Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №130/821/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/249/2026

130/821/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

прокурора Вікторії Добровольської (судове засідання 17 березня 2026 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого начальником групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання майор, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 березня 2026 року, складеного прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Добровольською В.В., ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді начальника групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовою особою, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов`язків, приписів, законів та інструкцій, 21 грудня 2025 року допустив недбале ставлення до військової служби, а саме неналежно поставився до покладених на нього обов`язків : не організував та не проконтролював належним чином перевірку підстав для призову особи, яка не є громадянином України, а громадянином російської федерації громадянина, ОСОБА_3 , внаслідок чого вказаного громадянина в порушення статей 19, 65 Конституції України, статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статей 1, 2, 6 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" без належних підстав було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду під час дії воєного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, у виді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні 17 березня 2026 року ОСОБА_2 просить розгляд справи відкласти через бажання укласти угоду з адвокатом. Прокурор не заперечує.

У сьогоднішнє судове засідання з`явився ОСОБА_4 , прокурор Добровольська В.В. на відеоконференцзв`язок не вийшла, заяв з цього приводу не подавала.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що він з березня 2025 року працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді начальника групи обліку офіцерів запасу, до виконання своїх посадових обов`язків ставиться сумлінно та відповідально. За період роботи до нього жодних зауважень не було. Про мобілізацію ОСОБА_3 , який є іноземцем, дізнався лише при складанні відносно нього прокурором протоколу. В матеріалах справи відсутні докази його вини, немає ні його підпису, ні резолюції на документах, згідно з якими ОСОБА_3 мобілізували, він з ним не бачився та не спілкувався. ОСОБА_3 у нього на обліку як офіцер запасу не перебував, його справи він не бачив. Службове розслідування по даному факту не проводилось і в матеріалах справи немає інформації про ознайомлення його з функціональними обов`язками під підпис. Тому просить справу відносно нього закрити.

Суддя дослідив матеріали справи, зокрема, витяг із функціональних обов`язків начальника групи обліку офіцерів запасу на особливий період, який не містить підпису ОСОБА_2 та інформації про ознайомлення; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 березня 2025 року № 81 про призначення капітана ОСОБА_2 на посаду начальника групи обліку офіцерів запасу; копію довідки ВДК про стан здоров`я ОСОБА_2 ; копію паспорта ОСОБА_3 , який є громадянином російської федерації; копію наказу від 21 грудня 2025 року про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який не містить підпису ОСОБА_2 .

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого.

Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Перед тим, як перейти до аналізу події і складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне почати з додержання принципу належного суб`єкта складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають право органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків).

Протокол, що є предметом дослідження у даному випадку, складений прокурором.

Вважаю, що наявність спеціально визначених органів (ВСП) виключає можливість складання протоколу іншими суб`єктами без належного обґрунтування.

У протоколі зазначено, що прокурором виявлене вказане адміністративне правопорушення під час вивчення дотримання службовими особами військових формувань законодавства про військовий обов`язок та військову службу. Однак матеріали справи не містять доказів того, що прокурор діяла у межах повноважень нагляду та мала підстави для складання протоколу, тобто реально проводила перевірку і самостійно виявила порушення.

Отже, на думку судді, недотримання вимог щодо уповноваженої особи, яка складає протокол, є істотним порушення процедури його складання.

Що стосується наявності у діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Службове розслідування.

Процедура призначення та проведення службового розслідування у Збройних Силах України чітко регламентована двома основними нормативно-правовими актами: Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає загальні підстави та необхідність розслідування для встановлення вини військовослужбовця, та Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України № 608 від 21 листопада 2017 року з подальшими змінами.

Службове розслідування призначається у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, що призвело до людських жертв, матеріальної шкоди або негативно вплинуло на стан боєздатності підрозділу. Таке службове розслідування призначається виключно письмовим наказом командира (начальника).

Завершується службове розслідування складанням Акта службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини з правовою оцінкою дій військовослужбовця, матеріали цього розслідування стають базою для складання протоколу за статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який потім направляється до суду.

Матеріали справи не містять відомостей про проведення такого службового розслідування та встановлення вини ОСОБА_2 у недбалому ставленні до військової служби. Відсутні відомості про ознайомлення його з функціональними обов`язками, недотримання яких також ставиться йому у вину.

Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.

Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 9, 172-15, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція особою, відносно якої вона винесена, до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