Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №641/5655/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/425/2026 Справа № 641/5655/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

за участю секретаря - Микитюк В.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Харкові, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить суд: стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 21.05.2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_1 чи до 21.05.2030, в залежності від того, що настане раніше.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач є її батьком. З 01.09.2022 року вона навчається у Харківському обласному медичному фаховому коледжі на денній формі навчання за спеціальністю медсестринство. Термін навчання до 03.07.2026 р. Після закінчення навчання вона планує продовжити навчання у Харківському національному медичному університеті. Вона проживає разом з матір`ю та знаходиться на її повному утриманні. Через навчання на денній формі навчання вона не має змоги працювати, отримувати заробітну платню та забезпечувати себе самостійно. Будь-яких джерел пасивного доходу вона не має, у неї відсутнє нерухоме або рухоме майно, яке можливо було б здавати в оренду та отримувати від цього дохід. Відповідач працездатний, отримує дохід та може надавати допомогу, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.08.2025 року провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

25.08.2025 року представник відповідача подав відзив в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачка навчається за дистанційною формою навчання, вона не мусить відвідувати навчальний заклад та є більш вільною у використанні часу. Відсутня будь-яка інформація, що навчання потребує оплати чи будь-яких витрат пов`язаних з ним. Позивачка проживає з матір`ю, усі громадські види транспорту у м. Харкові є безкоштовні. Аліменти в період навчання сплачуються, якщо дитина потребує допомоги та якщо батько має змогу надавати таку допомогу. Позивачкою не підтверджено, що на даний час вона дійсно проживає з матір`ю, не доведено розмір витрат матері на утримання дочки з часу початку її навчання, не надано достатніх доказів на підтвердження того, що дочка дійсно потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням і немає можливості утримувати себе самостійно, не надано доказів, що батько має можливість утримувати доньку. ОСОБА_4 на цей час перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 , з якою разом виховує двох дітей, а саме ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина та обидві дитини є на повному утриманні відповідача. Так, його дружина ОСОБА_5 є домогосподаркою та з 2021 року не працює, не має доходу. Діти вважають своїм батьком саме ОСОБА_4 . Рідні батьки дітей не приймають участі в житті своїх дітей та рішеннями судів були позбавлені батьківських прав. Також відповідачем укладено договір фінансового лізингу №4 067 від 27.11.2024 р., згідно умов якого у ОСОБА_4 виникли значні фінансові зобов`язання зі сплати коштів за автомобіль, а саме у розмірі 269 165 грн. Як вбачається з графіку внесення лізингових платежів який додається, відповідач щомісяця повинен сплачувати кошти за договором за серпень 2025 р. у розмірі 9666,56 грн та кожного наступного місяця сума щомісячного платежу збільшується, аж до 27.11.2026 р., коли щомісячний платіж складає 16 194,71 грн. Дані фінансові зобов`язання зі сплати кредиту, в сукупності з необхідністю утримувати непрацюючу дружину та двох неповнотніх дітей, повне фінансове забезпечення їх харчування, проживання, одяг, навчання, дозвілля, - робить неможливим надання допомоги позивачці. Слід відзначити, що відповідач наразі проходить службу в ЗСУ, та не має змоги отримувати якісь додаткові кошти, збільшити заробіток, заробляти більше ніж виплачує держава. До всього іншого, існує потреба в обслуговуванні автомобіля, який потрібен для мобільності при проходженні служби, є також і інші витрати пов`язані зі службою, так як не всі потреби закриваються за рахунок бюджетних коштів.

Ухвалою суду від 04.09.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка.

04.09.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що твердження відповідача, що його матеріальне становище погіршилось не відповідають дійсності. Відповідач проживає у шлюбі із жінкою та її дітьми від попередніх шлюбів. Діти відповідачем не всиновлені, тому неможливо стверджувати, що вони знаходяться на його утриманні. Придбання авто у лізинг було добровільною волею відповідача, при укладені договору лізингу він мав розраховувати на можливість сплачувати щомісячні платежі з урахуванням наявних витрат. Крім того, відповідач сплачував аліменти до її 18-ти річчя. Викликає сумніви наданий акт обстеження житлових умов, він не містить посилання на сусідів які б підтверджували викладене в акті. Як вказано в акті, ОСОБА_5 зареєстрована у АДРЕСА_1 , з великою ймовірністю разом зі своїми дітьми. Про належність нерухомого майна ОСОБА_5 за адресою реєстрації в акті не зазначається. До акту не долучено документ, який уповноважував би ОСОБА_5 подавати відповідну заяву на отримання акту та отримувати акт на ім`я відповідача. Очевидно, що акт складено за відсутності відповідача, бо він постійно перебуває на військовій службі за місцем розташування військової частини.

