вказують на час і місце скоєння злочину, розповідають про перебіг подій які відбулися до та після нанесення вказаних в обвинувальному акті тілесних ушкоджень. Вказані покази, в сукупності з висновками і показами експертів та іншими документами підтверджують факт отримання потерпілим смертельних тілесних ушкоджень за обставин викладених в обвинувальному акті.

Слід зазначити, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, обвинувачений винний у його вчиненні, тому вважає за необхідне ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання обвинуваченому.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення (ст.65 КК України).

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує обставини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, який віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі здоров`ям і життям особи, мотиви вчиненого ним злочину, наявність вини у формі умислу, наслідки вчиненого ним діяння, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення та захисту, потерпілого з приводу покарання, також суд враховує характеристику особи обвинуваченого, яка полягає в тому, що він є особою працездатного віку, одружений, має повнолітню дитину, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

З урахуванням усіх обставин, загальних засад призначення покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк. Цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень Закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.

Визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що порушення громадського спокою в нічний час з боку потерпілого, було додатковим чинником для вчинення обвинуваченим вказаного злочину, а тому суд вважає необхідним призначити покарання ближче до мінімальної межі санкції ч.1 ст.115 КК України.

На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи заявлений в кримінальному провадженні цивільний позов, судом враховуються положення ч.4, ч.5 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтями 12, 175, 177 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтвердь

Як вбачається зі змісту цивільного позову, цивільний позивач просить стягнути з обвинуваченого на свою користь майнову шкоду спричинену кримінальним правопорушенням у розмірі 26 540 грн., а саме витрати, які він поніс на поховання сина в сумі 26 540 грн., та моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).

Так, внаслідок неправомірних дій обвинуваченого було завдано смерті ОСОБА_6 , який є сином потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого останній поніс вимушені матеріальні витрати на поховання (ритуальні послуги, поминальний обід).

Як встановлено судом і підтверджується документально, потерпілому ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував спричинену майнову шкоду, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи вимогу цивільного позивача про стягнення з обвинуваченої моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп., суд виходить з такого.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню суд також враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц стосовно того, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватись принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Встановлено, що у зв`язку із смертю сина потерпілий ОСОБА_7 зазнав сильні душевні переживання та страждання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує положення статті 3 Конституції України, де зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав потерпілий, що призвело до порушення його звичного способу життя, подавленого стану і тривоги, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, ступеня вини ОСОБА_3 , суд висновує про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 моральної шкоди розмірі 250 000 тисяч гривень, що відповідає вимогам розумності і справедливості.

Питання про речові докази в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Витрати, пов`язані з проведенням експертиз по кримінальному провадженню відсутні. Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає скасуванню у відповідності до положень ч.4 ст. 174 КПК України. Дію запобіжного заходу, що був застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою та в подальшому неодноразово продовжений, суд вважає необхідним за клопотанням прокурора залишити без змін до набрання вироком законної сили, через наявність ризиків переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 368, 370-371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 05.06.2024, зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог цивільного позову – відмовити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.06.2024 у справі № 333/5135/24 (провадження № 1-кс/333/1687/2024), на майно зазначене в ухвалі.

Речові докази:

- 6 викруток, 2 шила, 1 канцелярський ніж; 2 пари металевих ножиць, 1 викрутка, 1 скальп; 9 предметів схожих на ніж, 1 пара ножиць, відкрутка з рукояткою чорного кольору довжиною 33 см.; дві викрутки з рукояткою червоного кольору, полімерна ємкість з оранжевою кришкою, кофта темно-синього кольору – знищити;

- оптичний диск СD-R, на якому мається звукозапис з лінії "103" про виклик і виїзд бригад швидкої допомоги, оптичний диск DVD-R, на якому маються відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Meizu M61», у корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою номер НОМЕР_3 – повернути власнику;

- шорти сірого кольору, кросівки червоного кольору, майка зеленого кольору, шорти синього кольору з вставками помаранчевого кольору – повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1