Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №307/1182/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1182/26

Провадження № 1-кп/307/69/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

В И Р О К

іменем України

23 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 березня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078160000041 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ліскове Мукачівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працює, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 04 березня 2026 року, близько 14 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність, карність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно наніс їй два удари лівою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді поєднаної лице-щелепної травми у вигляді травматичного вивиху 11 та 12 зубів та травматичного підвивиху ІІ-ст. 22, 42, 41, 31 та 32 зубів, яке згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, так як привело до втрати загальної працездатності менш ніж 10%.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 , в присутності його захисника ОСОБА_6 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому, у даній заяві вказано, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 також надала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Прокурором заявлено клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують йому покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставина, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд не знаходить.

ОСОБА_3 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1