10.09.2025 року представником позивача подані заперечення на відзив в якому зазначено, що придбання автомобіля відповідачем є не його незрозумілою забаганкою, і навіть не просто способом додати зручності в життя сім`ї, а себе особисто. Відповідач є військовослужбовцем, автомобіль був придбаний в лізинг та використовується ним саме у службових цілях для забезпечення виконання завдань з логістичного забезпечення підрозділу, захисту Батьківщини. Через хронічну недостатність коштів для закриття потреб на службі та утримання сім`ї, сплати коштів по договору лізингу, відповідач був змушений оформити також два кредити на споживчі цілі, 17.03.2025 р. у розмірі 100 000 грн., та 18.03.2025 р. у розмірі 30 000 грн. ОСОБА_4 на цей час має обов`язки щодо забезпечення дружини яка не працює та двох неповнолітніх дітей, вбачається що доходів не вистачає , у зв`язку з чим окрім лізингового договору на автомобіль який використовується для несення служби, Відповідачеві довелось навіть взяти споживчі кредити, загальна сума повернення за якими складає 182 440 грн. При цьому знаходячись на службі, має значні реальні ризики пов`язані з можливістю завдання шкоді здоров`ю та необхідності витрат на лікування. Разом з тим, позивач є здоровою працездатною особою, яка не має витрат пов`язаних з навчанням, знаходиться на повному забезпеченні державного бюджету, навчаючись дистанційно має можливості працювати та отримувати дохід, отримує стипендію. Доказів того, що мати позивачки здійснює її забезпечення не надано. Відповідач вважає, що позов пред`явлено саме у зв`язку з фінансовими потребами матері позивачки, а не дочки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалами Слобідського районного суду мста Харкова від 12.11.2025 року, від 17.12.2025 року, 18.02.2026 року витребувані докази.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .

Згідно довідки КЗОЗ «Харківський обласний медичний фаховий коледж» ХОР № 116 від 15.05.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 навчається у даному навчальному закладі на денному відділенні «Медсестринство-ІІІ», ОПП Сестринська справа, курс - третій, група М-32. Термін навчання 01.09.2022-30.06.2026 року. Форма навчання - денна (дистанційна - наказ від 26.08.2024 № 338-к).

ОСОБА_4 з 24.03.2023 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно відповіді КЗОЗ «Харківський обласний медичний фаховий коледж» ХОР № 1084 від 27.08.2025 року на запит адвоката Шовкова О.С., вбачається, що ОСОБА_1 навчається у даному учбовому закладі на денній формі навчання за рахунок бюджету. Здобувачі освіти забезпечуються навчальною літературою та матеріалами з навчальної програми через Google платформу, є також можливість отримання підручників у бібліотеці. Додаткову навчальну літературу студент може придбати самостійно за власним бажанням. ОСОБА_1 витрати на харчування, проїзд пов`язаних з навчанням не несе у зв`язку з дистанційною формою навчання. ОСОБА_1 отримує стипендію з вересня 2022 року. За період з 01.09.2022 по 31.12.2023 отримала стипендію у загальній сумі 24160 грн., за період з 01.01.2024 по 27.08.2025 року у загальній сумі 30719 грн. Форма навчання денна, навчальні зайняття відбувається з понеділка по суботу з 8:00 до 17:45 згідно розкладу. ОСОБА_8 пропусків навчальних занять немає, навчається на - відмінно.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Харківській області на виконання ухвали суду, суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про джерела доходу за період з 01.05.2025 по 30.09.2025 відносно ОСОБА_9 з якої вбачається, що у травні-червні 2025 року ОСОБА_1 нараховано стипендію у розмірі 1510 грн. в місяць, у період з липня по вересень 2025 року нараховано стипендію у розмірі 1576,44 грн. в місяць.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Харківській області на виконання ухвали суду, суду надано відомості з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про джерела доходу за період з 01.01.2024 по 30.11.2025 відносно ОСОБА_10 з якої вбачається розмір нарахованих ОСОБА_4 доходів, так у серпні 2025 року нараховано - 51761,85 грн., у вересні 2025 року нараховано - 64342,50 грн. у жовтні 2025 року нараховано -66277,98 грн., у листопаді 2025 року нараховано - 66277,98 грн.

