Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №751/7911/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/7911/25

Провадження №2/751/171/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого - судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Гречко Наталія Олександрівна

відповідач фізична особа-підприємець - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 7000 доларів США та 3000 євро, відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, стягнення трьох відсотків річних у сумі 157,57 доларів США та 67,53 Євро.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2024 року позивач уклав з відповідачкою Договір постачання транспортного засобу з Європи (далі -Договір). Підписанням Договору виконавець взяла на себе зобов`язання пошуку та підбору з Європи транспортного засобу, зазначеного в заявці на підбір транспортного засобу та акті погодження вибору транспортного засобу.

Учасниками також погоджено строк повного виконання Договору, до 18.11.2024 року. При укладенні Договору позивачем було надано авансовий платіж у розмірі 7000 доларів та 3000 євро.

У строк до 18.11.2024 року відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала. Тому позивач вважає, що з наступного дня після спливу строку повного виконання Договору, відповідач має повернути авансовий платіж, та відповідно до ст. 625 ЦК України, 3% річних та збитки від інфляції.

Крім того, позивач зазначає, що він постійно, з періодичністю кілька разів на тиждень, приїздив до офісу відповідача та просив «пригнати» йому транспортний засіб, вже був готовий на будь-який варіант автомобіля. Неодноразово просив повернути кошти. Позивача для спілкування не приймали, бо до офісу попасти було неможливо. Позивача ображали, запитували чого він постійно ходить, казали що в нього нічого не вийде, і ніякого покарання відповідач не понесе. Будь-які намагання позивача добитись слідчих дій у кримінальному провадженні були безрезультатними.

Просить стягнути моральну шкоду в розмірі 100000 гривень, посилаючись на загальні норми щодо відшкодування моральної шкоди та правові висновки Касаційного цивільного суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У вступному слові позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та наявні у справі докази. Додатково позивач пояснив, що про внесення авансу зазначено у самому Договорі, де крім цього зазначено характеристику автомобіля, який позивач має бажання придбати. Неодноразово позивач звертався до відповідача з приводу виконання умов Договору, щоб пригнали хоча якийсь автомобіль. Звертався і до правоохоронних органів. Моральна шкода полягає в тому, що Договір мав бути виконаний у тримісячний строк, пройшов рік і ні машини, ні грошей. Він навіть дружині не сказав, що взяв сімейні гроші та дав аванс на автомобіль, думав що швидко купить автомобіль. Тепер і в сім`ї сварки, і сам переживає про втрату грошей, не може спокійно спати, погіршилось здоров`я, проходив стаціонарне лікування. Та ще кожен день проїжджає мимо офісу відповідача, бо проживає у тому районі.

Відповідач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст. 244 ЦПК України, 16.02.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 23.02.2026 о 14 годині 20 хвилин.

23.02.2026 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до ч. 4 ст. 223, статей 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 18.09.2024 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір постачання транспортного засобу з Європи на замовлення, предметом якого є надання послуг з пошуку, придбання, доставки у м. Чернігів та митне оформлення транспортного засобу.

Відповідно до Договору, Замовник доручає та зобов`язується сплатити замовлення, а Виконавець приймає на себе такі зобов`язання: пошук та підбір на території Європи транспортного засобу, зазначеного у Заявці на підбір транспортного засобу та Акті погодження вибору транспортного засобу; придбання та доставку транспортного засобу у стані, комплектації, VIN та підсумковою вартістю, зазначеною в Акті погодження купівлі транспортного засобу,; необхідне митне оформлення для випуску транспортного засобу у вільний обіг на території України та передати транспортний засіб замовнику (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 2.1 Договору термін повного виконання доручення встановлено з 19.09.2024 по 18.11.2024.

Пунктом 3.1.1 Договору встановлено, що замовник сплачує гарантійний внесок у розмірі 7000 доларів США та 3000 Євро, який зараховується як часткова сплата вартості купівлі транспортного засобу та послуг виконавця. Підбір ведеться в періодичному контакті з замовником, відправкою йому не менше трьох різних варіантів замовлення-пропозицій з фотографіями, аукціонних листів, таблиць статистики цін останніх продажів в Європі аналогічних транспортних засобів. У процесі пошуку сторони узгодять марку «Renault», модель «Kadjar» 2016-2018 року, об`єм двигуна 1,5 дизель, КПП- механіка, з пробігом до 200 км. Вартість, виходячи з результатів попереднього підбору замовлення в Європі, технічної та економічної доцільності і побажань замовника. Замовник отримує через виконавця вичерпну інформацію про транспортний засіб із достовірних незалежних джерел, на підставі якого він приймає остаточне рішення про замовлення, та сторони підписують Акт погодження вибору транспортного засобу.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, у день підписання сторонами акта погодження вибору транспортного засобу замовник отримує рахунок та оплачує (за погодженням сторін) вартість транспортного засобу, зазначену в акті, до якої входить гарантійний внесок за п. 3.1.1 Договору. Виконавець повідомляє замовнику передбачувану дату отримання замовлення з ПТС та іншими документами з митного терміналу до СПб.

Відповідно до п.п. 3.2 - 3.4 Договору постачальник доставляє замовлення на митний термінал, отримує необхідні документи і здійснює із замовником остаточний розрахунок за фактичними платежами, пов`язаний із зміною курсу валют, різних зборів, комісій, зміною митних платежів та ведення нових сертифікатів (якщо вони мали місце), т.п.

У строк не пізніше одного дня після випуску замовлення з митного терміналу України у м. Чернігів, замовник зобов`язується укласти з виконавцем договір купівлі-продажу або прийняти замовлення по акту приймання-передачі.

Сторони встановили, що за фактом укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу або підписання сторонами акту приймання-передачі цей договір буде кваліфікований як виконаний належним чином.

Згідно з п. 4.1 сторони встановили, що доручення замовника вважається виконаним виконавцем належним чином у разі, якщо доставлений транспортний засіб відповідає Акту узгодження купівлі транспортного засобу та переданий у технічно справному і придатному до експлуатації стані, з урахуванням його нормального зносу, за відсутності неузгоджених сторонами пошкоджень.

Після підписання сторонами та скріплення печатками Договору, у ньому рукописним текстом зазначені характеристика автомобіля, максимальна ціна автомобіля, та внесення 18.09.2024 року авансу - 7000 доларів та 3000 Євро, що засвідчено підписом ОСОБА_2 та скріплено печаткою з її реквізитами (а.с. 15).

Згідно з розрахунком нарахуваннь 3% річних, відповідно до статті 625 ЦК України, за період з 19.11.2024 року до 19.08.2025 року, сума заборгованості складає 157,57 доларів США та 67,53 Євро.

13.11.2024 позивач звертався до відповідача із заявою про повернення коштів. 19.11.2024 року його адвокатом на адресу відповідачки направлена претензія.

05.01.2025 року позивач знову звертався до відповідача із заявою про повернення коштів. 30.05.2025 року позивач направив на адресу відповідачки письмову вимогу про виконання у семиденний строк умов Договору, або повернення авансового платежу, попередивши що за невиконання вимушений буде звернутися до суду.

Відповідно до інформації, зазначеної у листі СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 26.12.2025 року, ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за номером 12025270340000900 від 19.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання з постачання транспортного засобу на замовлення позивача не виконала, отримані грошові кошти, не повернула, тому суд, ураховуючи положення статей 509, 525, 526, 1046, 1049 ЦК України, у межах заявлених вимог позивача щодо стягнення з відповідача отриманих грошових коштів у сумі 7000 доларів США та 3000 євро визнає обґрунтованими. Згідно з курсом НБУ, станом на дату ухвалення рішення, 7000 доларів США у гривні становить 300650 гривень, 3000 євро становить 151110 гривень.

Частинами 2, 3 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки строк виконання Договору постачання транспортного засобу з Європи на замовлення, закінчився 18.11.2024 року, сторони не продовжували строк його дії, позивач пред`явив відповідачу вимогу про повернення суми платежу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у розмірі 7000 доларів США та 3000 Євро.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за користування коштами суд дійшов такого висновку.

Оскільки відповідач не виконала умови Договору у строк вказаний у договорі, та не повернула авансовий платіж, суд керуючись ч.2 ст. 530 та ст. 625 ЦК України, дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних за користування коштами, за період з 11.01.2025 ( через 7 днів після отримання 05.01.2025 заяви позивача про повернення коштів ) до 19.08.2025 року ( дня, зазначеного у розрахунку позивача), що складає: 127 доларів США та 54 Євро.

Що стосується відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що "виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства".

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що протиправна поведінка відповідача, яка полягає у невиконанні взятих на себе зобов`язань, тривалості їх невиконання, а також відмови у поверненні коштів могла спричинити позивачу моральну шкоду у вигляді психологічного дискомфорту та душевних страждань. Враховуючи обставини, зазначені позивачем у позові щодо відшкодування моральної шкоди, та докази на їх обґрунтування, суд дійшов висновку що моральна шкода підлягає відшкодування частково, у розмірі 50000 гривень, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 4448 гривень 71 копійок.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263, 264-265, 268, 280-288 ЦПК України, статтями 11, 23, 202, 525-527,530,625, 1067 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000 доларів США та 3000 євро.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за користування коштами у розмірі 127 доларів США та 54 Євро.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти частини позовних вимог- відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4448 гривень 71 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи .

Повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя С. М. Ченцова