Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №520/247/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 520/247/26

Провадження № 2-а/645/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Феленко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Товстої Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №246-11п від 04.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить суд поновити йому строк на звернення з позовом до суду, скасувати постанову № 246-1п від 04.11.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., понесені судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що в грудні 2025 він виявив, що з його банківської картки зникли гроші у розмірі 3660 грн. Після звернення до банку та оновлення застосунку «Дія», позивачем було виявлено, що стосовно нього відкрито виконавче провадження Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції за номером 76848548. Підставою стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2024. Зазначає, що про існування вказаної постанови дізнався з матеріалів виконавчого провадження після звернення за правовою допомогою.

Крім того позивач вказує, що 30.10.2024 о 15.00 год. двоє осіб у військовій формі силоміць заштовхали його до автомобілю та відвезли до поліклініки для примусового проходження ВЛК. ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, оскільки мав незадовільний стан здоров`я та не мав при собі всієї необхідної підтверджуючої документації щодо цього. Вважає, що у вказаній поліклініці його незаконно тримали та погрожували. Тому під час перебування в поліклініці він викликав поліцію, де в офіційній заяві виклав всі обставини щодо незаконних дій співробітників Індустріального ТЦК.

За відмову від проходження ВЛК на позивача склали протокол про адміністративне правопорушення, в якому він письмово виклав свої заперечення щодо його законності.

Також позивач звертає увагу, що йому не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, та не були роз`яснені його права.

Свої заперечення щодо незаконних дій співробітників ТЦК він виклав у письмовій заяві до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.11.2024.

Стверджує, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався в кінці грудня 2025 року. Крім того вказує, що на момент ухвалення постанови він перебував на стаціонарному амбулаторному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою. Вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.02.2026 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду з урахуванням розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, визначеними статтею 269-271 КАС України, з урахуванням положень статті 286 КАС України в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази.

05.03.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 через систему "Електронний суд" надіслав відзив на позовну заяву. Зі змісту відзиву вбачається, що 30.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було видане направлення, а також повідомлено, що йому видано повістку №986 для проходження медичного огляду (ВЛК) з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, однак позивач відмовився від отримання повістки та підпису в ній, та проходження зазначеного медичного огляду, про що 30.10.2024 складено акт відмови.

У зв`язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду 30.10.2024 уповноваженою на те посадовою особою було складено протокол №246-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При складенні вказаного протоколу були дотримані норми КУпАП щодо процедури провадження адміністративної справи: роз`яснено ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, права, передбачені, ст. 268 КУпАП, а також повідомлено своєчасно та належним чином про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначене підтверджується особистим підписом позивача у вищевказаному протоколі. Представник відповідача звертає увагу, що вказані відомості внесені до протоколу друкованим способом, що унеможливлює викривлення внесених до нього відомостей. При цьому позивач особисто отримав другий примірник протоколу, про що власноруч поставив свій підпис, що спростовує доводи позивача щодо неповідомлення його про час та місце розгляду справи.

Вказує, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не з`явився для участі у розгляді справи, жодних заяв про відкладення розгляду справи не надавав. Доводи позивача щодо перебування на амбулаторному стаціонарному лікуванні представник відповідача вважає необґрунтованими, оскільки такий вид лікування не передбачає безперервного перебування в лікувальному закладі.

Також зазначає, що в постанові №246-1п від 04.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача було допущено технічну помилку при зазначенні його РНОКПП, проте дата народження вказана правильно, та вказана технічна помилка не впливає на склад та суть адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним в позові просить відмовити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, проте у відзиві просив розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити йому процесуальний строк для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Суд приймає наведені стороною позивача доводи щодо поважності пропуску строку на звернення до суду та, враховуючи відсутність доказів отримання постанови позивачем, вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення № 246-1п від 04.11.2024 року.

Крім того 09.03.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, а саме інформації щодо наявності кримінального провадження або перевірки за фактом подій 30.10.2024 щодо його незаконного затримання співробітниками ТЦК, про що він звертався до поліції.

Зважаючи, що вказані обставини не є предметом розгляду вказаного позову, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Судом встановлено, що 30.10.2024 оператором мобільного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З вказаного протоколу вбачається, що 30.10.2024 о 18 год. 00 хв. було встановлено факт порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 . Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», №470/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку загальної мобілізації» представником ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаному ОСОБА_1 30.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , була вручена повістка №968 на проходження медичного огляду (ВЛК) з метою встановлення ступеня придатності для проходження військової служби. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (ВЛК) та від отримання повістки, та ставити свій особистий підпис про отримання повістки, про що складено відповідний акт. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказаний протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 . Згідно з даними поясненнями він відмовляється від проходження ВЛК, оскільки має ряд захворювань, однак при собі не має необхідної медичної документації у їх підтвердження. До того ж він не довіряє лікарям ВЛК, та потребує допомоги адвоката.

Слід зазначити, що матеріали справи містять направлення на ВЛК № НОМЕР_1 від 30.10.2024 на ім`я ОСОБА_1 , а також повістку на ВЛК №968 на його ім`я з повідомленням щодо необхідності з`явитися до військово-лікарської комісії Індустріального району м.Харкова за адресою: АДРЕСА_2 , 30.10.2024 о 18 год. 00 хв. (а.с.63-64).

За фактом відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було складено акт відмови від отримання повістки від 30.10.2024. Текст повістки про явку на 18 год. 00 хв. 30.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доведено (озвучено) громадянину ОСОБА_1 о 18.00 30.10.2024. Оповіщення здійснювали: офіцер мобілізаційного відділу ОСОБА_3 та стрілець ОСОБА_4 (а.с.66).

Суд звертає увагу, що у вказаному протоколі №246-1 від 30.10.2024 ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 04.11.2024 об 11 год. 00 хв.; роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП; роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України. Вказаний протокол підписаний позивачем, та другий примірник протоколу ним отриманий (а.с.65).

04.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , якою на останнього накладено штраф у розмірі 17000 грн. Так, відповідно до постанови, 30.10.2024 о 18 год. 00 хв. було встановлено факт порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 . Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», №470/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку загальної мобілізації» представником ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаному ОСОБА_1 30.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , була вручена повістка №968 на проходження медичного огляду (ВЛК) з метою встановлення ступеня придатності для проходження військової служби. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (ВЛК) та від отримання повістки, та ставити свій особистий підпис про отримання повістки, про що складено відповідний акт. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.19).

Таким чином, виклад фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення у вказаній постанові в повному обсязі відповідає вищевказаному протоколу про адміністративне правопорушення №246-1 від 30.10.2024.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 року встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

В пунктах 40 та 41 зазначено, що під час вручення повістки здійснюється фото і відео фіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відео фіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розсліду вальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Як вже було встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, позивач відмовився від отримання повістки №968 на проходження медичного огляду (ВЛК), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом відмови та протоколом про адміністративне правопорушення. Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення №246-1 від 30.10.2024 ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 04.11.2024 об 11 год. 00 хв. Вказаний протокол підписаний позивачем, та другий примірник протоколу ним отриманий.

Крім того, позивач не заперечує факт перебування в ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2024 та факт складання відносно нього протоколу №246-1 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відмовою від проходження ВЛК.

Зважаючи, що позивач був ознайомлений зі змістом протоколу, підписав вказаний протокол та отримав його копію, суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення такими, що не заслуговують на увагу.

Що стосується посилань позивача щодо численних порушень під час складення протоколута винесення оскаржуваної постанови, таких як: неотримання протоколу про адміністративне правопорушення та повістки, нероз`яснення прав, порушення права на захист,суд вважає їх неспроможними та такими, що в повному обсязі спростовуються матеріалами справи.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про перебування на стаціонарному амбулаторному лікуванні на час ухвалення оскаржуваної постанови, про що в матеріалах справи наявна довідка б/н від 09.11.2024, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Зважаючи на діагноз та тип лікування (стаціонарне амбулаторне), суд доходить висновку, що позивач не був позбавлений можливості прибути 04.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_7 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, позивач також не був позбавлений можливості звернутися з письмовою заявою до РТЦК про відкладення розгляду справи, проте матеріали справи таких відомостей не містять. Відтак, в уповноваженої особи відповідача не було перешкод до розгляду справи об 11.00 год. 04.11.2024 року та ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, позивач, з моменту складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не цікавився перебігом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для стягнення судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, виходячи з положень ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 105, 139, ч. 4 ст. 229, ст. ст. 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №246-11п від 04.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 23.03.2026.

Суддя Ю.В. Феленко