Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №724/189/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/189/26

Провадження № 1-кп/724/62/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині кримінальне провадження № 12025262160000236 від 17.12.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Данківці Дністровського району Чернівецької області, маючого вищу освіту, не одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Капітан ОСОБА_4 , достовірно знаючи, у зв?язку з проходженням військової служби в ЗСУ в минулому, а також із займаною на даний час посадою у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про заборону носіння, зберігання вибухових речовин та пристроїв без передбаченого дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, приблизно влітку 2024 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи неподалік населеного пункту Ізбицьке Чугуївського району Харківської області в лісовому масиві знайшов 5-ть електродетонаторів ЕД 8Ж які відносяться до вибухових пристроїв, капсуль-детонатор КД-8А який відноситься до заряду вибухової речовини в металевому корпусі, 2 бурові тротилові шашки які містять в собі вибухову речовину - тротил загальною вагою 144,9 грама, відрізок вогнепровідного шнура ОШП який містить вибухову речовину ментальної дії - димний порох тобто придбав та достовірно знаючи, що немає передбаченого законом дозволу, незаконно, перевіз вищевказані вибухові речовини та вибухові пристрої до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх у

власному житловому будинку тим самим наражаючи на небезпеку себе та

оточуючих його осіб, а також не повідомив про вказаний факт державні органи влади, які відповідають за облік та обіг боєприпасів, чим незаконно їх придбав, носив та зберігав.

25 грудня 2025 року в ході проведення обшуку по місцю проживання

ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 5-ть електродетонаторів ЕД 8Ж які відносяться до вибухових пристроїв, капсуль-детонатор КД-8А який відноситься до заряду вибухової речовини в металевому корпусі, 2 бурові тротилові шашки які містять в собі вибухову речовину – тротил загальною вагою 144,9 грама, відрізок вогнепровідного шнура ОШП який містить вибухову речовину ментальної дії - димний порох.

Таким чином, ОСОБА_4 , порушив передбачений законом порядок, встановлений положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду, що повністю погоджується із обставинами, які викладені в обвинувальному акті, зазначив, що проходячи військову службу, та перебуваючи неподалік населеного пункту Ізбицьке Чугуївського району Харківської області в лісовому масиві знайшов 5-ть електродетонаторів, капсуль-детонатор, 2 бурові тротилові шашки, відрізок вогнепровідного шнура та достовірно знаючи, що немає передбаченого законом дозволу, незаконно, перевіз вищевказані вибухові речовини та вибухові пристрої разом із іншими особистими речами до місця свого проживання в с. Данківці Дністровського району, де зберігав до їх до вилучення, просить суворо не карати, врахувати його нагороди, врахувати те, що у нього на вихованні двоє малолітніх дітей, а також просить врахувати його позитивну характеристику .

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що обвинувачений також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, суд визнає необхідним допитати обвинуваченого, дослідити матеріали справи в частині, а саме характеризуючі дані на особу, витрат на проведення експертиз.

Пояснення ОСОБА_4 є послідовними та відповідають обвинуваченню, тому вивчення інших доказів в судовому засіданні визнано недоцільним, що відповідає вимогам передбаченим ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи в частині характеризуючих даних на особу, витрат на проведення експертиз, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в: придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, вважають, що виправлення цієї особи можливе без ілоляції від суспільства. На думку Дністровського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, у разі прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають за доцільне крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України за ч. 1 ст. 263 К України є тяжким злочином, враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, наразі проходить військову службу, має державні нагороди, визнав свою вину повністю, щиро розкаюється у вчиненому, характеризується по місцю проживання позитивно, по місцю проходження військової служби характеризується виключно позитивно, отримував поранення під час проходження військової служби, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин,що обтяжують покарання, майновий стан.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, та враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає, що відповідно до вимог ст.50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому з метою його виправлення та з метою попередження вчинення ним нових злочинів слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі, однак застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також цілям виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Витрати на залучення експерта за проведення експертизу відповідно до висновку року на суму 12479 грн, що підтверджується документально, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Долю речових доказів, належить вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину (кримінального правопорушення), і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/126-26/34-ВТХ на суму 3565 грн 60 коп., витрати на залучення експерта за проведення експертизи № КСЕ-19/126-26/33 на суму 4457 грн, витрати на залучення експерта за проведення експертизи № КСЕ-19/126-26/32 на суму 4457 грн, а всього на загальну суму 12479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази, а саме: 5-ть електродетонаторів ЕД 8Ж, капсуль-детонатор КД-8А, 2 бурові тротилові шашки, відрізок вогнепровідного шнура ОШП, які поміщеного до камери зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернецькій області – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7