Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №308/19235/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19235/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільницького С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідачів

ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позов мотивовано тим, що позивач є ліцензованим постачальником електричної енергії та здійснює відповідну діяльність на підставі постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №429. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 . З березня 2024 року оплата за електроенергію, що постачалася за адресою: АДРЕСА_1 , припинилася, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20 884,72 грн за період з 01.01.2019 по 31.12.2025.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками будинку за вказаною адресою є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Як власники нерухомого майна, відповідачі зобов`язані забезпечувати належне утримання об`єкта та своєчасну оплату спожитих комунальних послуг.

У зв`язку з невиконанням обов`язку щодо оплати спожитої електричної енергії позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 20 884,72 грн заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.

10.02.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що з 2015 року проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та не споживає електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 .

Також вказує, що абонентська книжка за особовим рахунком № НОМЕР_1 та довідка про спожиту й оплачену електричну енергію від 17.12.2025 оформлені на ім`я ОСОБА_2 , яка є споживачем відповідних послуг та відповідальною за їх оплату.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить у задоволенні позову в частині вимог до нього відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права й суперечать усталеній судовій практиці.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки житлового будинку, а тому відповідно до статей 322, 360 ЦК України зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна, незалежно від факту проживання у ньому. Обов`язок утримання майна виникає з моменту набуття права власності, а не з моменту фактичного користування.

Також позивач наголошує, що відкриття особового рахунку на ім`я іншого співвласника не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати витрати за спожиту електричну енергію, оскільки електроенергія постачається в об`єкт нерухомості, співвласником якого він є.

Посилання на непроживання за адресою та на розірвання шлюбу позивач вважає юридично нерелевантними, оскільки такі обставини не припиняють права спільної часткової власності та не звільняють від передбачених законом обов`язків.

Крім того, позивач зазначає про наявність підстав для солідарної відповідальності співвласників відповідно до статей 541, 543 ЦК України та просить суд відхилити відзив і задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 подав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, у яких зазначив про необґрунтованість доводів ТОВ «Закарпаттяенергозбут».

У запереченнях вказано, що позивач не надав жодних доказів існування договірних правовідносин між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 , а також не довів факту проживання чи споживання електричної енергії відповідачем за адресою виникнення заборгованості. Представник наголосив, що сам по собі факт співвласності на житловий будинок не створює автоматичного обов`язку оплачувати електроенергію за відсутності її споживання.

Також зазначено, що ОСОБА_1 з 2015 року зареєстрований та фактично проживає за іншою адресою, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Посилаючись на статтю 714 ЦК України та положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, представник вказав, що обов`язок оплати покладається на споживача — особу, яка фактично використовує електричну енергію.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не надала.

Інші процесуальні дії у справі

26.12.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді цього суду Голяні О.В.

Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позиції учасників справи.

Представник позивача, а також відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача Барна М.Ю. в судовому засіданні категорично заперечив проти задоволення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , з підстав, викладених у відзиві.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (інформація №457522416 від 19.12.2025), будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Абонентська книжка за особовим рахунком № НОМЕР_1 оформлена на ОСОБА_2 щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Містить дані про 2-зонний облік електроенергії, договір від 01.01.2019, помісячні нарахування та оплати за 2019–2025 роки. Станом на 31.12.2025 заборгованість (сальдо) становить 20 884,72 грн.

З довідки №1146/501-16 від 17.12.2025 вбачається, що вона сформована щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) за особовим рахунком № НОМЕР_1 по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . У довідці наведено помісячні дані про обсяг спожитої електроенергії та нарахування за період з 01.01.2019 по 31.12.2025. Загальний обсяг споживання становить 25 533 кВт*г, нараховано 39 642,72 грн, сплачено 18 758 грн. Заборгованість станом на 31.12.2025 складає 20 884,72 грн.

Водночас із відомостей реєстру територіальної громади №2026/001904055 від 05.02.2026 та Єдиного державного демографічного реєстру №2187809 від 29.12.2025 убачається, що ОСОБА_1 з 11.11.2025 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру №2187804 від 29.12.2025, ОСОБА_2 з 28.12.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінка суду.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом його регулювання є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання та розподілу електричної енергії.

Згідно зі статтею 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

За визначенням статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги — це результат господарської діяльності, що здійснюється на підставі відповідних договорів та спрямований на забезпечення умов проживання осіб у житлових приміщеннях.

Пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону передбачено право споживача отримувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги, а пунктом 5 частини другої статті 7 — обов`язок оплачувати їх за встановленими тарифами у строки, визначені договором.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Такий договір є публічним договором приєднання та розробляється постачальником на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до абзацу 13 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг — це домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем за цінами постачальника універсальних послуг.

Положеннями пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», а також пунктом 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його волю на укладення договору, зокрема подання заяви-приєднання, оплата рахунка та/або факт споживання електричної енергії.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики всі побутові споживачі, які станом на 31.12.2018 отримували електричну енергію від постачальника за регульованим тарифом, автоматично, без додаткової згоди, почали отримувати послуги від нового постачальника на умовах раніше укладених договорів. Такий порядок прямо врегульований пунктом 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» та постановою НКРЕКП №312.

Судом встановлено, що ТОВ «Закарпаттяенергозбут» здійснює постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 . Абонентська книжка та довідка №1146/501-16 від 17.12.2025 підтверджують факт постачання електричної енергії до об`єкта у період з 01.01.2019 по 31.12.2025, загальний обсяг споживання 25 533 кВт*г, нарахування 39 642,72 грн, оплату 18 758 грн та наявність заборгованості станом на 31.12.2025 у сумі 20 884,72 грн.

Правильність розрахунку заборгованості відповідачами не спростована, контррозрахунок суду не надано.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України невиконання або несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є його порушенням та свідчить про прострочення боржника.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно. Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна та нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з таким майном.

Оскільки електрична енергія постачається безпосередньо до об`єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій власності відповідачів, витрати на її оплату є витратами, пов`язаними з утриманням такого майна.

Відповідно до статей 541, 543 ЦК України у разі неподільності предмета зобов`язання боржники можуть нести солідарний обов`язок, а кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з постачання електричної енергії, відповідачами не виконано обов`язок щодо її оплати, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20 884,72 грн, яка підлягає стягненню.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Частиною другою пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію відповідно до укладених договорів. Пункт 1.1.2 ПРРЕЕ визначає індивідуального побутового споживача як фізичну особу, що використовує електричну енергію для побутових потреб.

Разом з тим, ці норми підлягають застосуванню у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормами Цивільного кодексу України.

Договір постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання, а факт споживання електричної енергії є підтвердженням приєднання до його умов.

Електрична енергія постачалася до будинку, який перебуває у спільній частковій власності відповідачів. Відповідно до статті 360 ЦК України співвласники зобов`язані брати участь у витратах, пов`язаних зі спільним майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №521/3743/17-ц кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання спільного майна незалежно від того, хто фактично здійснює такі витрати, а співвласник, який їх сплатив, має право регресної вимоги.

Отже, обов`язок ОСОБА_1 брати участь у витратах на оплату електричної енергії виникає з факту його права спільної часткової власності на будинок, а не з факту особистого підписання договору чи фактичного користування електроенергією.

Посилання відповідача на положення пунктів 5.5.5 та 1.1.2 ПРРЕЕ не спростовують його обов`язку як співвласника та не звільняють його від відповідальності перед позивачем.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 20 884 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. у рівних частках, а саме по 1 211 грн 20 коп. з кожного.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», місце знаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18, код ЄДРПОУ 41999833.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Олена ГОЛЯНА