Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №724/2642/25 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2642/25

Провадження № 1-кп/724/31/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні в залі Хотинського районного суду Чернівецької області кримінальне провадження № 12025263160000054 від 14.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Данківці Хотинського району Чернівецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, має на утриманні малолітню дитину, особа з інвалідністю ІІІ групи, раніше судимий згідно вироку Хотинського районного суду від 10.12.2025р. за ч.1 ст. 286 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2025 року, приблизно о 10:43 год. в м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, на тротуарі, поблизу магазину «Ольга», що по вулиці Шевченка, 10, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочалась словесна суперечка в ході якої ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс не менше 7 ударів кулаками рук по обличчю та іншим частинам тіла ОСОБА_4 , від яких останній неодноразово втрачав рівновагу та падав на поверхню тротуару, внаслідок чого, відповідно до висновків судово-медичного експерта №388 екс від 19.06.2025 та №460 д від 11.07.2025, заподіяв йому наступні тілесні ушкодження:

- садна: по задній поверхні в верхній в третині лівого передпліччя; по задній поверхні лівого ліктьового згину, у кількості п`яти; по задній поверхні в середній третині лівого передпліччя; по передній поверхні правого колінного згину; на слизовій оболонці верхньої губи справа та синець в проекції тіла нижньої щелепи справа з переходом на підборіддя та верхню третину шиї по передній поверхні, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

- закритий перелом дистальної головки проксимальної фаланги ІІІ-го пальця правої китиці з підвивихом медіальної фаланги, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав частково. Зокрема пояснив, що він в червні 2025 року сидів біля магазину «Ольга» в м. Хотині за столиком разом зі своїм товаришем, пили лимонад і квас. До магазину під`їхав потерпілий на бусі, а його дружина зайшла до магазину. Обвинувачений разом зі своїм товаришем ОСОБА_8 розмовляли про свої справи. В подальшому потерпілий вийшов з автомобіля та почав кричати до обвинуваченого, підійшов до нього почав словесно чіплятися та взяв його за руки і сильно стиснув. Ці дії з боку потерпілого йому не сподобалися і він встав із-за столу, щоб розібратися і наніс декілька (точну кількість не пам`ятає) ударів потерпілому, зокрема по обличчю та іншим частинам тіла, від яких потерпілий впав на землю. Стверджує, що дружина потерпілого вийшла з магазину, коли вже бійка тривала. Обвинувачений ніякої розмови з дружиною потерпілого не мав, а конфлікт між ним на потерпілим розпочався тоді, як дружина перебувала в магазині. Потім дружина потерпілого вийшла з магазину і почала витирати кров у потерпілого. Також пояснив, що не пам`ятає, щоб зламав палець потерпілому і щоб останній про це говорив. Припускає, що потерпілий зі свого автомобіля не міг чути розмову між обвинуваченим і його товаришем, оскільки вікно в автомобілі з пасажирської сторони було закрите, а з водійської, яка була до дороги було відчинене. Просив врахувати, що саме потерпілий до нього підійшов і перший почав спочатку словесну суперечку, а потім схопив його за руки. Також пояснив, що неприязних відносини між ним та потерпілим не має. Просив суворо не карати, пообіцяв, що більше такого не повториться та вважає, що неправильно поступив, оскільки конфлікт можна було вирішити словесно.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними судом в ході розгляду справи.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 14.06.2025р. він з дружиною приблизно об 11:00 год. їхав з міста Хотина до дому в село та зупинилися біля магазину «Ольга», щоб купити води. Він зупинив автомобіль на узбіччі біля магазину, а дружина пішла до магазину. Коли дружина виходила з магазину, ОСОБА_5 , який сидів біля магазину, сказав: «шановна, передай тому (нецензурна лексика), що сидить в синьому бусі, що йому не довго залишилося по цій землі ходити». Дані слова були адресовані ОСОБА_4 , який почув сказане ОСОБА_5 , оскільки вікно в автомобілі було відкрите. Після цього, він вирішив вийти з машини і з`ясувати, чому ОСОБА_5 так висловився в його адресу, оскільки з останнім ніяких конфліктів ніколи не мав. Коли підійшов до магазину, то побачив, що ОСОБА_5 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, встав із-за столу та з агресією направився до ОСОБА_4 . За столом сиділи ще двоє осіб. Він вирішив запитати ОСОБА_5 чому той так висловився та наблизився до нього. Однак ОСОБА_5 мав намір його вдарити. Щоб зупинити його, ОСОБА_4 своїми руками взяв за руки ОСОБА_5 та почав утримувати, а він вирвався і вдарив його в обличчя, розбив йому носа, зламав палець на руці, після чого він втратив рівновагу. Після цього дружина викликала поліцію і ОСОБА_5 втік. Стверджує, що не бив ОСОБА_5 , а лише стримував його, і можливо сильно стиснув за руки. Більше з його сторони ніяких протиправних дій не було.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_4 в той день приблизно об 11:00 год. вони проїжджаючи з чоловіком повз магазин «Ольга», зупинились, щоб купити води. Виходячи з магазину, до неї звернувся ОСОБА_5 та сказав, щоб вона передала чоловіку, який сидів в авто, що йому не довго залишилось на цьому світі жити. Вона не зрозуміла, чому ОСОБА_5 так висловився, і пішла в сторону автомобіля. ОСОБА_5 сидів за столом біля магазину та був стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 почувши це, вийшов з машини, щоб запитати ОСОБА_5 , чому той так висловився. ОСОБА_5 встав із-за столу і розпочався короткий словесний конфлікт, після чого ОСОБА_5 почав бити потерпілого приблизно п`ять разів по обличчі в області носу. Після цього вона викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що влітку 2025 року разом з обвинуваченим сидів біля магазину «Ольга», що в м. Хотині, та пили квас. В цей час до магазину під`їхав потерпілий, обвинувачений щось голосно викрикнув і потерпілий вийшов з автомобіля та почав словесний конфлікт з обвинуваченим, а потім взяв його за руки та почав штовхати. Пояснює, що спочатку намагався розборонити їх, а потім відійшов в сторону. Хто з низ і які удари наносив він не пам`ятає. Пояснює, що дружина потерпілого зайшла до магазину, і вийшла, коли конфлікт вже тривав. Не чув, щоб обвинувачений звертався до дружини потерпілого. На його думку обвинувачений не перебував в стані алкогольного сп`яніння і потерпілий також.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що в червні 2025 року перебувала біля магазину «Ольга», що м . Хотин та допомагала власнику. Біля магазину за столом сидів обвинувачений та щось говорив. Потерпілий в цей час сидів в автомобілі біля магазину, а потім вибіг з нього і сказав до обвинуваченого: « ОСОБА_12 » і почав кричати. Через вікно магазину вона спостерігала як потерпілий підбіг до обвинуваченого і розпочалася бійка. Дружина потерпілого в цей час перебувала в магазині. Хто перший наніс удари і скільки їх було вона не бачила. Товариш обвинуваченого, який разом з ним сидів за столом намагався розборонити бійку. Свідок зайшла до магазину, а коли вийшла, то бійка вже припинилася. Дружина потерпілого теж перебувала в магазині, коли розпочалася бійка, а коли вийшла почала кричати і намагалася зупинити бійку.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що нічого не пам`ятає про події конфлікту, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. Він лише проходив повз магазин «Ольга», однак не пам`ятає, щоб там хтось бився. На відеозаписі впізнав себе, коли сидів біля магазину «Ольга» та припустив, що міг сісти відпочити, оскільки був в стані сильного алкогольного сп`яніння.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.06.2025р. з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 122 КК України.

З протоколу прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2025 року вбачається, що 14.06.2025 року, о 10:45 год., під час конфлікту обвинувачений заподіяв потерпілому фізичний біль та тілесні ушкодження.

Протоколом огляду предмету від 20.06.2025р. та переглянутому в судовому засіданні відеозапису з оптичного диску, встановлено, що біля магазину «Ольга» в м. Хотин по вул. Шевченка, 10 сиділи дві особи чоловічої статті, один з яких зовні схожий на ОСОБА_5 , та невідома особа жіночої статті. О 10:43:02 год. до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_4 та між ними виник словесний конфлікт. В подальшому ОСОБА_5 піднявся, а ОСОБА_4 схопив за верхній одяг та почав його штовхати. Після цього ОСОБА_5 кулаком правої руки наніс удар в область голови ОСОБА_4 , а інший чоловік який сидів за столом почав їх розбороняти. В подальшому ОСОБА_5 знову наносить удар лівою рукою в область голови ОСОБА_4 , а після цього ще один удар в область голови ОСОБА_4 та в підборіддя, після чого ОСОБА_4 падає на землю. Після цього ОСОБА_4 піднявся на ноги та присів на стілець біля вхідних дверей магазину «Ольга» та через деякий час продовжив словесний конфлікт з ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_5 знову завдає кулаком лівої руки в область голови ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_5 продовжує штовхати ОСОБА_4 та завдає долонею лівої руки в область голови ОСОБА_4 , після чого невідомий чоловік їх заспокоїв.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.07.2025 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 продемонстрував, яким чином ОСОБА_5 наносив йому удари кулаками.

Довідкою КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня « Хотинської міської ради від 15.06.2025 р., №3804 встановлено, що ОСОБА_4 отримав перелом ІІІ-го пальця правої китиці з підвивихом. Артроз лівого кульшового суглобу ІІ ст.

Висновком експерта №388 екс від 19.06.2025р. встановлено, що в ОСОБА_4 при проведенні експертизи виявлено наступні тілесні ушкодження:

1.Садна: по задній поверхні в верхній третині лівого передпліччя; по задній поверхні лівого ліктьового згину у кількості п`яти; по задній поверхні в середній третині лівого передпліччя; по передній поверхні правого колінного згину; на слизовій оболонці верхньої губи справа.

2.Синець в проекції тіла нижньої щелепи справа з переходом на підборіддя та верхню третину шиї по передній її поверхні.

3.Закритий перелом дистальної головки проксимальної фланги ІІІ-го пальця правої китиці з підвивихом медіальної фланги.

