Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №932/3898/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/3898/24

Провадження № 2/932/231/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Панчоха В.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Дніпровської міської ради, третя особа державний нотаріус Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко Вікторія Геннадіївна, про визнання факту проживання однією сім`єю та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпровської міської ради, третя особа державний нотаріус Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко Вікторія Геннадіївна, про визнання факту проживання однією сім`єю та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому на праві приватної власності належить 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 2/3 частини вказаної квартири належали його матері ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Після смерті його матері відкрилася спадщина, яка складається з 2/3 частини вищевказаної квартири. 23 лютого 2022 року державний нотаріус постановою відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск ним строку для прийняття спадщини та відсутності доказів фактичного прийняття спадщини, оскільки в нього відсутня реєстрація з матір`ю за адресою її проживання. Зазначає, що з травня 2018 року він постійно проживав разом з матір`ю по день її смерті однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , особисто надавав їй фінансову та іншу допомогу, піклувався про неї та після смерті поніс витрати на поховання. Оскільки він мешкав з матір`ю, вважає, що він прийняв спадщину. Просить суд встановити факт його проживання разом з матір`ю ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 разом (однією сім`єю); визнати за ним право власності на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив, що вважають позов не обґрунтованим, оскільки позивачем пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини та відсутні докази фактичного її прийняття, а саме проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому у задоволенні позову просять відмовити.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13, 122).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 18, 120).

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.12.1996 року належить 1/3 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

2/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.02.2013 року (1/3 частка) та на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.12.1996 року (1/3 частка) (а.с. 14, 16, 17, 122, 123).

23 лютого 2022 року позивач звернувся до держаного нотаріуса Другої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , спадщина складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118, 125).

Згідно довідки Відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 04.02.2022, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 31.05.1982 по 27.05.2021. Інші зареєстровані особи за цією адресою на день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відсутні (а.с. 124).

Постановою державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В. Г. від 23 лютого 2022 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з пропущенням ним строку для подачі заяви на прийняття спадщини. Як зазначено у постанові, у ОСОБА_1 відсутні докази фактичного прийняття спадщини, тобто сумісна реєстрація проживання разом з спадкодавцем (а.с. 12, 125-126).

Відповідно до листа відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 04 лютого 2022 року № 14/5-1400, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 31 травня 1982 року до 27 травня 2021 року. Інші зареєстровані особи за цією адресою відсутні (а.с. 124).

Відповідно до довідки про місце проживання від 26 січня 2023 року, виданої ОСББ «Воскресенська 2А», ОСОБА_1 з травня 2018 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Вона знає родину ОСОБА_5 приблизно 30 років. Коли помер батько позивача, це було приблизно у 2008-2011 роках, його дружина (мати позивача) ОСОБА_3 проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно з 2015 року у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я і разом з нею почав проживати її син ОСОБА_1 , який проживав з нею приблизно з 2015 року та по день її смерті, вона померла навесні 2021 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . В цьому будинку вона проживає з 1976 року, а родина ОСОБА_5 (батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 ) почали проживати після 1980 року. Вона проживає на 1-му поверсі, а родина ОСОБА_5 на 7-му поверсі. В 2010 році помер батько позивача та приблизно з 2015 року стан здоров`я матері позивача погіршився і її син ОСОБА_9 переїхав до неї та почав здійснювати за нею догляд. Навесні 2021 року мати позивача померла. На час її смерті син ОСОБА_9 мешкав з матір`ю, а після смерті поховав її.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наданих позивачем доказів, пояснень свідків, судом встановлено, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю разом із спадкодавцем – його матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з цим позов в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 2,3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

При цьому, у даному випадку нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину не у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру чи інших перешкод для визнання права власності за спадкоємцем на спадкове майно, а у зв`язку із пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутності доказів прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, суд констатує, що в судовому порядку захист права власності спадкоємця на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та/або у судовому порядку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права, зокрема - визнання права власності особи на майно.

Таким чином, позовом про визнання права власності є позадоговірний позов власника майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності. Необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними. Право особи на звернення до суду за захистом своїх прав також закріплено у ст. 4 ЦПК України.

З огляду на задоволення судом вимоги про встановлення факту постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, усунуто перешкоди для оформлення спадщини, вказані у постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. У зв`язку з цим, підстави для визнання права власності в судовому порядку на цей час відсутні, тому позов в частині вимог про визнання права власності задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , до Дніпровської міської ради, адреса: 49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, буд.75, ЄДРПОУ 26510514, третя особа державний нотаріус Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко Вікторія Геннадіївна, адреса: 49128, м.Дніпро, вул.Метробудівників, буд.1, про визнання факту проживання однією сім`єю та визнання права власності задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю разом із спадкодавцем – його матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 29.01.2026.

Суддя О.А. Рибкін