04.03.2026 року на виконання ухвали суду, Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області надано відповідь, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Єдиній інформаційній базі даних ВПО по Чугуївському району за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 з 09.02.2025 по 04.12.2025 року. ОСОБА_8 зняти з обліку самостійно через застосунок Дія. Допомога на проживання ВПО ОСОБА_8 не призначалась та не виплачувалась.

11.03.2026 року на виконання ухвали суду, Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області надано відповідь, що згідно з даними «Єдиної інформаційної системи соціальної сфери» з 21.05.2025 року відсутні рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. ОСОБА_1 зняти з обліку як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 з 04.12.2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 дочка відповідача ОСОБА_4 , на день звернення до суду не досягла 23 років та продовжує навчання, не працює, не заміжня.

Навчання на денній формі позбавляє позивачку можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Неможливість працевлаштування також підтверджується довідкою наданою представником відповідача, з якої вбачається, що у навчальному закладі хоч і дистанційна форма навчання однак, навчальні зайняття відбуваються з понеділка по суботу з 8:00 до 17:45 згідно розкладу. Таким чином твердження представника відповідача, що позивачка може влаштуватись на роботу та отримувати доходи є безпідставними. Крім того, навчаючись на денній формі навчання, у позивача відсутній обов`язок влаштовуватись на роботу у даний період.

Щодо матеріального стану відповідача, як платника аліментів, з матеріалів справи вбачається що останній є військовослужбовцем, отримує доходи. На підтвердження неможливості сплати аліментів відповідачем надано копії рішень про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка його дружини щодо їх спільних дітей. Сину дружини ОСОБА_11 змінено прізвище на ОСОБА_12 . Однак суд звертає увагу, що діти дружини відповідача останнім не всиновлені, тому відсутні підстави стверджувати, що у нього існує обов`язок їх утримання. Твердження, що у новій сім`ї відповідача діти сприймають його як батька та в сім`ї створені гармонійні умови не є підтвердженням знаходження дітей на утриманні.

Надані квитанції про сплату ОСОБА_4 комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_4 . Також у акті обстеження від 02.09.2024 року вказано, що ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_3 без реєстрації, проживає з дружиною та її дітьми. Рідна донька проживає з матір`ю у м. Харкові.

Наданий відповідачем договір лізингу авто також не є підтвердженням неможливості сплачувати аліменти повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Кредитні договори про отримання грошей у позики в зв`язку з тим, що родині відповідача не вистачає коштів, також не може бути підтвердженням неможливості сплачувати аліменти. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 досягла повноліття, до цього часу відповідач сплачував аліменти, та у той період вже був укладений договір лізингу.

Також за клопотання представника відповідача в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_5 , яка пояснила, що на даний час вона є дружиною відповідача, він є військовим, його заробітна плата складає приблизно 50 тисяч гривень у місяць. Вони проживаю однією сім`єю з чоловіком та двома її дітьми, діти відповідачем не усиновлені. Вона не працює, грошей на вистачає, у сплаті гуртків для дітей допомагає її мати.

Обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 308/4214/18 від 13 квітня 2021 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Враховуючи досліджені судом обставини справи, суд приходить до висновку, у зв`язку з продовженням навчання позивач ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, а відповідач ОСОБА_4 може надавати таку допомогу, однак з урахуванням матеріалів та обставим справи, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/6 частини всіх його доходів з часу подання позивачем заяви і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2026 року включно.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.182,191,199,200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,13,76-78,141,265 ЦПК України суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.08.2025 року і до закінчення навчання, тобто по 30 червня 2026 року включно.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлений 23.03.2026 року.

Суддя В.О.Музиченко