Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №636/10477/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №636/10477/25

Суддя: Грошова Н. М.

Справа № 636/10477/25

Провадження 1-кп/636/949/26

ВИРОК

Іменем України

23.03.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12025221240000775 від 12.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта неповна середня, неодружений, інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, без оформлення трудових відносин працює механіком на СТО, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

10 вересня 2025 року, в ранковий період доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у період дії воєнного стану в Україні, який введено із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в парку, що розташований за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Пролісне, де реалізуючи протиправний умисел на крадіжку чужого майна, з метою збагачення, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, взяв на лавці в парку мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А07», 128 Gb, модель: SM-A075F/DS, 4 ГБ оперативна пам`ять, 128 ГБ вбудована пам`ять, imei l: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого з місця скоєння злочину зник, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд та звернув його на свою користь.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -25/23771 -ТВ від 18.09.2025 матеріальної шкоди на суму 3998 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що на початку вересня 2025 року, точної дати не пам`ятає, перебував в парку, що розташований за адресою: Харківська обл., Чугуївський район, с. Пролісне, побачив на лавці в парку мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А07», переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв телефон, який в подальшому продав.

Об`єм викраденого визнає, у вчиненому щиро кається, зазначив, що викрадене майно повернуто потерпілому, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновки, просить суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в який просить провести судовий розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій до ОСОБА_4 не має, викрадене майно йому було повернуто. Просить призначити міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно чинного законодавства.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка ), вчинене в умовах воєнного стану.

В судових дебатах прокурор вважав вину ОСОБА_4 у скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю доведеною. Просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на 2 роки.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, неодружений, інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, без оформлення трудових відносин працює механіком на СТО, на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

Однак, з урахування даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, ставлення до вчиненого та прагнення обвинуваченого стати на шлях виправлення, суд вважає, що ОСОБА_4 не потребує обов`язкової ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому остаточного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням зі встановленням іспитового строку відсутні.

Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових злочинів.

У той же час, з метою контролю за поведінкою засудженого, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування – підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-25/23771-ТВ від 18.09.2025 у розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А07», 128 Gb, модель: SM-A075F/DS, 4 ГБ оперативна пам`ять, 128 ГБ вбудована пам`ять, imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - вважати повернутим за належністю законному власнику (розписка потерпілого ОСОБА_5 від 12.09.2025).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua