Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №646/1100/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/1100/25

№ провадження 2/646/411/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

при секретарі - Колєснік П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3 - тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Бубліченко М.В. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , 3 - тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Московського районного суду міста Харкова від 13.07.2018 року було розірвано. За час спільного проживання у них народилася дитина, донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.07.2018 року у справі № 643/10027/17 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.08.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що батько дитини відповідач по справі ОСОБА_3 життям своєї дитини не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не виявляє бажання спілкуватися з нею, не надає матеріальної допомоги, аліменти не сплачує, тобто самоусунувся від її виховання та утримання, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.02.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 23.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача про призначення відеоконференції.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 06.10.2025 року зобов`язано третю особу по справі надати висновок.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 23.03.2026 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у їх відсутність, підтримують позовні вимоги, які просять суд задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. Направлені на його адресу судові повідомлення повернулися до суду з відмітками « адресат відсутній».

У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Крім того відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідомо, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

3-тя особа: у судове засідання не з`явилися, надали до суду висновок та заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

З`ясувавши думку представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 09.07.2013 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено, що батьками дитини є мати - ОСОБА_1 , батько – ОСОБА_3 .

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.11.2017 року у справі № 643/572/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.07.2018 року у справі № 643/10027/17 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.08.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

З витягів № 2024/013197991 та № 2024/013198003 з Реєстру теритріальної громади Харківська територіальна громада вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 170282, виданого Основ`янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що ОСОБА_3 станом на 01.11.2024 року має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 в розмірі 230 073 грн. 66 коп.

Згідно з декларацією № 0001-ХТ3А-1Р00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 04.06.2019 року, ОСОБА_1 є законним представником пацієнта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З відповіді № 33 від 15.01.2025 року, наданої КНП «МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА № 7» ХМР на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_4 та супроводжує останню до лікарні. В свою чергу ОСОБА_3 не звертався до КНП «МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА № 7» ХМР за інформацією про стан здоров`я ОСОБА_4 .

Згідно з відповіддю № 291 від 23.12.2024 року, наданою КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №3» ХМР на адвокатський запит, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №3» ХМР з 2023 року

ОСОБА_5 відвідує КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №3» ХМР, цікавиться освітнім процесом та успіхами ОСОБА_4 , бере участь в організаційних питаннях, пов`язаних з освітнім процесом. В свою чергу, ОСОБА_3 за час навчання ОСОБА_4 не відвідував освітній заклад, участі в онлайн спілкуванні з класним керівником та вчителями з питань освітнього процесу доньки не брав.

Згідно з довідкою від 13.01.2025 року, наданою спортивним клубом “ALL STARS” ОСОБА_4 відвідує вказаний спортивний клуб. Дитиною опікується (здійснює оплату за тренування, відвідує виступи, спілкується з тренером, забирає дитину з тренувань) її мати ОСОБА_1 ..

Висновком щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 121/0/1131-26 від 12.03.2026 року зазначено, що під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено, що батьки дитини перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.11.2017 шлюб між батьками розірвано. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам стягнутих з ОСОБА_3 , заборгованість станом 01.11.2024 становить 230 073, 66 грн. Малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідно до акту обстеження умов проживання, матір`ю створені належні умови для проживання, навчання дитини.Відповідно до інформації наданої комунальним закладом Харківський ліцей №3 Харківської міської ради» Елеонора навчається у закладі з 2023 року. Батько дитини, ОСОБА_3 , заклад освіти не відвідував, освітнім процесом та успіхами дитини не цікавився, в організаційних питаннях, пов`язаних з освітнім процесом участі не бере. За час навчання дитини школу не відвідував, участі в онлайн спілкуванні з класним керівником, вчителями з питань освітнього процесу доньки не брав. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться під наглядом фахівців закладу з народження. До поліклініки дитину супроводжує її мати, ОСОБА_1 . Догляд за хворою дитиною також здійснює мати. Батько, ОСОБА_3 , за інформацією про стан здоров`я Елеонори до закладу не звертався. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує спортивний клуб «ALL STARS». Дитиною опікується мати, ОСОБА_1 .

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надала свої письмові пояснення, в яких зазначила, що підтримує мати та просить позбавити батька батьківських прав, тому що вони рідко спілкуються, та вона навіть не пам`ятає коли вони в останнє бачились. Батько не бере ніякої участі в її житті.

З`ясувати думку батька дитини, ОСОБА_3 , щодо підстав, що призвели до виникнення спору не виявилось можливим. Батько запрошувався на співбесіду до Департаменту служб але за запрошенням не з`явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позов або пояснень від батька дитини до Департаменту служб не надходило.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Комісія).

Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини та рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем та її представником документи на підтвердження заявлених позовних вимог, є достатніми доказами, які у сукупності свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною. Позивачем доведено, що поведінка відповідача стосовно доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками та суперечить інтересам дитини.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітньої дитини, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, навчання та виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не утримує матеріально, тим самим порушуючи права, свободи та інтереси дитини.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Статтею 141 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так за загальним правилом, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 200, 206, 264, 265, 351, 352, 354, 355, ЦПК України, ст. ст. 150,155,157,164,167,169 Сімейного Кодексу України, Законом України « Про охорону дитини» суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3 - тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно малолітньої дитини, доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП- НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП – НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі – 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя С.В. Клімова