Згідно Висновку експерта дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як семикратної травмуючої дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок нанесення ударів кулаками та ногами, по строку та обставинам можуть відповідати вказаному в постанові від 14.06.2025р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Висновком експерта №460 д від 11.07.2025 року встановлено, що при проведенні експертизи в ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження:

1.Садна: по задній поверхні в верхній третині лівого передпліччя; по задній поверхні лівого ліктьового згину у кількості п`яти; по задній поверхні в середній третині лівого передпліччя; по передній поверхні правого колінного згину; на слизовій оболонці верхньої губи справа.

2.Синець в проекції тіла нижньої щелепи справа з переходом на підборіддя та верхню третину шиї по передній її поверхні.

3.Закритий перелом дистальної головки проксимальної фланги ІІІ-го пальця правої китиці з підвивихом медіальної фланги.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому з метою його виправлення та виховання, судом враховуються наступне.

Прокурор в судових дебатах просив суд призначити покарання у виді позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України. При цьому вирок Хотинського районного суду від 10.12.2025р. про визнання винним ОСОБА_5 за ч.1 ст. 286 КК України підлягає самостійному виконанню

Потерпілий просив суд призначити покарання в межах санкції статті із застосуванням умовного терміну.

Обвинувачений в судових дебатах просив суд суворо не карати, вину свою визнає повністю, під час нанесення ударів потерпілому думав, що діяв з метою самозахисту.

Захисник в судових дебатах просив суд врахувати наявність пом`якшуючих обставин: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Також просив суд врахувати, що обвинувачений є особою з інвалідністю, працює водієм, має на утриманні малолітню дитину, а тому просив суд застосувати до обвинуваченого ст. 69 КК України. При цьому при застосуванні статті 75 КК України просив не застосовувати обов`язок щодо обов`язкової реєстрації в органі з питань пробації, з огляду на те, що обвинувачений працює водієм.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що відповідно до закріпленої в ст.12 КК України класифікації є нетяжким злочином;

- особу ОСОБА_5 який раніше судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований водієм автотранспортних засобів, неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій;

- обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

- обставини, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, - відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 а саме Дністровським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернівецькій області від 21.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 проживає разом з батьками в будинку, який належить батьку. Здобу вищу освіту за спеціальністю юрист. Офіційно не працевлаштований, має інвалідність армії ІІІ групи, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, зареєстрований 30.10.2027 року ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» з діагнозом гостра алкогольна інтоксикація, вину визнає, розкаюється. Ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства середній. На думку органу пробації інформація, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання доцільним буде крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З урахуванням усього вищевикладеного, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді обмеження волі.

Разом з тим, зваживши на обставини справи, молодий вік обвинуваченого, посередню характеристику за місцем проживання, щире каяття обвинуваченого та готовність понести покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який буде достатнім для того, щоб обвинувачений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд не вбачає підстав для призначення покарання у виді виправних робіт, оскільки обвинувачений хоча і працевлаштований водієм автотранспортних засобів, однак на підставі вироку Хотинського районного суду від 10.12.2025р. позбавлений права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Щодо застосування статті 69 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК.

Однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання.

Разом з тим, суд зобов`язаний встановити не лише їх наявність, а й обґрунтувати, яким чином такі пом`якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Зі змісту ч. 1 ст. 69 КК України також слідує і те, що призначення покарання, нижчого від найнижчої межі може мати місце в разі встановлення судами наявності таких кількох (мінімум двох) пом`якшуючих обставин, які обов`язково істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінально - караного діяння.

Тобто встановлення лише факту наявності не менше двох пом`якшуючих обставин не може автоматично тягнути застосування ст.69 КК України.

Отже, для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.

Конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, їх неодноразова кількість та локалізація, навіть при наявності пом`якшуючих обставин не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 діяння, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Крім того, судом встановлено, що вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.12.2025р. визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та з врахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 24.02.2026р. призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Ухвала набрала законної сиди 24.02.2026р., однак будь-яких даних щодо її виконання матеріали справи не містять.

Кримінальне правопорушення, викладене в описовій частині даного вироку, ОСОБА_5 вчинив до постановлення та набрання законної сили попереднім вироком Хотинського районного суду від 10.12.2025р., що свідчить про наявність правових підстав для застосування положень ч.4 ст. 70 КК України при призначенні ОСОБА_5 остаточного до відбуття покарання шляхом повного складання призначених покарань.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.

Отже, з урахуванням частини 3, 4 статті 72 КК України, суд вважає за необхідне вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року з врахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 24.02.2026р., на підставі якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, виконувати самостійно.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного року) обмеження волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, до покарання призначеного за цим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року з врахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 24.02.2026р. та остаточно призначити покарання у виді 1 (одного року) обмеження волі та штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч.ч. 3, 4 ст. 72 КК України вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року з врахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 24.02.2026р., на підставі якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення, і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази, після набрання вироком законної сили: - CD-диск із відеозаписом з камери відеоспостереження, вмонтованої в приміщенні магазину «Ольга», який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12025263160000054 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_14