Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №639/1828/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №639/1828/26

Суддя: Васильєва Н. М.

Справа № 639/1828/26

Провадження № 3/639/435/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої реалізатором, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 21 лютого 2026 року приблизно о 12-00 гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , порушила порядок проведення господарської діяльності, а саме: здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами у приміщенні магазину «Vape Cloud» без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, чим порушила вимоги ч.22 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР. Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала до суду письмове клопотання, в якому просила закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступні обставини:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203232 від 21.02.2026 вказано, що ОСОБА_1 порушила вимоги ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР, який станом на час складання протоколу вже втратив чинність;

- ОСОБА_1 , не є суб`єктом господарської діяльності, а є лише найманим працівником, тобто не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі тютюновими виробами та провадження господарської діяльності без отримання відповідної ліцензії та без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, зокрема відсутні відомості щодо вилучення нібито отриманої нею виручки від продажу тютюнових виробів.

В зв`язку з вищевикладеними обставинами, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 164 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому розгляд даної адміністративної справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що 21.02.2026 р. ст. ДОП ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Федоровим І.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №203232 за ч.1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 за фактом здійснення нею 21 лютого 2026 року приблизно о 12-00 гр. за адресою: м. Харків, провул. Розторгуєвський, буд. 2, роздрібної торгівлі тютюновими виробами у приміщенні магазину «Vape Cloud» без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Додатками до протоколу зазначено: пояснення ОСОБА_1 від 21.02.2026 року, пояснення гр. ОСОБА_2 від 21.02.2026 року, протокол вилучення тютюнових виробів від 21.02.2026 року, документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 та виписку з ЄДР щодо ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , 21.02.026 року в приміщенні магазину «Vape Cloud» біля торгово-ринкового комплексу «Термінал» вона придбала замішаний в одному флаконі гліцерин, ароматизатор та підсилювач міцності з маркою акцизного податку за 330 грн.

Так положеннями ч.1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.164 КУпАП є спеціальний суб`єкт.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Згідно ст. 2 Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» ( далі - Закон №4196-IX) під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємство», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а разове вчинення будь - якої дії, не утворює складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України № 4196-IX , суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. ( ст.3 Закону № 4196-IX).

Таким чином, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП може бути лише суб`єкт господарювання.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203232 від 21.02.2026 та додані до нього матеріали взагалі не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 здійснює регулярну, постійну та систематичну діяльність без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Письмові пояснення гр. ОСОБА_4 жодним чином не підтверджують факту продажу тютюнових виробів саме ОСОБА_1 . Більш того, в протоколі гр. ОСОБА_4 не вказана у будь-якому статусі, ані потерпілою, ані свідком чи то понятою.

Таким чином, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, з наявних матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, які б вказували на навіть одноразовий факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів, електронних цигарок, рідини для паління немає.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 працює реалізатором, тобто найманим працівником суб`єкта господарювання.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності без будь-яких дозвільних документів (як фізична особа-суб`єкт господарчої діяльності), а навпаки з матеріалів справи вбачається, що вона є найманим працівником, який з точки зору законодавства, що регламентує господарську діяльність в Україні, не є суб`єктом підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу, що торгівля, алкогольними напоями, передбачає дії, пов`язані з відчуженням товару або передачею його іншій особі, що має оплатний характер. Однак в матеріалах справи, які надійшли до суду, окрім протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких доказів, які б вказували саме на роздрібну торгівлю цим товаром не міститься, відсутні докази систематичності дій ОСОБА_1 , та наявність мети – отримання прибутку.

Зокрема, до протоколу не долучено жодних доказів, які б могли бути використані для доведення факту здійснення реалізації тютюнових виробів, а саме касового чеку, або Z-звіту, тобто продажу вказаних товарів за винагороду.

Крім того, ніяким чином не зафіксовано факту продажу та отримання грошей за товар, фіксація обставин вчинення правопорушення за допомогою відеозапису не здійснювалася.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які об`єктивно підтверджують торгівлю саме ОСОБА_1 тютюновими виробами без документів дозвільного характеру (ліцензії) та без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а відповідно і винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Разом з цим суд зазначає, що диспозиція ст.164 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма законодавства порушена.

Однак, у протоколі серії ВБА № 203232 від 21.02.2026 як такий нормативно-правовий акт зазначено Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, яким, на думку працівника поліції, встановлено відповідну заборону на здійснення господарської діяльності.

Водночас суд відзначає, що Закон від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» втратив чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8, якою регламентовано атестацію виробництва та якість продукції (пункт 2 Розділу XII. Прикінцеві положення Закону 18 червня 2024 року № 3817-IX).

Таким чином, на момент складання протоколу, порядок виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів визначений Законом України № 3817-IX від 18.06.2024 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», проте відомості про порушення конкретних норм саме цього нормативно-правового акта у протоколі відсутні, у зв`язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Протокол серії ВБА № 203232 від 21.02.2026 про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Заперечення, надані ОСОБА_1 , повністю узгоджуються з матеріалами справи. При цьому будь – яких доказів, які б спростовували її твердження до суду надано не було.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не було доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

У зв`язку із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, вилучені предмети необхідно повернути власнику.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 251, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Тютюнові вироби, які були вилучені 21.02.2026 року згідно протоколу вилучення - повернути власнику.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua