Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №299/581/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/581/26

Номер провадження 2/299/264/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий суддя – Надопта А.А.,

секретар судового засідання –Стрижак О.М.

за участі позивачки ОСОБА_1 , її представника, адвоката Кобрин М.М. розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Виноградів в спрощеному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ліквідатора ПАТ «Затисянський хімічний завод» про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати трудові відносини з ліквідатором ПАТ «Затисянський хімічний завод» припиненими.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 12 листопада 2007 року вона прийнята на роботу у ВАТ «Затисянський хімічний завод», а 12.05.2008 року позивач звільнена у зв`язку з закінченням строку домовленості по ст.36 п.2 КзП України, і 02.06.2008 року прийнята клеїльщиком відділу технічного контролю у ВАТ «Затисянський хімічний завод», а з 30.06.2011 року ВАТ «Затисянський хімічний завод було перейменовано у ПАТ «Затисянський хімічний завод». За інформацією з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальноообовязкового державного соціального страхування, останні страхові внески за позивачку ПАТ «Затисянський хімічний завод» сплатив у березні 2013 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій підприємство ПАТ «Затисянський хімічний завод» визнано банкрутом і перебуває у стані припинення з 17.05.2016 року. Незважаючи на те, що підприємство припинило діяльність, позивачці так і не видали копію наказу про звільнення, не здійснили розрахунок та не внесли відповідний запис до її трудової книжки. Ці порушення унеможливлюють належне підтвердження її страхового стажу, що негативно впливають на розмір пенсії.

Ухвалою від 19.02.2026 у справі відкрито спрощене провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив. Однак, відповідач не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, в зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 листопада 2007 року позивачка ОСОБА_1 прийнята на роботу у ВАТ «Затисянський хімічний завод» на посаду клеїльника дільниці по виготовленю гігієнічного наповнювача.

12.05.2008 року позивач звільнена у зв`язку з закінченням строку домовленості по ст.36 п.2 КзП України.

02.06.2008 року прийнята клеїльщиком відділу технічного контролю у ВАТ «Затисянський хімічний завод».

30.06.2011 року ВАТ «Затисянський хімічний завод було перейменовано у ПАТ «Затисянський хімічний завод» згідно наказу №18 від 30.06.2011 року

За інформацією з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальноообовязкового державного соціального страхування, останні страхові внески за позивачку ПАТ «Затисянський хімічний завод» сплатив у березні 2013 року.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій підприємство ПАТ «Затисянський хімічний завод» визнано банкрутом і перебуває у стані припинення з 17.05.2016 року. Незважаючи на те, що підприємство припинило діяльність, позивачці так і не видали копію наказу про звільнення, не здійснили розрахунок та не внесли відповідний запис до її трудової книжки. Ці порушення унеможливлюють належне підтвердження її страхового стажу, що негативно впливають на розмір пенсії.

Згідно відповіді архівного відділу Берегівської РВА від 28.11.2025 року, документи ВАТ «Затисянський хімічний завод» на державне зберігання до сектору забезпечення збереження документів, обліку та довідкового апарату архівного відділу Берегівської РДА не передавалися. Позивачем отримана наручно трудова книжка, але в ній відсутній запис про звільнення з роботи.

03.07.2025 року позивач надіслала відповідачу запит щодо внесення запису про звільнення до трудової книжки та надання наказу про звільнення, а 08 серпня 2025 року ліквідатор ПАТ «Затисянський хімічний завод» отримав даний запит, але відповідь від відповідача не отримано.

21.08.2025 року позивач звернулася із заявою до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про проведення перевірки відповідача. 06.10.2025 року листом за № ЦА-5195/2.3/2.1.3- 25а, Західне регіональне управління Державної служби з питань праці повідомило, що позивачу відмовлено у погодженні перевірки ПАТ «Затисянський хімічний завод».

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до часини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною, особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін`юсті України 27.06.2001 за № 554/5745, зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин, у разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

У частині другій статті 22 КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Судом встановлено, що існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст. 5 ЦПК України), - про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 зобов`язати ліквідатора ПАТ «Затисянський хімічний завод» зобов`язати відповідача внести до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23 грудня 1977 року запис про звільнення з роботи за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України суд зазначає наступне.

Згідно із п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, фізичні особи, при звільненні найманого працівника, роблять у трудовій книжці запис: «Звільнений з роботи(далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)», при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «Трудовий договір(номер) знято з реєстрації(дата)»; внесені фізичною особою до трудової книжки дані підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір і засвідчуються його печаткою.

Тобто, внести до трудової книжки запис про звільнення позивача з роботи, за його ініціативою, можливо лише у випадку розірвання трудового договору відповідно до вимог статей 36-38 КЗпП України, що позивачем не було зроблено, а тому в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити, як таких, що не відповідають вимогам закону.

У позовній заяві позивач просить суд визнати свої трудові відносини як працівника з відповідачем припиненими з 30 березня 2013 року за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України,суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ліквідатора ПАТ «Затисянський хімічний завод» про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії,- - задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ПАТ «Затисянський хімічний завод» з 30.03.2013 року на підставі статті 38 КЗпП України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади клеїльщика відділу технічного контролю ПАТ «Затисянський хімічний завод».

Стягнути з ліквідатора ПАТ «Затисянський хімічний завод» (код ЄДРПОУ 05792908) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча тристо тридцять одна) гривня 20 копійок.

В решті позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.05.2026 року.

Головуючий Надопта А. А.